LibreOffice
LibreOffice — вільний та крос-платформовий офісний пакет. LibreOffice працює на операційних системах Microsoft Windows, Gnu/Linux та macOS[3] i є одним з провідних вільних аналогів Microsoft Office[4][5].
 | |
 LibreOffice 4.2 | |
| Тип | офісний пакет[1] |
|---|---|
| Розробник | The Document Foundation |
| Перший випуск | 25 січня 2011 |
| Стабільний випуск | 6.2.0 (7 лютого 2019) |
| Платформа | крос-платформовий |
| Операційна система | Linux macOS BSD Unix Windows |
| Мова програмування | C++, XML, Java[2] |
| Українська мова | частково[2] |
| Ліцензія | GNU LGPL |
| Онлайн-документація | help.libreoffice.org |
| Репозиторій | git.libreoffice.org/core |
| Вебсайт | www.libreoffice.org |
Основним форматом файлу LibreOffice є відкритий формат офісних документів OpenDocument, версія 1.1 якого була затверджена як міжнародний стандарт ISO/IEC 26300:2006/Amd 1:2012[6]; окрім того, LibreOffice підтримує формати Microsoft Office та інших офісних пакетів для досягнення максимальної сумісності.
Історія
LibreOffice був заснований восени 2010 як незалежне відгалуження (форк) від розробки OpenOffice.org (нині — Apache OpenOffice) через розбіжності поглядів на майбутній розвиток проекту незалежних розробників і компанії Oracle Corporation, тодішнім власником OpenOffice.org.
Після придбання в 2009 році Sun Microsystems корпорацією Oracle співтовариство розробників вільного офісного пакету OpenOffice.org опинилося на роздоріжжі. У вересні 2010 провідні розробники OpenOffice.org оголосили про створення нової некомерційної організації Document Foundation з метою продовження розвитку офісного пакету як проекту, незалежного від компанії Oracle. Підтримали ініціативу компанії Canonical, Credativ, Collabora, Google, Novell і Red Hat, а також некомерційні організації Free Software Foundation, Open Source Initiative (OSI), OASIS і GNOME Foundation.[7]
Що стосується Oracle, то до цієї компанії було відправлено запрошення увійти до складу основних членів нової організації. Також розробники запропонували Oracle безоплатно передати в руки нової організації бренд OpenOffice.org. На момент утворення Document Foundation відповіді від Oracle не надійшло, відтак було прийнято рішення, що офісний пакет буде розвиватися під ім'ям LibreOffice.
У грудні 2010 творці BrOffice, популярного бразильського відгалуження від офісного пакету OpenOffice.org, прийняли рішення продовжити подальший розвиток проекту спільно з командою розробників LibreOffice.[8] BrOffice користується великою популярністю в Бразилії — цим пакетом користується понад 15 млн осіб. У Бразилії сформована досить зріла й велика спільнота розробників BrOffice, яка має намір передати свої напрацювання проекту LibreOffice і надалі розвивати локалізовану для Бразилії версію спільними зусиллями. Для координації роботи в Бразилії створено Центр просування передового досвіду на базі вільного програмного забезпечення, який, окрім роботи над LibreOffice, буде допомагати й іншим вільним проектам, а також займатися підготовкою фахівців з вільного програмного забезпечення.
Перший стабільний випуск
25 січня 2011 організація Document Foundation оголосила перший стабільний випуск офісного пакету LibreOffice 3.3. До складу програмного рішення входять текстовий процесор Writer, табличний процесор Calc, майстер презентацій Impress, векторний графічний редактор Draw, редактор формул Math і модуль управління базами даних Base. Перший стабільний випуск LibreOffice включив як зміни, підготовлені до OpenOffice.org 3.3 (наприклад, включені всі 14 стандартних шрифтів PDF-документів), так і нові можливості власне LibreOffice (наприклад імпорт SVG-графіки). Всі застосунки перекладені на десятки мов, включно з українською.
Через день після випуску фондом Document Foundation першої стабільної версії пакету офісних застосунків LibreOffice 3.3 побачила світ портативна збірка продукту, що функціонує безпосередньо з USB-накопичувача на будь-якому комп'ютері під управлінням Windows. Новинка, іменована LibreOffice Portable 3.3, не вимагає установки, не смітить у системі, нічим не поступається стаціонарному варіанту і, бувши налаштованою один раз, завжди працює так, як хоче того користувач.
Особливості нумерації версій
Починаючи з LibreOffice 3.4, розробниками представлений новий підхід до маркування версій офісного пакету[9]. Перший випуск у новій гілці (наприклад, 3.4.0) буде носити статус фінального релізу, який ще не можна вважати повністю стабільним, але вже не варто розглядати як тестову версію для розробників. Фінальний реліз буде розрахований на використання просунутими користувачами, які не бояться помилок і готові випробувати нову версію на реальних завданнях.
