Карл Федорович фон Мекк

Карл Федорович фон Мекк (нім. Karl Otto Georg von Meck) (22 червня (5 липня) 1821 маєток Шлампен Туккумський повіт Курляндська губернія Російська імперія - 26 січня (7 лютого) 1876, Москва) – остезійський дворянин, барон, один із засновників залізничного транспорту Росії, інженер-полковник Міністерства залізничних шляхів, дійсний статський радник, благодійник і меценат. Власник цукроварні, цигаркової фабрики, винокурні, мідного, ливарного, спиртового, цегельного та вапнякового заводів.

Біографія

Карл Отто Георг фон Мекк

Герб фон Мекк

Карл Федорович у 17 років вступив кадетом в Інститут корпусу шляхів сполучення, який тоді був військовим навчальним закладом (пізніше став називатись Санкт-Петербурзьким інститутом шляхів сполучення ім. Олександра I). В 1841 р. отримав чин прапорщика і залишився в навчальному закладі продовжувати навчання. У 1842 р. отримав чин підпоручика, а потім 20 червня 1844 р. після іспитів отримав чин поручика. Був призначений на службу інженером доріг у XI дільниці шляхів сполучення. Будував дорогу в Смоленської області, де і зустрів свою майбутню дружину, доньку місцевого поміщика-дворянина Філарета Васильовича Фраловського і Анастасії Дмитрівни Потьомкіної. За будівництво ділянки від Малоярославця до Бобруйська, після огляду шосе імператором у 1851 р. був відмічений "особливим монаршим благословенням.

У 1858 р. був призначений начальником дистанції, але за наполяганням дружини, в 1859 р. залишив державну службу в чині інженер-підполковника з мундиром, закінчивши першу частину свого життя - казенну. І зайнявся підприємництвом: саме в цей час у Росії, що усвідомила після поразки в Кримській війні всю важливість залізничного транспорту, почалися перші спроби будівництва залізниць по приватних підрядах. У 1860 р. працює підрядчиком по земельних роботах на будівництві Московсько-Троїцкої залізничної дороги. Пізніше фон Мекк вступив в Товариство Саратовської залізниці, що ставило за мету спорудити на приватні гроші залізниці між Москвою і Саратовом. На першому етапі повинна була будуватися ділянка Москва -Коломна. І вона була побудована за два роки та введена в експлуатацію. На думку сучасників, ця заслуга належала головному секретареві суспільства Павлу фон Дервізу і його помічникові фон Мекку. Проте на цьому засоби Товариства вичерпалися і воно збанкрутіло. Проте вже в 1863 р. замість нього було засновано Товариство Московсько-Рязанської залізниці, яке фон Дервіз очолив вже як голови Правління і залучив фон Мекка до будівництва дороги від Коломни до Рязані як головний підрядчика. Дорога була побудована за небувалий термін - півтора роки, швидко увійшла до експлуатації. На думку сучасників, цей проект приніс фон Дервізу і фон Мекку прибутку близько півтора мільйонів рублів. Потім з тією ж швидкістю і ефективністю фон Дервізом і фон Мекком була збудована наступна ділянка від Рязані до Козлова. Надалі фон Мекк взяв участь в спорудженні ще декількох залізниць, у тому числі Курсько-Київської, але потім побудував Ландварово-Роменську залізничну дорогу. Московська міська дума залучала К.Ф. фон Мекка як консультанта при спорудженні капітальних металевих мостів через Москву-річку.

Помер від інфаркту, який стався від сердечного нападу, що був викликаний зрадою дружини і народження позашлюбної доньки Людмили від Олександра Олександровича Іолшина. Похований в сімейному склепі на цвинтарі Ново-Олексіївського монастиря в Москві.

Благодійність

Карл Федорович допомагав багатьом установам і суспільствам, ось деякі свідоцтва:

• жертводавець на Миколаївське ім. Августiйшого Голови Комітету Сибірської залізничної дороги Гуртожиток студентів Інституту Інженерів Шляхів Сполучення імператора Олександра І та засновник іменної премії (10000 руб)

• член опікунської ради з питань нужденних студентів Імператорського Університету св. Володимира

• урядовим розпорядженням 1876 р. Мекк призначений Почесним опікуном Камʼянець-Подільської гімназії

• найголовніший жертводавець Опікунської Ради про бідних Імператриці Марії

• пожертвував 25000 рублів у 1867 р. Імператорському суспільству любителів природознавства, антропології і етнографії для установи при Імператорському Московському університеті кафедри антропології

• пожертвував 5000 рублів на покупку землі для будівництва православного Горненского Казанського монастиря під Єрусалимом.

Після смерті фон Мекка його справу успадкувала вдова Надія Філаретівна і сини, з яких найбільшу роль у розвитку російських залізниць зіграв Микола Карлович.

Родина

Родина фон Мекк

Син Оттона Адама фон Мекка (1790-1830) і Мітави Вільгельміни фон Мекк (?-?), донки Міттау Давіда Хаффенберга (Гафферберг).

Був одружений з Надією Філаретівною Фраловською (1831-1894).

У шлюбі мали 18 дітей, але вижили лише 11:
Єлизавета (1848-1907) - дружина Олександра Олександровича Іолшина (?-?);
Олександра (1850-1920) - дружина графа Павла Олександровича Беннігсена (?-?);

Володимир (1852-1893) - одруженого на Єлизаветі Михайлівні Поповій (1861-1892), донці московського фабриканта;

Юлія (1853-1915) - дружина польського музиканта Владіслава Альбертовича Пахульского (1857-1919);

Лідія (1855-1910) - дружина Федора Федоровича Левіса оф Менара (?-?);

Микола (1863-1929) - одруженого на Анні Львівні Давидовій (1864-1942), онуці декабриста Василя Львовича Давидова (1780-1855), племінниці Петра Ілліча Чайковського.

Олександр (1864-1911) - бібліофіл, меценат, один із засновників альпінізму в Росії, перший голова Російського гірського товариства

Софія (1867-1935) - дружина Олександра Олександровича Римського-Корсакова (1849-1922), а потім князя Дмитра Михайловича Голіцина (1867-1913);

Максиміліан (1869-1950) - одруженого на Ользі Михайлівні Кирьяковій (?-1928), а потім на Елизабет Ватсон;

Іліодор (1871-1873) - похований в родовому склепі (зруйнований в 1929 р.) в Ново-Олексіївському монастирі

Михайло (1871-1883) - помер від хвороби серця

Людмила (1872-1946) - дружина князя Андрія Олександровича Ширинського-Шихматова (1868-1927).

Джерела

• http://von-meck.info/personalii/mecks/karl-fedorovich

• Мекки // Большая российская энциклопедия / С.Л. Кравец. — М: Большая Российская энциклопедия, 2012. — Т. 19. — С. 614-616.

• Родічкін І.Д. Старовинні маєтки України. Маєток як синтез мистецтв. Архітектура садів парків. Поетика старовинної садиби. – К.: Мистецтво, 2005. – С.298-304

• Фон Мекк Галина. Как я их помню. - Переклад з англійської Бориса Нікітіна. Фонд ім. І.Д. Ситіна. _ М.,1999

Див. також

• Микола Карлович фон Мекк
• Надія Філаретівна фон Мекк
• Маєток фон Мекк (Копилів)
• Музей Чайковського і фон Мекк