Долуханова Зара Олександрівна
Ця стаття в процесі редагування певний час. Будь ласка, не редагуйте її, бо Ваші зміни можуть бути втрачені. Якщо ця сторінка не редагувалася кілька днів, будь ласка, приберіть цей шаблон. Це повідомлення призначене для уникнення конфліктів редагування. Останнє редагування зробив користувач Visem (внесок, журнали) о 09:52 UTC (3346904 хвилини тому). |
Зара Олександрівна Долуханова (Заруї Агасьївна Макарян/Макар'ян, в заміжжі — Долуханян; 15 березня 1918, Москва — 4 грудня 2007, там же — радянська, російська та вірменська співачка (колоратурне мецо-сопрано). Народна артистка СРСР (1990)[4]. Лауреат Ленінської (1966) і Сталінської премії другого ступеня (1951).
Долуханова Зара Олександрівна | |
---|---|
вірм. Զարուհի Աղասու Դոլուխանյան[1][2] | |
Основна інформація | |
Повне ім'я | рос. Заруи Агасьевна Макарян |
Дата народження | 15 березня 1918[3][1][2] |
Місце народження | Москва, Росія[1][2] |
Дата смерті | 4 грудня 2007[3] (89 років) |
Місце смерті | Москва, Росія |
Поховання | Вірменське кладовище (Москва) |
Роки активності | з 1938 |
Громадянство | СРСР і Росія |
Національність | вірмени[1][2] |
Професії | оперна співачка, музична педагогиня |
Освіта | Російська академія музики імені Гнесіних[1] |
Співацький голос | мецо-сопрано[1][2] |
Інструменти | вокал[d] |
Жанри | опера |
Заклад | Вірменський театр опери і балету імені Спендіаряна[1], Московська філармонія[1] і Російська академія музики імені Гнесіних |
Лейбли | Мелодія |
Нагороди | |
Спілка театральних діячів Російської Федерації |
Біографія
Народилася в Москві в сім'ї Агасія Марковича і Олени Гайківни Макар'ян[5].
У 1933-1938 роках навчалася скрипці в Третьому показовому державному музичному технікумі імені Гнесіних (нині Музичне училище імені Гнесіних) у В.М. Бєляєвої-Тарасевич. Технікум не закінчила.
З 1939 року — солістка Вірменського театру опери та балету імені О.А. Спендіарова в Єревані, де співала перші партії у всіх постановках.
Незабаром, залишивши оперну сцену, стала виступати як концертна співачка. З 1944 року — солістка Всесоюзного радіо і телебачення, з 1959 року — Московської філармонії.
Виконала партію Попелюшки в першій радянській постановці однойменної опери Дж. Россіні та оригінальну версію партії Розіни в його опері «Севільський цирульник»[6]. Виконувала партії Керубіно (Весілля Фігаро" Моцарта), Денізи («Весілля при ліхтарях» Ж. Оффенбаха), в опері «Італійка в Алжирі» Дж. Россіні та ін. В 1969 році виступила в партії Анджеліки в концертному виконанні опери Дж. Пуччіні «Сестра Анжеліка».
Багато гастролювала (Румунія, НДР, Італія, Франція, Англія, Греція, Аргентина, Чехословаччина, Угорщина, США, Польща, Югославія, Японія, Ізраїль, Нова Зеландія та ін). Співала в кращих концертних залах Європи, Північної і Південної Америки, Азії, Австралії та Нової Зеландії. В більшості найбільших музичних центрах світу концертувала регулярно і з великим успіхом.
У 1957 році закінчила Музично-педагогічний інститут ім. Гнесіних (нині Російська академія музики імені Гнесіних).
З 1972 року викладала в Музично-педагогічному інституті ім. Гнесіних (з 1983 — професор, у 1980-1985 — завідуюча кафедрою сольного співу).
Активно брала участь у журі музичних конкурсів.
Член Союзу театральних діячів РФ (1977).
За період з 1990 по 1995 рік фірмами «Мелодія», «Monitor», «Austro Mechana» і «Russian Disc», випущені вісім компакт-дисків.
Крім виконавської діяльності, серйозно захоплювалася живописом.
Померла 4 грудня 2007 року в Москві. Похована на Вірменському кладовищі Москви.