Через деякий час після фінальної версії будуть доступні коригувальні релізи (3.4.1, 3.4.2 тощо), під час одного з таких випусків (наприклад, 3.4.2) на підставі оцінки якості буде оголошено про готовність LibreOffice до промислової експлуатації, що передбачає можливість широкомасштабного впровадження офісного пакету серед всіх користувачів. Всі нові випуски будуть виходити через фіксовані проміжки часу.
Розклад випусків LibreOffice
| Випуск | Версія | Дата виходу | Опис |
|---|---|---|---|
| 3.3 | 3.3.0 beta | 14 жовтня 2010 | |
| 3.3.0 | 26 січня 2011 | ||
| 3.3.1 | 23 лютого 2011 | ||
| 3.3.2 | 22 березня 2011 | ||
| 3.3.3 | 16 червня 2011 | ||
| 3.3.4 | 17 серпня 2011 | ||
| 3.4 | 3.4.0 | 3 червня 2011 | |
| 3.4.1 | 1 липня 2011 | ||
| 3.4.2 | 1 серпня 2011 | ||
| 3.4.3 | 31 серпня 2011 | ||
| 3.4.4 | 9 листопада 2011 | ||
| 3.4.5 | 16 січня 2012 | ||
| 3.4.6 | 22 березня 2012 | ||
| 3.5 | 3.5.0 | 14 лютого 2012 | |
| 3.5.1 | 15 березня 2012 | ||
| 3.5.2 | 5 квітня 2012 | ||
| 3.5.3 | 2 травня 2012 | ||
| 3.5.4 | 30 травня 2012 | ||
| 3.5.5 | 11 липня 2012 | ||
| 3.5.6 | 15 серпня 2012 | ||
| 3.5.7 | 18 жовтня 2012 | ||
| 3.6 | 3.6.0 | 8 серпня 2012 | |
| 3.6.1 | 29 серпня 2012 | ||
| 3.6.2 | 4 жовтня 2012 | ||
| 3.6.3 | 1 листопада 2012 | ||
| 3.6.4 | 5 грудня 2012 | ||
| 3.6.5 | 30 січня 2013 | ||
| 3.6.6 | 11 квітня 2013 | ||
| 3.6.7 | 18 липня 2013 | ||
| 4.0 | 4.0.0 | 7 лютого 2013 | Теми оформлення, вставка коментарів у документ[10] |
| 4.0.1 | 6 березня 2013 | ||
| 4.0.2 | 4 квітня 2013 | ||
| 4.0.3 | 9 травня 2013 | ||
| 4.0.4 | 19 червня 2013 | ||
| 4.0.5 | 22 серпня 2013 | ||
| 4.0.6 | 23 жовтня 2013 | ||
| 4.1 | 4.1.0 | 25 липня 2013 | Бокові панелі, поворот зображень, вбудовування шрифтів у документи[11] |
| 4.1.1 | 29 серпня 2013 | ||
| 4.1.2 | 4 жовтня 2013 | ||
| 4.1.3 | 1 листопада 2013 | ||
| 4.1.4 | 18 грудня 2013 | ||
| 4.1.5 | 11 лютого 2014 | ||
| 4.1.6 | 29 квітня 2014 | ||
| 4.2 | 4.2.0 | 30 січня 2014 | Нове стартове вікно, новий рушій у Calc [12] |
| 4.2.1 | 20 лютого 2014 | ||
| 4.2.2 | 13 березня 2014 | ||
| 4.2.3 | 10 квітня 2014 | ||
| 4.2.4 | 8 травня 2014 | ||
| 4.2.5 | 20 червня 2014 | ||
| 4.2.6 | 5 серпня 2014 | ||
| 4.2.7 | 30 жовтня 2014 | ||
| 4.2.8 | 12 грудня 2014 | ||
| 4.3 | 4.3.0 | 30 липня 2014 | |
| 4.3.1 | 28 серпня 2014 | ||
| 4.3.2 | 25 вересня 2014 | ||
| 4.3.3 | 30 жовтня 2014 | ||
| 4.3.4 | 14 листопада 2014 | ||
| 4.3.5 | 18 грудня 2014 | ||
| 4.3.6 | 20 лютого 2015 | ||
| 4.3.7 | 26 квітня 2015 | ||
| 4.4 | 4.4.0 | 29 січня 2015 | |
| 4.4.1 | 26 лютого 2015 | ||
| 4.4.2 | 2 квітня 2015 | ||
| 4.4.3 | 25 квітня 2015 | ||
| 4.4.4 | 30 червня 2015 | ||
| 4.4.5 | 30 липня 2015 | ||
| 4.4.6 | 3 листопада 2015 | ||
| 4.4.7 | 10 грудня 2015 | ||
| 5.0 | 5.0.0 | 5 серпня 2015 | Підтримка церковнослов'янської мови як стандартної локалі з відповідним функціоналом (відсутня на даний час на інших офісних платформах). [3] |
| 5.0.1 | 27 серпня 2015 | ||
| 5.0.2 | 23 сентября 2015 | ||
| 5.0.3 | 3 листопада 2015 | ||
| 5.0.4 | 17 грудня 2015 [13] | ||
| 5.0.5 | 15 лютого 2016 | ||
| 5.0.6 | Ще невiдомо. | ||
| 5.1 | 5.1.0 | 10 лютого 2016 | |
| 5.1.1 | 10 березня 2016 | ||
| 5.1.2 | 7 квiтня 2016 | ||
| 5.1.3 | 12 травня 2016 | Найбільш помітною зміною є забезпечення роботи з даними в Google Drive на платформах Linux і OS X (раніше виникали проблеми при спробі входу в Google Drive з даних платформ).[4] | |
| 5.2 | 5.2.0 | 23 червня 2016 | |
| 5.3 | 5.3.0 | 1 лютого 2017 | Підтримка вертикально орієнтованих рядків (для традиційного монгольського письма).
