Турка
Ту́рка (пол. Turka) - місто в Карпатах, районний центр Львівської області.
| Турка | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
| |||||||||
| Основні дані | |||||||||
| Країна |  Україна
| ||||||||
| Область | Львівська область | ||||||||
| Район | Турківський район | ||||||||
| Код КОАТУУ: | 4625510100 | ||||||||
| Засноване | IX століття | ||||||||
| Населення | 7306 | ||||||||
| Поштові індекси | 82500 | ||||||||
| Телефонний код | +380-3269 | ||||||||
| Координати | 49°09′ пн. ш. 23°01′ сх. д. / 49.150° пн. ш. 23.017° сх. д. | ||||||||
| Водойма | річка Стрий, з його притоками р. Яблунька та р. Літмир. | ||||||||
| Відстань | |||||||||
| Найближча залізнична станція | Турка | ||||||||
| До обл./респ. центру | |||||||||
| - залізницею | 145 км | ||||||||
| - автошляхами | 136 км | ||||||||
| Міська влада | |||||||||
| Адреса | 82500, Львівська обл., Турківський р-н, м.Турка, пл.Ринок, 26 | ||||||||
| Міський голова | Брич Геннадій Кирилович | ||||||||
|
| |||||||||
Назва
За найбільш вірогідною версією назву місто одержало від первісних диких биків - турів, які водилися в навколишніх лісах. За іншою версією вона походить від назви воріт-веж "турія", "тур'я, які стояли при в'їзді в село. Назва міста не має нічого спільного з турками.
Історія
У IX столітті на території міста було древньо-руське поселення. Воно знаходилося на Руському путі. Військова залога яка була поблизу поселення охороняла цей шлях. Перша відома письмова згадка датується 27 червня 1431 року. Тоді польський король Владислав Ягайло надав привілей (грамоту) на володіння Туркою і навколишніми селами феодалові Ваньчі та його синам.
Скоріш за все місто засноване в період з 1280 по 1320 рік, коли Лев Галицький приєднав до свого князівства Закарпаття в т.ч. і територію теперішньої Турківщини, яка знаходилась в КАВКАСІЙСЬКИХ горах (КАРПАТИ). В цьому часі, зміцнюючи свої кордони та охорону "Руського Шляху" ним були засновані сасівські села-гнізда: Явора, Ільник, Комарники, Висоцьке та Турка.
Можна навести декілька прикладів переселення сасівських родин в межах Галичини.
Із села-гнізда Турка, (тепер Коломийський р-н, Ів.-Франк.обл.), яке знаходилось на південно-східному кордоні Галицького князівства з Османською імперією, пересилилась сасівська родина, вони ж отримали групове відсільне прізвище Турецькі, які отримали право, на заснування села-гнізда, яке тепер називається Турка.
Із села-гнізда Комарники, яке знаходилось на пограниччі Галицько-Волинського князівства з Польщею (тепер Перемишль, РП), пересилилась сасівська родина, вони ж отримали групове відсільне прізвище Комарницькі, яке вказує звідки вони прибули, отримали дозвіл на заснування села-гнізда, яке носить сьогодні назву Комарники (Турківський р-н.). Для розрізнення Комарницькі використовували придомки: Комарницький-Дудич, Комарницький-Чижевич, Комарницький-Хомич і тд.
Із села гнізда Ільниця (Іршавського р-ну, Закарп. обл.тод. Угорщ.), переселилась сасівська родина, вони ж отримують групове відсільне прізвище Ільницькі, яке вказує звідки вони прибули, отримують дозвіл на заснування села-гнізда, яке носить сьогодні назву Ільник. Для розрізнення використовують придомки: Ільницький-Рибчич, Ільницький-Янінович, Ільницький-Зенкович, Ільницький-Черчович, Ільницький-Сенюшкевич і т.д.
Із села-гнізда Висоцьке (тепер Любомльський р-н, Волинської обл.), яке знаходилось на північному пограниччі Галицько-Волинського князівства, пересилилась сасівська родина, вони ж отримують групове відсільне прізвище Височанські, яке вказує звідки вони прибули, отримують дозвіл на заснування села-гнізда, яке носить сьогодні назву Висоцьке. Для розрізнення Височанські використовували придомки: Височанський-Петрушевич, Височанський-Янкович, Височанський-Мінькович і т.д.
Із села-гнізда Явора, яке знаходилось на південно-східному кордоні з Османською імперією (тепер Косівський р-н, Ів.-Франк. обл.), пересилилась сасівська родина, вони отримують групове відсільне прізвище Яворські, яке вказує звідки вони прибули, отримали дозвіл та заснували село-гніздо, яке носить сьогодні назву Явора. Для розрізнення використовували придомки: Яворський-Косачевич, Яворський-Леневич, Яворський-Юсипович, Яворський-Зубович і т.д. Закінчення -ич - причетність до білих Хорватів.
Давній польський історик Ян Длугош стверджує, що князь Лев на самому верху г.Пікуй поставив камяний стовп з руським написом, який значив межу його володінь. Вищеназванні поселення теперішньої Турківщини можна віднести до найстародавнішніх княжих поселень. Хоча у “Галицько – Волинському літописі”, згадується, що ,,… рішуча битва відбулась в 1245р. під м.Ярославом, між Ростиславовим військом та військом братів Данила і Василька. До війська братів входила Володимирська дружина з тисяцьким Демяном; воїни з Берестя, які перейшли до Данила; драго-сасівські лицарі; сини ще вірних князю Роману бояр: Кормильчич, боярин з Корелич; Самбор, боярин з Купнович і Ломни; Мелоніг із Бобрики; Юра Коливанович та інші. Перемогу здобули Данило і Василько…”
І, як бачимо, що ще в1245р. згадуються сс.Ломна, Бобрика (Лімна, Боберка). Можемо також припускати, що в цей час також вже могли існувати поселення на місці теперішніх сс.Ісаї, Свидник, Ластівка - до Синевицька(Сколівщина) - поселення вздовж "РУСЬКОГО ШЛЯХУ".
Географія
Місто розташоване на півдні Львівщини, у Карпатах, на лівому березі річки Стрий, з його притоками р. Яблунька та р. Літмир. Між горами Шименка, Кичера, Вінець та Осовня. За 137 км від Львова та 107 км від Ужгорода. На висоті 557 метрів над рівнем моря.
Транспорт
Через місто проходять залізнична та шосейна магістралі Львів-Ужгород. Послуги пасажирам надають залізнична та автобусна станції. Автобусне сполучення Турка має з Львовом та містами області, Ужгородом, а також з польським містом Перемишлем.
Економіка
Демографія
У місті проживає 7306 осіб у 1114 будинках (2006р.) 99% населення складають українці.
Культура
Турка є столицею Бойківщини. В 1995р. тут відбулися І Всесвітні бойківські фестини - свято на яке зібралося багато бойків з навколишніх регіонів, а також представників діаспори. З цього часу фестиваль проводиться кожні 4 роки.
Пам'ятки культури, архітектура
- Церква перенесення Мощей Святого Миколая
- Церква Святого Миколая
- Церква Успення Пресвятої Богородиці
- Успенський костел
- Площа Ринок
- Майдан Т.Шевченка
Персоналії
- Ігор Герич (1960) - герой Афганістану, доктор медичних наук, професор
- Михайло Мельник (1889-1944) - військово-громадський діяч
- Степан Попіль (1907-1987) - відомий шахіст світу
- Мирон Утриско (1908-1988) - громадсько-політичний діяч Турківщини
- Іван Федевич (1883-1939) - громадський діяч
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- ВРУ
- Memorial Book of the Community of Turka
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |