Констру́ктор — особа, яка в результаті процесу конструювання певного об’єкта техніки створює проект (наприклад, комплект креслень, технічний проект тощо), який повинен забезпечити можливість виготовлення, збирання чи спорудження необхідного об’єкта. Як правило, хоч і необов'язково, конструктор має інженерну або технологічну освіту,

Етимологія та застосування терміну

Термін запозичено з нім. Konstrukteur через рос. конструктор, очевидно[кому?] в часи «індустріалізації», без істотної зміни тлумачення (пор. конструювання).

Практику широкого застосування терміну в Україні успадковано з часів СРСР, коли він надзвичайно поширився як офіційна назва посади, н-д, інженер-конструктор, генеральний конструктор тощо. Можливо назвати такі тому причини:

  • доцільність (або необхідність) означити коло інженерів, що спеціалізуються саме на проектуванні технічних об’єктів і систем на відміну від інших, які:
    • займаються проектуванням споруд (будинки, мости тощо), які переважали серед інженерів дореволюційної Російської імперії — сьогодні таких фахівців називають архітекторами;
    • спеціалізуються на експлуатації складної техніки чи організації (керуванні) виробництва, які переважали серед «радянських» інженерів;
  • політичні мотиви відокремити «червоних» (вихованих уже за радянської влади) спеціалістів від інженерів, що отримали дореволюційну освіту, тому є «старими спеціалістами», що заслуговують на значно менший рівень довіри.

Так чи інакше, усталився погляд, що конструктори — це «інтелектуальна еліта» інженерів, адже вони створюють нові зразки техніки, що потребує інших (можливо, навіть, більших) інтеллектуальних здібностей порівняно з інженерами, які займаються випробовуванням або експлуатацією техніки.

Видатні українські конструктори

Видатні світові конструктори

Суміжні професії

Див. також