Гагаузія

	Одна з низки статей; Gagauzlar — Гагаузи
	; <img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/77/Flag_of_the_Gagauz_people.svg/150px-Flag_of_the_Gagauz_people.svg.png" decoding="async" width="150" height="90" class="mw-file-element" data-file-width="1000" data-file-height="600">
	Розселеність; Ґаґауз Єрі · Буджак · Добруджа
	Релігія; Християнство · Православна церква
	Близькі етноси; Болгари (басарабські) · Турки
	Мова; Гагаузька · Турецька
	Історія; Огузи ; Османська імперія; ...Переселення...; Бессарабська область (1820-ті—1873); Бессарабська губернія (1873-1917); Молдовська Демократична Республіка (1917-1918); Румунське королівство (1918-1944); Молдавська РСР (1944-1990); Республіка Гагаузія (1990-1994); АТУ Ґаґауз Єрі (з 1994)
	Символи; Прапор · Герб · Гімн
	Цей шаблон: переглянути; обговорити; редагувати;

	Автономне територіальне утворення Ґаґаузія; Gagauz Yeri
Прапор	Герб
	Гімн: Tarafım
	Розташування Ґаґаузії Розташування Ґаґаузії на карті Молдови (бузковий)
Столиця; (та найбільше місто)	Комрат ; 46°18′ пн. ш. 28°39′ сх. д.country H G O
Офіційні мови	ґаґаузька, румунська, російська
Етнос	ґаґаузи (82%)
Форма правління	Автономне територіальне утворення у складі Республіки Молдова
- Башкан	Ірина Влах
- Голова; Халк Топлушу	; Ганна Харламенко
У складі Молдови	23 грудня 1994
- Незалежність	19 серпня 1990
Площа
- Загалом	1 832 км²
Населення
- оцінка 2013	▲ 156,2 тис. (-)
- перепис 2004	155,6 тис.
- Густота	87 осіб/км²
Валюта	Молдовський лей (MDL)
Часовий пояс	EET (UTC+2)
- Літній час	EEST (UTC+3)
Домен	.md
Телефонний код	+373 291
	1 Код "29" мають також Кагульський і Тараклійський райони РМ
	Вікісховище має мультимедійні дані; за темою: Гагаузія

Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 11 липня 2018, заснована на цій версії.

Ґаґау́зія (Гагаузія, Гагау́з Єрі́, гаг. Gagauz Yeri) — автономне територіальне утворення на півдні Молдови. Створено з населених пунктів, де понад 50% жителів складають ґаґаузи, а також з тих, де більшість жителів за результатами референдуму добровільно погодилися увійти в автономію.

Населення

За переписом Молдови 2004 року населення Ґаґаузії становило 155 646 осіб, з яких 58 190 мешкало в містах і 97 456 у селах.^[1] Тобто 4,6% населення Республіки Молдова мешкає в Ґаґаузії. У порівнянні з іншими районами Молдови, Ґаґаузія має відносно високий показник природного приросту населення — 1,5 на 1000 осіб, поступаючись тільки Яловенам та Кишиневу.^[2] На 2010 рік населення Автономії оцінюється в понад 160,1 тисяч осіб.^[1]

Середній вік мешканців дорівнює 34,6 рокам. У загалі населення 34,6 тис. осіб або ж 22,2% — молодші за працездатний вік. 100 тис. осіб або ж 64,3% у працездатному віці. 13,5% усіх мешканців (21 тис. осіб) — учні старших класів та вишів. В галузях економіки Ґаґаузії задіяно: 29,2% — у сільському господарстві, 13,8% — у промисловості, 16,8% — в освіті, 6,6% — в охороні здоров'я. На кожну тисячу мешканців старших за 10 років: 69 мають вищу, 98 — середню спеціальну, 306 — загальну середню, 285 — загальну обов'язкову, 179 — початкову освіту.^[3]

Етнічний склад

127 835 (82.13%) ґаґаузи
8 013 (5.15%) болгари
7 519 (4.85%) румуни
5 941 (3.82%) росіяни
4 919 (3.16%) українці
486 (0.31%) цигани
28 (0.02%) поляки
17 (0.01%) євреї
878 (0.56%) інші
10 (0.01%) відмовилися відповідати

За населеними пунктами


Населений пункт	Ґаґаузький варіант назви	% ґаґаузів	Населений пункт	Ґаґаузький варіант назви	% ґаґаузів	Населений пункт	Ґаґаузький варіант назви	% ґаґаузів
Авдарма Avdarma	Авдарма Avdarma	94,2	Баурчи Baurci	Баурчу Baurçu	97,9	Бешалма Beșalma	Бешалма Beşalma	96,7
Бешгіоз Beșghioz	Бешгьоз Beșgöz	93,0	Буджак Bugeac	Буджак Bucak	61,8	Вулканешти Vulcănești	Вулканеш Valkaneş	69,4
Вулканешти (станція) Vulcănești	Вулканеш Valkaneş	22,5	Гайдар Gaidar	Хайдар Haydar	96,5	Дезгінжа Dezghingea	Дезгинджа Dezgincä	94,5
Дудулешти Dudulești	Дудулешт Duduleşt	4,4	Етулія Etulia	Тюлюкюю Tülüküü	92,7	Етулія (станція) Etulia	Тюлюкюю Tülüküü	94,5
Етулія-Ноуа Etulia Nouă	Єни-Тюлюкюю Eni Tülüküü	83,1	Жолтай Joltai	Джолтай Coltay	96,0	Карбалія Carbalia	Кирбаали Kırbaalı	70,2
Казаклія Cazaclia	Казаяк Kazayak	96,5	Кіоселія-Руса Chioselia Rusă	Кьосели-Рус Köseli Rus	25,2	Кірієт-Лунга Chiriet-Lunga	Кириєт Kiriyet	92,6
Кірсова Chirsova	Башкюю Başküü	45,6	Комрат Comrat	Комрат Komrat	72,8	Конгаз Congaz	Конгаз Kongaz	96,1
Конгазчикул-де-Жос Congazcicul de Jos	Конгазчик-Ашааки Kongazçık Aşaaki	87,2	Конгазчикул-де-Сус Congazcicul de Sus	Конгазчик-Юкарки Kongazçık Yukarkı	73,4	Копчак Copceac	Кипчак Kıpçak	95,0
Котовське Cotovscoe	Кирланнар Kırlannar	95,4	Олексієвка Alexeevca	-	33,5	Світлий Svetlîi	Світлий Svetlıy	35,4
Томай Tomai	Томай Tomay	95,1	Ферапонтієвка Ferapontievca	Парапонтика Parapontika	28,0	Чадир-Лунга Ceadîr-Lunga	Чадир Çadır	73,7
Чишмікіой Cișmichioi	Чьошмякюю Çöşmäküü	94,4	Чок-Майдан Cioc-Maidan	Чок-Майдан Çok Maydan	93,1	-	-	-

Віросповідання

144 780 (93.13%) православні
2 583 (1.66%) відмовилися відповідати
2 586 (1.66%) невіруючі
2 524 (1.62%) баптисти
1 660 (1.07%) інші
1 243 (0.80%) адвентисти
270 (0.17%) атеїсти

Історія

Новий час

6 січня 1906 року під час Першої російської революції була проголошена Комратська республіка, яка проіснувала лише кілька днів.

Республіканська доба

Докладніше: Республіка Гагаузія та Похід на Ґаґаузію

Протягом радянської окупації Басарабії, гагаузи не мали жодної автономії в складі Молдавської РСР. І лише на хвилі Перебудови у березні 1988 року виникає дискусійний клюб інтелігенції «Ґаґауз халки», який очолив Дмитро Савастин. 21 травня 1989 року відбувається перший з'їзд представників ґаґаузького народу.

На ньому чотири гагаузькі рухи, а саме: «Ґаґауз халки», «Бірлік», «Ватан» та «Міллет санжиси» — об'єднуються в єдиний громадський рух під спільною назвою «Ґаґауз халки» (що в перекладі з ґаґаузької означає «ґаґаузький народ»). Коли 18 липня 1989 року в Москві розпочав роботу перший З'їзд народніх депутатів СРСР, гагаузів представляло 2 депутати: Степан Гроздів та Михайло Пашали. Та жодному з них так і не надається слово. Тільки останнього дня з'їзду депутати від Камчатки, а потім і від Білорусі виступають з трибуни щодо автономії ґаґаузів. Група підтримки вважала це перемогою.

Президія Верховної Ради Молдавської РСР 7 серпня 1989 року створює спеціальну комісію з вивчення запитів народніх депутатів СРСР та звернень гагаузів щодо доцільности та потреби у створенні автономії гагаузів. 19 серпня 1990 року відбувається перший з'їзд депутатів усіх рівнів з п'яти районів півдня Молдови, на якому й була проголошена Ґаґаузька Автономна Радянська Соціялістична Республіка, згодом відома як просто Республіка Ґаґаузія або ґаґаузькою Ґаґауз Єрі. 25 жовтня 1990 року відбулися перші вибори до Верховної Ради Республіки Ґаґаузія. Молдавське керівництво не влаштовує взятий Ґаґауз Єрі шлях на незалежність, тож відбувається похід до Комрату молдовських націоналістів-добровольців на чолі з Мірчою Друком, тодішнім прем'єр-міністром Молдови, задля неприпущення відокремлення Ґаґаузії від Молдови, відомий під назвою похід на Гагаузію. 26 жовтня в Комрат спрямовуються радянські війська Болградської дивізії, а 30 грудня і радянські спецназівці, задля мирного врегулювання молдовани вимушені поступитися. 1 грудня 1990 року відбуваються загальні вибори президента невизнаної Республіки Ґаґаузія. Ним став Степан Михайлович Топал, Верховну Раду РҐ очолив Михайло Васильович Кендігелян.

