Вікіпедія

EA-18G Growler

Версія від 09:02, 12 лютого 2019, створена 37.57.175.3 (обговорення) (паауп)

EA-18G Growler — американський військовий палубний літак радіоелектронної боротьби і протидії. Призначений для ведення радіоелектронної боротьби та розвідки авіаносного крила[en]. Розроблений компанією The Boeing Company на основі багатоцільового винищувача палубного базування F/A-18E/F Super Hornet. Перший політ здійснив 15 серпня 2006 року, з початку виробництва у 2007  — ракетний підводний човен часів «холодної війни» (SSG-577[en]). Найменування Boeing EA-18G Growler літак отримав 12 жовтня 2005, коли воно вже стало загальноприйнятим[1].

EA-18G Growler
Boeing EA-18G Growler
EA-18G Growler
EA-18G Growler
Призначення:Літак радіоелектронної боротьби і протидії
Перший політ:15 серпня 2006
Прийнятий на озброєння:22 вересня 2009
На озброєнні у:США США
Австралія Австралія
Розробник:Боїнг
Виробник:США The Boeing Company
Всього збудовано:понад 100 одиниць (на 2014)
Вартість одиниці:US$68.2 млн
Конструктор:Боїнг
Екіпаж:2 (пілот і оператор РЕБ) особи
Максимальна швидкість (МШ):2150 км/год
Бойовий радіус:833 км
Практична стеля:15 850 м
Довжина:18,31 м
Висота:4,88 м
Розмах крила:13,62 м
Площа крила:46,5 м²
Порожній:15 011,2 кг
Споряджений:21 772,4 кг
Максимальна злітна:29 964 кг
Двигуни:2 турбовентиляторні General Electric F414-GE-400
Тяга (потужність):2 × 62,3 кН
Тяга форсажна:2 × 97,9 кН
Кількість точок підвіски:11, з них 2 виділені під підвісні паливні баки, 3 під контейнери РЕБ ALQ-99, 2 під контейнери ALQ-218 (на закінцівках крил)
Підвісне озброєння:2 × AGM-88 + 2 × AIM-120 AMRAAM
EA-18G Growler у Вікісховищі

Спочатку ВМС планувало закупити 88 «Ґровлерів» (за кількістю палубних авіакрил), втім у 2001 році обсяг замовлення був збільшений до 114 EA-18G, що було обумовлено рішенням озброїти цими машинами експедиційні ескадрильї, які діють з берегових аеродромів у складі миротворчих сил. Церемонія передачі ВМС США першого серійного EA-18G (Gl, BuNo. 166889) відбулася 24 вересня 2007 року. Переозброєння на EA-18G першої стройової ескадрильї VAQ-141 «Shadowhawks»[en] розпочалося у червні 2009 року. Постачання флоту усіх 114 замовлених EA-18G завершилася у 2015 році[1].

Особливості конструкції і бортове радіоелектронне обладнання

Основне призначення EA-18G — рішення широкого спектра завдань в інтересах авіаносного угруповання, пов'язаних з веденням радіоелектронної протидії противнику. Літак призначений для ведення радіотехнічної розвідки, постановки перешкод роботі радіолокаційним засобам та придушення систем зв'язку противника, знищення РЛС протирадіолокаційними ракетами● AGM-88 HARM. Бортова апаратура EA-18G дозволяє ідентифікувати і пеленгувати джерела електромагнітного випромінювання. Літак здатний діяти як автономно, так і взаємодіючи з іншими літальними апаратами в єдиному інформаційному полі і є в повній мірі літаком «мережевоцентричної війни» (AEA aircraft)[1].

EA-18G Growler на 90 % уніфікований з F/A-18F. Його планер практично ідентичний планеру «Супер Хорнета» модифікації block II за винятком крила — його переднє ребро пряме і не має аеродинамічного «зуба», а на верхніх поверхнях кожної площини змонтовано по одній поперечній перегородці 12 см заввишки і 150 см завдовжки. Таким чином вдалося вирішити проблему звалювання літака при маневруванні з великими перевантаженнями[2]. EA-18G здатний виконувати всі завдання, покладені на «Супер Хорнета», а основні відмінності пов'язані наявністю підвісного спецобладнання і його програмним забезпеченням. EA-18G на 590 кг важчий за F/A-18F, при тому, що з нього демонтована авіаційна гармата[1].

Основні системи літаків EA-18G block I аналогічні системам F/A-18F block I без другого комплекту органів управління в задній кабіні. Передні кабіни EA-18G і «Супер Хорнета» ідентичні. Типовий варіант авіаційного озброєння «Ґровлера» складається з двох керованих ракет «повітря-повітря» AIM-120 AMRAAM для самозахисту і двох протирадіолокаційних AGM-88 HARM[3][4]. Планується розширення асортименту авіаційних засобів ураження керованими ракетами «повітря-поверхня» AGM-154 JSOW● та AGM-158 JASSM. Австралійські EA-18G також будуть оснащені ракетою AIM-9 Sidewinder[5].

 
EA-18G в польоті. Добре видно підвісне радіотехнічне обладнання і озброєння

Основне радіотехнічне обладнання «Ґровлерів» — підвісні контейнери новітнього комплексу РЕБ, створеного на базі ICAP III (з метою зниження часу і витрат на розробку авіаційного комплексу, складність радіоелектронного устаткування ICAP-III для EA-18G була дещо спрощена[1]) фахівцями Northrop Grumman. Основу комплексу складає широкосмугова станція РТР AN/ALQ-218(V)2[en] і цифрова станція РЕП AN/ALQ-99[en]. Комбінація ALQ-218 і ALQ-99 являє собою повноцінний набір засобів радіоелектронної боротьби, здатний забезпечити виявлення і придушення будь-яких загроз авіакрилу[6].

Змінні контейнери приймальних антен комплексу РТР/РЕБ AN/ALQ-218 змонтовані на закінцівках площин крила замість торцевих крилових пілонів ракет AIM-9 у «Супер Хорнетів». Крім того антени AN/ALQ-218 встановлені з обох бортів в носовій частині фюзеляжу, в районі відсіків двигунів, у хвостовій частині фюзеляжу, забезпечуючи приймання електромагнітних сигналів з будь-якого напрямку. Замість гармати на EA-18G встановлена активна БРЛС з електронним скануванням променя AN/APG-79 AESA[en] комплексу постановки перешкод системам радіозв'язку Raytheon AN/ALQ-227(V)1 CCS (Communications Countermeasures System)[7]. Комплекс AN/ALQ-227 виявляє і визначає параметри радіосигналів, а придушення радіозв'язку здійснюється широкосмуговим низькочастотним передавачем AN/ALQ-99 тактичної системи постановки радіоперешкод. Літак може нести до п'яти підвісних контейнерів з антенами AN/ALQ-99[4]. Ведуться роботи з розробки станції постановки перешкод контейнерного типу нового покоління Next Generation Jammer[en] (NGJ) з активною фазованою антенною решіткою (AESA), яка має надійти на озброєння до 2020 року[8].

EA-18G обладнані системами INCANS, які забезпечують стійкий ультракороткохвильовий зв'язок екіпажу літака при включеній апаратурі постановки радіоперешкод — екіпажі «Проулерів» не мали можливості підтримувати радіозв'язок, коли бортова апаратури постановки перешкод працює на випромінювання[9]. Крім того «Ґровлери» обладнані станціями системи супутникового зв'язку MATT (Multi-mission Advanced Tactical Terminal). Станція LR-700 і приймач системи супутникового зв'язку розташовуються разом з апаратурою AN/APG-79 в носовому обтічнику[1].

Оператори. Експлуатація

Військово-морські сили США

 
Зліт «Ґровлера» з палуби авіаносця «Гаррі Трумен» (CVN-75)

Передача ВМС США першого серійного EA-18G відбулася 24 вересня 2007 року. Експлуатаційні випробування літака проводились на базі авіаескадрильї VX-9 Vampires[en], авіабаза Чайна-Лейк[en], Каліфорнія.

Першою стройовою ескадрильєю, яка отримала на озброєння «Ґровлери», стала VAQ-132 Scorpions[en]: переозброєння на EA-18G розпочалося 3 червня 2008 року і завершилося наприкінці 2009 року. Зараз «Ґровлери» є основним і єдиним у ВМС США літаком РЕБ і стоять на озброєнні 16 авіаескадрилій — VAQ-129[en], VAQ-130[en], VAQ-131[en], VAQ-132, VAQ-133[en], VAQ-134[en], VAQ-135[en], VAQ-136[en], VAQ-137[en], VAQ-138[en], VAQ-139[en], VAQ-140, VAQ-141[en], VAQ-142[en], VAQ-209[en] і VX-9, а також Центру розвитку військово-морської авіації[en].

