Футбол на літніх Олімпійських іграх 1936

олімпійський футбольний турнір
Версія від 22:27, 6 серпня 2016, створена PidlisnukBot (обговорення | внесок) (→‎Фінал: уніфікація шаблонів, replaced: {{ФутбольнийМатч → {{Footballbox за допомогою AWB)

Олімпійський футбольний турнір 1936 року пройшов на Олімпіаді в Берліні. Турнір, як і всі Олімпійські ігри, відбувався на фоні політичного й міждержавного напруження в той час у Європі та світі.

Футбол на літніх Олімпійських іграх 1936
Деталі турніру
Господар Німеччина
Дата3 серпня15 серпня
Кількість команд16 (з 4 конфедерацій)
Стадіони4 (1 місто)
Призери
Переможець Італія Італія
Фіналіст Австрія Австрія
3-тє місце Норвегія Норвегія
4-те місцеПольща Польща
Статистика турніру
Матчів зіграно18
Голів забито102 (5.67 за матч)
1928
1948

Переможцем турніру стала команда Італії. З погляду історії футболу, представництво на турнірі постраждало також через проведення чемпіонату світу з футболу.

Проведення першого чемпіонату світу з футболу 1930 року, який був однією з причин відсутності футбольного турніру в програмі Ігор 1932 року, призвело до девальвації престижу футбольного турніру Олімпіади. Відтоді країни виставляли своїх найкращих гравців на чемпіонати світу, а на Олімпіади приїздили аматори.

Відновлення олімпійського футбольного турніру в 1936 році було забезпечено, бо німецькі організатори були впевнені, що це підніме пристиж Ігор у Берлині. Крім того, Німеччина була одним з фаворитів. Перші невдачі її національної збірної не знизили інтересу вболівальників до турніру, отож матчі за бронзові й золоті медалі Ігор подивилися загалом 195 000 чоловік.

Учасники

Призери
1-е місце 2-е місце 3-є місце
  Італія   Австрія   Норвегія


Фінал

Склади команд у фінальній грі
  Італія   Австрія
Бруно Вентуріні, Альфредо Фоні, П'єтро Рава, Джузеппе Бальдо, Акілле Піччіні, Уго Локателлі, Аннібале Фроссі, Ліберо Маркіні, Серджо Бертоні, Карло Б'яджі, Франческо Габріотті Еді Кайнберґер, Ернст Кюнц, Мартін Карґль, Антон Кренн, Карл Вальмюллер, Макс Гофмайстер, Вальтер Верґінц, Адольф Лавдон, Клемент Штайнмец, Карл Кайнберґер, Франц Фухсберґер

Посилання