Вікіпедія

Горанін Владислав Юрійович

Версія від 18:25, 8 серпня 2017, створена Robinsherwood (обговорення | внесок) ("Святошинські робінгуди" були створені Миколою Єременко, В.Горанін був залучений до ініцативи пізніше.)

Владислав Юрійович Горанін (псевдо Горан) нар. 5 травня 1985(19850505), м. Київ —координатор громадської ініціативи i екстремістської органiзацiї «Білий молот», що об'єднує молодь праворадикальних переконань. Один iз засновникiв «Правого сектору»[1], переслiдувався владою і досі переслідується владою.

Владислав Юрійович Горанін (Горан)
Народився5 травня 1985(1985-05-05) (39 років)
Київ
ГромадянствоУкраїна Україна
Зовнішні зображення
Владислав Горанін у квiтнi 2014

Громадська дiяльнicть до Євромайдану

 
Eмблема групи «Білий Молот» Гораніна.

Заснував громадське об'єднання «Білий Молот» 4 травня 2013 року у Києві з наміром поширити його діяльність по всій Україні[2]. Мета руху була визначена як: «знищення окупаційної адміністрації в Україні, люстрація її перевертнів у погонах та ліквідація злочинних бізнес-проектів, зокрема грального бізнесу, наркоторгівлі, протиправної торгівлі алкоголем, тощо. Рух діє на засадах націоналізму (національної та соціальної справедливості)»[3]. Першими акціями стали погроми нелегальних гральних закладiв у Києві. Перед тим як вирушити у рейд, члени органiзацiї одягали балаклави та брали в руки відеокамери i молоти. Горанін, однак, з часом зняв балаклаву, пояснюючи це тим, що він «відкриває забрало, втомившись боятись». Давши обітницю боротьби, Горанін пофарбував свій молот в бiлий колiр[4], до чого закликав всіх своїх послідовників. Горанін, дiяльнiсть «Білого Молота» обґрунтовував тим, що закон 2009 року «Про заборону грального бізнесу в Україні» не виконувався[5].

Таким чином, разом з побратимами Горанін брав участь у супротивi режиму Януковича шляхом так званої прямої дії.

Члени «Білого Молота» влаштували погроми кувалдами та молотками не тільки у нелегальних залах гральних автоматів, а також у так званих розливайках, де велась підпільна торгівля алкоголем, і так званих наркоаптеках, пунктах продажу наркотиків[6][7]. Причому в ряді випадків злочинний, в першу чергу — гральний, бізнес кришувався самою ж міліцією[8]. ГО «Міжнародна Правозахисна Асамблея „Антикорупційне Бюро України“» нарахувала у 2013 році близько тисячі незаконних гральних закладів у Києві, які існували завдяки корупції в органах влади та судової системи[9].

Серед акцій, що мали суспільний резонанс, — 16 жовтня 2013 року «Білий молот» провів акцію під Києвом у м. Вишневе, яку громадські активісти присвятили 71-річчю створення Української повстанської армії[10][11]. Був знищений нелегальний гральний салон та наркопритон, розташований «в 200 метрах від дільничого пункту міліції та в 500 метрах від міської ради Вишневого»[12].

Євромайдан

В листопадi 2013 року координатори «Білого Молота» Владислав Горанін i Антон Бондаренко разом з координатором «Комітету визволення політв'язнів» (КВП) Миколою Коханівським та представниками ГО «Тризуб» імені Степана Бандери утворили на Майданi громадський рух «Правий сектор», який став авангардом Європейської революції в Україні[13]. Сам Горанін стверджував, що він «бореться не за євроінтеграцію, і не за російську колонізацію, а за Велику Україну».

Перед побиттям студентів, у ніч з 29 на 30 листопада 2013 року Владислав Горанін штурмом зі своїми людьми пробився на сцену Євромайдану, щоб попередити людей про можливий розгін. Йому вимкнули мікрофон.[14] Натовп слухачів почав скандувати "повтори", "говори" і "мікрофон". Після чого заспокоїти натовп вийшла Руслана Лижичко, а потім, після вивезення апаратури співачки і втечі організаторів Євромайдану, почався розгін Євромайдану.[15] Горанін начолі з "Білим Молотом" узяв активну участь в обороні проти цього розгону.

Під час Революції гідності Владислав постійно перебував на Майдані.[16] Окрiм захисту протестувальників, вiн продовжував організацію акцій прямої дії у Києві. 28 грудня 2013 року міліція зробила спробу заарештувати 14 активістів «Білого Молота» у Будинку профспілок[17], якi напередодні, 27 грудня, припинили діяльність незаконного казино та наркопритона у м. Дарниця, що «кришувався», як стверджував сам Горанін, кланом регіонала генпрокурора Пшонки[18].

