Педро Аморім
Педро Аморім Дуарте (|- align="center"
Педро Аморим | ||||||||
Особисті дані | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Повне ім'я | Педро Аморим Дуарте | |||||||
Народження | 13 жовтня 1919 | |||||||
Сеньор-ду-Бонфин (Баия), Бразилия | ||||||||
Смерть | 25 вересня 1989 (69 років) | |||||||
Сеньор-ду-Бонфин (Баия), Бразилия | ||||||||
Громадянство | Бразилія | |||||||
Позиція | нападающий | |||||||
Професіональні клуби* | ||||||||
| ||||||||
Національна збірна | ||||||||
| ||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби |
| bgcolor="cc9966" | Бронза | Уругвай 1942
- 13 жовтня 1919, Сеньйор-ду-Бонфин (Баїя) — 25 вересня 1989, Сеньйор-ду-Бонфин (Баїя)) — бразильський футболіст, нападник.
Біографія
Педро Аморім Дуарте народився 13 жовтня 1919 року в родині багатого бразильського підприємця і землевласника в містечку Сеньйор-ду-Бонфін, що знаходиться в штаті Баія.
В юному віці, Педро Аморім їде в Салвадор, де навчається в школі салезіанців, там же він бере участь в футбольних змаганнях, включаючи перемогу з аматорською командою на турнірі «Тріколор да Боа Терра». Педро Аморім проходить перегляд в місцевому гранді, клубі «Баїя», де грав за молодіжний склад, але, отримавши удар м'ячем, втратив свідомість на полі і керівники клубу вирішили не ризикувати здоров'ям хлопчика і заборонили йому грати у футбол. Педро Аморім рік не виступав на змаганнях, але любов до футболу перемогла і в 1938 році, після перегляду в клубі «Ботафого», він стає гравцем клубу, виступаючи на правому фланзі нападу.
Через два роки гри в «Ботафого», Педро Аморім переходить в один з найсильніших клубів Бразилії — «Флуміненсе». На початку кар'єри в новій команді, Педро Аморім часто залишався на лаві запасних, але потім став проявляти себе і завоював місце в основі «Флу», але ця ситуація тривала недовго: в 1939 році, у грі з «Мадурейрою», Педро Аморім отримав важку травму від футболіста «Маду», Рубенса, і надовго вибув з футболу. Він відновився лише до кінця 1941 року, але відразу став показувати високий клас гри і вперше був викликаний в збірну країни. У 1946 році, коли «Флу» виграв свій черговий титул чемпіона Ріо, Педро Аморім знову отримав важку травму, потім довго лікувався, пробував виходити на поле в 1947 році, але безрезультатно. В той же рік Педро Аморім завершив спортивну кар'єру. Всього за «Флу» Педро Аморім забив 188 голів у 310 іграх.
Покинувши футбол, Педро Аморім став працювати лікарем в рідному місті Сеньйор-ду-Бонфін, де і помер у віці 69 років.
Нагороди
- Чемпіон штату Ріо-де-Жанейро: 1940, 1941, 1946
Посилання
- |- align="center"
| | Серебро | Чили 1945