Харківський автовокзал
Координати: 49°58′45″ пн. ш. 36°14′47″ сх. д. / 49.97917° пн. ш. 36.24639° сх. д. Харківський автовокзал (Автостанція № 1) — центральна автостанція Харкова. Знаходиться в Основ'янському районі на проспекті Гагаріна, поруч зі станцією метро «Проспект Гагаріна» та залізничною станцією «Харків-Левада».
Історія
До 1957 року міжміські автобуси відправлялися з Харкова з площі Тевелева (зараз — площа Конституції). Однак розташування вокзалу прямо у центрі міста було незручним. Тому 24 березня 1954 року Харківським міськвиконкомом було прийнято рішення № 318 про виділення ділянки землі по Зміївській вулиці (стара назва проспекту Гагаріна), таким чином включивши будівництво автовокзалу в план реконструкції майбутнього проспекту.
Автовокзал був відкритий в 1958 році на Зміївській вулиці між Площею Героїв Небесної сотні (тоді Руднєва) і перехрестям з вулицею Молочною (тоді Кірова). Автором проекту став архітектор А. Г. Крикін. Вокзал є триповерховою будівлею, побудованою з використанням класичних архітектурних форм. Фасад — увігнутий дугоподібний — розділений пілястрами на три прольоти. Віконні прорізи між пілястрами виконані у вигляді арок. За вокзалом знаходяться посадочні платформи.
В 1975 році кількість маршрутів, що проходять через автовокзал, перевищила проектовну. Стала очевидною необхідність зведення нової будівлі. З кінця 1980-х пропонувалося кілька проектів автовокзалу, однак жоден з них не був реалізований.
У 2006—2009 роках на автовокзалі була проведена реконструкція — покладена тротуарна плитка, облаштовані навіси, перенесено огорожу. Будівлю вокзалу відремонтували, був відкритий головний вхід.
Перед проведенням в Харкові матчів Євро-2012 було прийнято рішення про будівництво нового автовокзалу в районі аеропорту, що дозволило б зменшити пасажиропотік на нинішньому вокзалі[1]. Проект не був реалізований.
Робота автовокзалу
Автовокзал обслуговує автобуси міжнародних, міжобласних та внутрішньообласних маршрутів. Щодня з автовокзалу відправляється понад 160 автобусів. Працює цілодобово.
Напрями
Міжнародні
- Західно-європейські (Рига, Варшава);
- Курське (Курськ, Старий Оскол, Орел, Москва);
- Воронезьке (Воронеж, Росош,);
- Ростовське (Ростов-на-Дону, Таганрог, Волгоград);
- Кишинівське (Кишинів);
Міжобласні
- Полтавське (Полтава, Лубни, Миргород, Суми, Київ, Канів, Кропивницький, Кременчук, Чернігів);
- Дніпропетровське (Дніпро, Кам'янське, Кривий Ріг, Жовті Води, Марганець, Нікополь, Херсон, Каховка, Нова Каховка, Скадовськ, Миколаїв, Одеса);
- Запорізьке (Запоріжжя, Кам'янка-Дніпровська, Кирилівка, Бердянськ, Генічеськ, Судак, Ялта);
- Донецьке (Донецьк, Краматорськ, Слов'янськ, Торез, Маріуполь);
- Луганське (Луганськ, Свердловськ, Антрацит, Краснодон, Сєвєродонецьк, Красний Луч, Лисичанськ, Дебальцеве);
Внутрішньообласні
- Красноградське;
- Кегичівське;
- Ізюмське;
- Балаклійське;
Примітки
- ↑ Юлия Тарасова. Группа «DCH» начала проектирование автовокзала, который планируется возвести перед харьковским аэропортом. Сайт ассоциации «Региональное строительство». Архів оригіналу за 15 серпня 2012. Процитовано 7 серпня 2011.
Посилання
- Харківський автовокзал // Харків транспортний
- Історія ВАТ «Харківське підприємство автобусних станцій» на офіційному сайті підприємства