Засновник "Правого Сектору"

26 листопада 2013 року, Владислав Горанін разом з координатором «Комітету визволення політв'язнів» (КВП) Миколою Коханівським, представниками ГО «Тризуб» та футбольними фанами клубу "Динамо", утворили на Майданi громадський рух «Правий сектор» (за принципом поділу зони для футбольних уболівальників на "сектори"), який став авангардом Революції Гідності в Україні[13].

29 листопада 2013 року, намагаючись попередити мирних громадян про силовий розгін "Беркутом", і отримавши відмову організаторів Євромайдану, разом із п'ятьма десятками побратимів, штурмом взяв сцену, яка була встановлена під так званою "Стелою". Під час виступу, Гораніну вимкнули мікрофон[14], завадивши тим самим, попередити протестувальників про розгін.

Полiтв'язень

21 березня 2014 року Владислава Гораніна затримали за підозрою в організації 2 березня 2014 року вбивства трьох співробітників Державної автоінспекції на КПП «Биковня» в районі Броварського проспекту з метою захоплення зброї.[19][20] За словами Владислава Гораніна, та свідків, в ході затримання працівники міліції закинули його до машини, на голову натягнули мішок, потім — катували, вимагаючи підписати підготовлені завчасно псевдопокази проти деяких представників Майдану, від чого він відмовився[19]:

  ...Намагались поставити на коліна. Але, оскільки ставати на коліна я відмовлявся, знову почали бити. Я знову втратив свідомість. Коли потім я попросив про медичну допомогу - протягом кількох годин в мене кров йшла з вуха - вони привели жінку, яка протерла кров і сказала, що це і є медична допомога.  

Подальшим медичним оглядом зафіксовано, що під час катувань йому вирвали зуби, травмували очі, викололи барабанну перетинку, відбили нирки, нанесли синці, садна і закриту черепно-мозкову травму[19][21].

Не дивлячись на підтримку побратимiв та громадськості, 22 березня Дніпровський районний суд м. Києва, за участі судді Миколи Чауса, прийняв рішення заарештувати Гораніна на 2 місяці. На судове засідання Гораніна, внаслідок катувань привезли (і вивезли опісля) в непритомному стані. Не зважаючи на відкриту форму судового засідання, громадськість і журналістів на засідання не пустили, перегородивши периметр навколо будівлі суду кількома десятками автоматників, та шеренгами співробітників МВС в захисній амуніції. Пiд час слідства Горанін дав свідчення, що вiн особисто знав підозрюваних по Майдану, але нiколи не передавав їм зброї або наказiв скоїти напад на працівників ДАІ. 4 квітня після апеляції захисту підозрюваного, Апеляційний суд міста Києва, за участю групи суддів Чернушенко, Глиняного та Рибака, прийняв рішення про звільнення Владислава Гораніна з-під варти за відсутністю доказів про причетність до злочину[22][23]. В подальшому Гораніну перекваліфікували підозру, згідно з якою він фактично переконав вбивць вчинити злочин методами гіпнозу: «Маючи професійні навички в галузі психології, та здатність впливати на людей, Горанін В., силою переконання спричинив взяття до рук зброї виконавцями вбивства…»

6 березня 2014, за словами Борислава Берези (Бляхера)[24], громадська ініціатива «Білий молот» була виключена з «Правого сектору» через «маргінальні дії та недотримання дисципліни»[25]. Згодом керівник "Білого молоту" Владислав Горанін прокоментував цю заяву наступним чином: "Була заява якоїсь невідомої людини, чомусь призначеної речником, про те, що "Білий Молот" чомусь виключається з "Правого Сектору". Ми "відійшли" одразу після того, як хтось підпалив "профспілки".[26]

13 жовтня 2016 року відбулась спроба незаконного затримання.[27]. Наступного дня Владислав Горанін відкрито зайшов в приміщення ГУМВС Києва для того, щоб "здатися поліції", але, за словами самого Гораніна: "...начальство перелякано розповідало, що се - мабуть ПОМИЛКА. Нонсенс - я зайшов до будівлі ГСУ, і вийшов звідти... знаходячись в розшуку."[28]

20 лютого Владислава Гораніна викрали невідомі в цивільному. На перетині вулиць Васильківська і Стельмаха на Гораніна скоїли напад, заламали і заштовхали до машини. Очевидці стверджуювали, що чолов'яги душили Гораніна, і кричали при цьому "стояти, СБУ!". Машина поїхала по вул. Стельмаха у напрямку Голосіївського лісу.[29] При цьому, як пізніше сказав Горанін: "Людей 15 стояло і просто мовчки дивилося, як мене душать і заштовхують до машини".[30] Наступного дня Горанін вийшов на зв’язок, повідомивши своє місцезнаходження. За його словами, невідомі чоловіки, представившись СБУ, накинулися на нього, силою посадили в машину і намагалися примусити записати відеозвернення із закликом не йти на марш, що повинен був пройти 22 лютого. Згодом люди, що викрали його, отримали інструкцію від "чєловєчка" і просто висадили Гораніна на вулицю. Сам Горанін пов’язує те, що його так просто відпустили суспільним резонансом і тим, що люди відразу кинулися його шукати. Також він допускає, що його хотіли вбити для того, щоб провести ескалацію насильства 22 лютого. За його словами, після викрадення:

Служба безпеки України, на репутацію яких впала пляма, вони, звичайно ж перелякалися і доклали всіх зусиль, щоб мене шукати. Тільки їх зусилля були присвячені спробам виломати двері у моїй квартирі для того, щоб знайти мене у власній квартирі, де у мене годуюча дружина, у якої пропадає молоко після таких подій. І моїй дружині погрожували: "Ми виріжемо вам двері; у вас дитина. Ви хочете, щоб дитина заїкою виросла? Може, ви там вбили свого чоловіка і зараз просто переховуєтесь. [31]

Участь в АТО

Під час кризових подій на Донбасi влітку 2014 року, мобілізувався, і утворив в добровольчому батальйоні «Айдар» Збройних сил України[32] власний спецпідрозділ «Білий Молот». Під час ротацій і відпочинку в тилу, займався збором волонтерської допомоги, та доправленням її бійцям кількох добровольчих батальонів, серед них зокрема батальйони «Айдар», «Донбас», «ОУН», «Шахтарськ», «Торнадо» тощо.

Внаслідок злочинності, та нелюдського поводження з місцевим населенням в батальоні «Айдар» (за твердженнями самого Гораніна), наприкінці 2014 року він виводить свій підрозділ із складу «Айдару» (селище Половинкине Луганської області), і переходить в батальйон «ОУН» (селище Піски Донецької області, поряд з Донецьким летовищем).

Громадська діяльність під час АТО

У вільний час на ротаціях, Владислав Горанін виступив засновником Всеукраїнської акції підвищення національної свідомості «Україна — це я!»[33].

Примітки

  1. ↑ Білий Молот (Офіційна сторінка)
  2. ↑ Гральний бізнес по-Ніжинському
  3. ↑ Дві групи з назвою «Білий Молот»
  4. ↑ Білий молот і чорні маски: київські «робінгуди» перетворюють надприбуткові казино на звалища
  5. ↑ Закон України, «Про заборону грального бізнесу в Україні», Відомості Верховної Ради України, 2009, № 38, ст. 536.
  6. ↑ Знищення грального салону у Боярці
  7. ↑ Ліквідація грального салону на Солом'янській
  8. ↑ Погроми в гральному бізнесі України, та приналежність його міліції
  9. ↑ «Перевертні» чужих пристрастей: Столичні міліціонери щорічно збирають з гральних закладів $300 млн лівих доходів
  10. ↑ Під Києвом молодики з кувалдами і молотками розгромили казино, в якому знайшли наркотики
  11. ↑ Знищення наркоказино у Вишневому
  12. ↑ Активісти невідомої організації хочуть бачити в містах муніципальну міліцію
  13. ↑ а б «Белый молот» Майдана: «Мы — не политические игрушки» (рос.)
  14. ↑ а б Справа Владислава Горанина! Вимагаємо справедливого суду!
  15. ↑ Девочка плачет. Предатели в правительстве. 31.03.2014 (рос.)
  16. ↑ Працівники МВС почали мститись майданівцям
  17. ↑ Злочинці перестають боятися Майдану: знахабнілі пси режиму намагалися арештувати активістів у самому Будинку профспілок
  18. ↑ Наркопритон у м. Дарниця
  19. ↑ а б в Справа Горана. У міліції й далі катують затриманих 31.03.2014
  20. ↑ Обвиняемый в расстреле ГАИ занимался боями на ножах 31.03.2014 (рос.)
  21. ↑ Прес-конференція «Білого молота»
  22. ↑ Гораніна, якого підозрюють в організації вбивства трьох ДАІвців, відпустили на волю
  23. ↑ Підозрюваного в організації вбивства трьох даішників в Броварах відпустили з-під варти
  24. ↑ Береза розповів про своє єврейське коріння
  25. ↑ Офіційна заява Політради «Правого сектору», youtube.com.
  26. ↑ Інтерв'ю керівника "Білого Молоту" Владислава Гораніна
  27. ↑ Поліцаї викрали і «загубили» лідера БМ Горана
  28. ↑ Офіційна заява Владислава Гораніна з приводу викрадення 13 жовтня
  29. ↑ Білий Молот про викрадення керівника
  30. ↑ Населення - сіра біомаса
  31. ↑ Заява Горана - Лідера Білого Молоту.
  32. ↑ Приказ о штурме «Айдар» получал, а информацию о передвижении батальона слили, — боец батальона
  33. ↑ «Україна — це я»: українські міста провели патріотичну акцію

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Горанін_Владислав_Юрійович&oldid=20849331