Вперше в бойовій обстановці літаки EA-18G були застосовані у 2010 році в Іраку. В середині листопада п'ятірка «Ґровлерів» ескадрильї VAQ-132 Scorpions виконали переліт зі США в Ірак з дозаправленням у повітрі і проміжною посадкою на авіабазі, розташованій на Азорських островах. Ці п'ять EA-18G виконували завдання в інтересах дислокованого в Іраку угруповання військ США; імовірно, літаки базувалися на аеродромі Аль-Ассад[1]. 23 березня 2011 року ця ж п'ятірка EA-18G з авіабази Авіано здійснила придушення об'єктів ППО для встановлення безпольотної зони● над Лівією в ході операції міжнародних сил «Світанок одіссеї»[10].

Військово-повітряні сили Австралії

 
EA-18G Повітряних сил Австралії

У 2008 році уряд Австралії звернувся до уряду США з проханням надати до шести EA-18G в рамках експортного контракту на придбання двадцяти чотирьох F/A-18F Super Hornet. Австралійські літаки РЕБ, як і перші прототипи «Ґровлерів» для ВМС США, будувалися як «Супер Хорнети» з подальшим їх оснащенням за проектом EA-18G[11][12]. У 2013 році австралійці оголосили про закупівлю додатково ще шести «Ґровлерів»[13][14]. Усі дванадцять машин були передані ВПС Австралії до 7 липня 2017 року[15]. Усі входять до складу 6-ї ескадрильї ВПС Австралії[en].

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б в г д е ж EA-18G Growler. Авиационная энциклопедия «Уголок неба». Процитовано 11 листопада 2018. (рос.)
  2. ↑ Croft, John (8 July 2008). EA-18G «Growler»: New platform and capabilities set to un-level the SEAD playing field. FlightGlobal.com. Процитовано 12 листопада 2018. (англ.)
  3. ↑ U.S. Navy (2 December 2009), EA-18G achieves Initial Operational Capability, архів оригіналу за 8 січня 2016 (англ.)
  4. ↑ а б Navy Awards Boeing $9.6 Billion in Super Hornet and EA-18G Contracts. Boeing. 29 December 2003. Процитовано 13 листопада 2018. (англ.)
  5. ↑ Sam LaGrone (30 July 2015). U.S. Navy Lessons from Libya Informed Australian EA-18G Growler Modifications. News.USNI.org. Процитовано 12 листопада 2018. (англ.)
  6. ↑ EA-18G «Growler». Boeing. 15 July 2011. Процитовано 12 листопада 2018. (англ.)
  7. ↑ Frank Colucci (1 March 2008). Teeth of the Growler. aviationtoday.com. Процитовано 13 листопада 2018. (англ.)
  8. ↑ IN FOCUS: US Navy Next Generation Jammer proceeds, but F-35 integration deferred indefinitely. FlightGlobal.com. 11 May 2012. Процитовано 13 листопада 2018. (англ.)
  9. ↑ Boeing EA-18G Program Completes INCANS Verification Testing, Demonstration. Boeing. 8 November 2005. Архів оригіналу за 25 November 2005. Процитовано 13 листопада 2018. (англ.)
  10. ↑ Spencer, Ackerman (21 March 2011). In Combat Debut, Navy Jammer Targets Libyan Tanks. Condé Nast via Wired. Архів оригіналу за 16 червня 2012. (англ.)
  11. ↑ McPhedran, Ian (22 February 2012). $200m refit to give fighter jets growl. The Advertiser. Архів оригіналу за 12 June 2012. (англ.)
  12. ↑ Super Hornets to get electronics jammer. ABC News. Australian Broadcasting Corporation. 23 August 2012. Архів оригіналу за 8 January 2016. (англ.)
  13. ↑ Brian Kelly (29 July 2015). Boeing’s Growler Program Manager Optimistic About Line’s Future. CBS Local. Процитовано 13 листопада 2018. (англ.)
  14. ↑ Pittaway, Nigel (29 July 2015). Boeing Rolls Out First Growler for Australia. Defense News. Процитовано 13 листопада 2018. (англ.)
  15. ↑ Growler full fleet arrive in Australia (Пресреліз). Australian Department of Defence. 7 July 2017. Процитовано 13 листопада 2018. (англ.)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: EA-18G Growler
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=EA-18G_Growler&oldid=24444386