Міжнародний конкурс вокалістів «Бурштиновий соловей» в Калінінграді з 2007 року носить ім'я Зари Долуханової[7].
Родина
- Перший чоловік — Долуханян Олександр Павлович (1910-1968), вірменський радянський композитор, заслужений діяч мистецтв Вірменської РСР (1958).
Син — Михайло Долуханов.
- Другий чоловік — Ігор Якович Ядров (1927-1998), архітектор.
Син — Сергій Ядров.
Онуки: Олександр Долуханов, Ігор Ядров, Олена Долуханова.
Правнуки: Сергій, Пилип, Анастасія
- Сестра — Дагмара Олександрівна (1916-2016), дружина народного артиста СРСР Павла Герасимовича Лисиціана.
Нагороди та звання
- 1-ша премія Міжнародного конкурсу співаків (Будапешт, 1949)
- Заслуженна артистка Вірменської РСР (1952)
- Народна артистка Вірменської РСР (1955)
- Народна артистка РРФСР (1956)
- Народна артистка СРСР (1990)
- Сталінська премія другого ступеня (1951) — за концертно-виконавську діяльність
- Ленінська премія (1966) — за концертно-виконавську діяльність (програми 1963—1965)
- Премія Роберта Шумана (1975, НДР)
- Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня (2003)[8]
- Медаль «За освоение целинных земель» (1956)
- Знак «Шахтёрская слава» II степени (1961)
- Медаль «За доблестный труд. В ознаменование 100-летия со дня рождения Владимира Ильича Ленина» (1970)
- Медаль «Ветеран труда» (1984)
- Медаль «50 лет Победы в Великой Отечественной войне 1941-1945 гг.» (1995)
- Медаль «В память 850-летия Москвы» (1997)
- В 1956 году П. Робсон вручил певице Почётную грамоту, присуждённую ей Всемирным советом мира в связи с десятилетием Всемирного движения сторонников мира «За выдающийся вклад в дело укрепления мира и дружбы между народами»
- Грамота Президиума Верховного Совета Казахской ССР (1964)
- Грамота Президиума Верховного Совета Белорусской ССР (1965)
- Грамота Президиума Верховного Совета Удмуртской АССР (1979)
- Грамота Президиума Верховного Совета Армянской ССР (1984)
- Почётная грамота за развитие вокального искусства и педагогической деятельности (приказ № 245 по ГМПИ им. Гнесиных, 1988)
- Благодарность за педагогическую деятельность профессора кафедры сольного пения (приказ № 253 по ГМПИ им. Гнесиных, 1993)
- Почётная грамота правительства Москвы за творческую и педагогическую деятельность (1998)
- Памятный знак Министерства культуры РФ «Золотой Аполлон» и «Музыкальные приношения» (1998)
- Почётный знак Министерства культуры РФ «За достижения в культуре» (1999)
- Премия Фонда «Русское исполнительское искусство» (2002)
- Награждение за профессиональную подготовку победителя студенческого конкурса вокалистов «Bella voce» (2003)
- Приказ № 125 о присвоении имени «Зара» одной из Звёзд нашей Галактики (2003)
- Грамота «За выдающиеся достижения в искусстве» (2007)[9]
Фільмографія
- Шаблон:Год в кино — Любимая — певица
Література
- О. Черников. Рояль и голоса великих. Серия: Музыкальная библиотека. Издательство: Феникс, 2011 г. Твердый переплет, 224 стр. ISBN 978-5-222-17864-5
Примітки
- ↑ а б в г д е ж и Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.
- ↑ а б в г д Ով ով է. հայեր / за ред. Հ. Այվազյան — Երևան: Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 2005. — Т. 1. — С. 353.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Указ Президента СССР от 27 декабря 1990 г. № УП-1248 «О присвоении почетного звания „Народный артист СССР“ тов. Долухановой З. А.»
- ↑ Зара Долуханова
- ↑ Скончалась певица Зара Долуханова // РИА Новости
- ↑ В Калининграде открывается международный конкурс вокалистов. РИА Новости. 28 марта 2016. Процитовано 9 листопада 2016.
- ↑ Указ Президента Российской Федерации от 14 марта 2003 года № 331 (рос.)
- ↑ Долуханова Зара Александровна — Энциклопедия фонда «Хайазг»