Автономія

У березні 1994 року створюється спільна комісія Верховної Ради РҐ та парламенту Республіки Молдова, що працюватиме над випрацювання закону про особливий статус Ґаґаузії. Комісію очолюють Петро Бузаджи та Йон Унгуряну. У червні це питання обговорюється керівниками РҐ Степаном Топалем та Михайлом Кендігеляном із президентом Республіки Молдова Мірчею Снегуром і головою парламенту Петром Лучинським. Після чого проєкт закону про автономію надходить у Парламент Молдови до затвердження. У 1994 р. внаслідок референдуму, на якому населення Ґаґаузії відмовилося від незалежності на користь автономії,^{[джерело?]} 23 грудня 1994 року парламент Молдови прийняв Закон про особливий правовий статус Ґаґаузії (Ґаґауз-Єрі), що наділив регіон з компактним мешканням ґаґаузів правами автономії у складі Республіки Молдова.

Останніми роками значну допомогу Ґаґаузії надає Туреччина. За рахунок коштів, що надійшли з Туреччини, була побудована система водопостачання, що дозволила значною мірою зняти проблему забезпечення якісною водою мешканців населених пунктів всього півдня Молдови. Також був відкритий Ґаґаузько-турецький ліцей в Чадир-Лунга^[4], випускники якого, надалі, мають можливість продовжувати навчання в найкращих турецьких університетах.

Устрій

Карта Гагаузії

Адміністративний центр АТУ Ґаґауз Єрі — муніципій Комрат.

До складу Ґаґаузії входить 32 населені пункти:

1 муніципій — Комрат,
2 міста — Вулканешти і Чадир-Лунга,
27 сіл, з яких 7 входять до складу трьох комун,
2 населені пункти зі статусом залізничної станції (вузла) — Вулканешти (входить до складу міста Вулканешти) і Етулія (входить до складу комуни Етулія).

Політика

Нормативні акти, що визначають основи устрою Ґаґаузії: Конституція Республіки Молдова, Закон про особливий правовий статус Ґаґаузії, [1] Уклад Ґаґаузії.[2] Згідно з ними назви Ґаґауз Єрі (ґаґаузькою «Ґаґаужчина») та русифікований варіант Ґаґаузія визначаються рівноправними.

Найвищий посадовець — Глава (Башкан) Ґаґаузії. Обирається терміном на 4 роки. Є членом Уряду Республіки Молдова. Від 2015 року посаду обіймає Ірина Влах. Найвищий законодавчий та представницький орган — Народні збори Гагаузії (Халк Топлушу), складаються з 35 депутатів, що обираються терміном на чотири роки. Головний орган виконавчої влади — Виконавчий комітет Ґаґаузії (Баканник Комітеті), обирається більшістю голосів Халк Топлушу за поданням Башкана Ґаґауз Єрі.

Найвищим судовим органом є Трибунал Ґаґаузії.

Етнічний прапор ґаґаузів, що використовувався до ухвалення теперішнього трикольору

Сучасна символіка — прапор та герб — затверджені 31 жовтня 1995 року.

Мови

Офіційними мовами АТУ Ґаґауз Єрі є молдовська, ґаґаузька та російська. При цьому, символічна увага надається мові корінного населення. Згідно з Укладом АТУ Ґаґауз Єрі, нею зобов'язаний урочисто присягати Башкан, ґаґаузькою має володіти і Голова Халк Топлушу. Натомість, у суспільній та освітній сферах ґаґаузька мова перебуває в глибокому занепаді, поступаючись, перш за все, російській. У школах Автономії вивчаються чотири мови: три офіційні та одна іноземна, але основна мова викладання — російська.^[5]^[6]

Див. також

Примітки

Посилання

Офіційний сайт АТУ Ґаґаузія(рос.)(гаг.)(рум.)(англ.)
Молдова: вибори в Гагаузії можуть змінити відносини автономії з Кишиневом
Резолюція Res CMN (2003)4 щодо запровадження Рамкової Конвенції для захисту національних меншин Республікою Молдова
Вибори в Гагаузії(рос.)(англ.)
Народження Гагаузії(рос.)
Светлана Ославская. Гагаузская мечта. Репортаж из страны, где поселился призрак коммунизма // Фокус, 12.12.16.(рос.)

Леовський район	Чимішлійський район	Бессарабський район
Кантемірський район		Тараклійський район
Кагульський район Тараклійський район	Тараклійський район Україна	Україна

[md-1] а ^б ^в ^г ^д Дані Національного Бюра Статистики РМ

[2] ttp://www.statistica.md/public/files/serii_de_timp/populatie/miscarea_naturala/2.2.4.xls На 2008 рік

[3] ttp://www.gagauzia.md/pageview.php?l=ru&idc=363&nod=1&

[4] Moldova urbană ст.19

[5] ttp://ava.md/03-gagauziya/02037-kto-obuchit-gagauzov-gosudarstvennomu-yaziku-.html

[6] ttp://serin.su/publ/balova_v_jazykovaja_politika_i_praktika_dostizhenija_i_zadachi_gagauzii/1-1-0-50

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]