Підтримка сілезької мови та угорських рун.[14] |
Компоненти LibreOffice
| Модуль |  |
Файли | Примітки | Схожі застосунки |
|---|---|---|---|---|
| LibreOffice Writer |  |
.odt | Текстовий процесор та візуальний редактор HTML | OpenOffice.org Writer AbiWord KWord Microsoft Word Pages TextMaker |
| LibreOffice Calc |  |
.ods | Табличний процесор | OpenOffice.org Calc Gnumeric KSpread Microsoft Excel Numbers PlanMaker |
| LibreOffice Impress |  |
.odp | Програма підготовки презентацій | OpenOffice.org Impress Keynote KPresenter Microsoft PowerPoint SoftMaker Presentations |
| LibreOffice Base |  |
.odb | Механізм підключения до зовнішніх СУБД та вбудованих СУБД HSQLDB, Firebird (з вер. 4.2) |
OpenOffice.org Base Kexi Microsoft Access |
| LibreOffice Draw |  |
.odg | Векторний графічний редактор | Inkscape OpenOffice.org Draw Adobe Illustrator CorelDRAW Dia Kivio Microsoft Expression Design Microsoft Visio |
| LibreOffice Math |  |
.odf | Редактор формул | OpenOffice.org Math KFormula MathType Microsoft Equation Tools |
Репозиторії доповнень і шаблонів
У жовтні 2011 організація Document Foundation запустила в експлуатацію два репозиторії: extensions.libreoffice.org і templates.libreoffice.org, в яких представлена колекція доповнень і шаблонів типових форм документів і макетів оформлення презентацій[15]. Під доповненнями розуміються інструменти, які можуть бути додані або вилучені незалежно від основного застосунку LibreOffice. Доповнення можуть як додавати принципово нові можливості, так і розширювати або спрощувати роботу з наявною функціональністю.
В каталоги приймаються тільки доповнення та шаблони під вільними ліцензіями. Для виділення найкорисніших і найцікавіших елементів кожному з доповнень присвоюється певний рейтинг, обчислений на основі позитивних і негативних відгуків користувачів. Інтерфейс каталогів написаний на мові Python з використанням платформи Plone.
Використання
LibreOffice - потужний офісний пакет, що повністю сумісний з 32/64-бітними системами. Перекладений більш ніж 30 мовами світу. Підтримує більшість популярних операційних систем, включаючи GNU/Linux, Microsoft Windows і Mac OS X.
LibreOffice повністю безкоштовний і має відкритий вихідний код, отже, будь-який користувач на власний розсуд має можливість безкоштовно скачувати, використовувати і вивчати LibreOffice. LibreOffice безкоштовний як для приватного, так і для освітнього або комерційного використання. Може використовуватися без будь-яких ліцензійних зборів будь-ким.
Відзнаки
У 2011 році LibreOffice був визнаний найкращим відкритим проектом за версією InfoWorld BOSSIE Award 2011[16] і найпопулярнішим проектом на думку Open World Forum Experiment Award.
Примітки
- ↑ а б Free Software Directory
- ↑ The LibreOffice Open Source Project on Open Hub: Languages Page
- ↑ System Requirements (англ.) . Офіційна вебсторінка проекту LibreOffice. Архів оригіналу за 9 липня 2013. Процитовано 9 лютого 2013.
- ↑ Now two years old, LibreOffice is going strong (англ.) . PCWorld. 28 09 2012. Архів оригіналу за 9 липня 2013. Процитовано 1 лютого 2013.
- ↑ LibreOffice 3.4 (англ.) . PCMag.com. 15 червень 2011. Архів оригіналу за 9 липня 2013. Процитовано 1 лютого 2012.
- ↑ ISO/IEC 26300:2006/Amd 1:2012 Open Document Format for Office Applications (OpenDocument) v1.1. Архів оригіналу за 9 липня 2013. Процитовано 9 лютого 2013.
- ↑ Разработчики OpenOffice.org создали независимый форк проекта — LibreOffice
- ↑ Сообщество BrOffice подключается к развитию проекта LibreOffice
- ↑ Проект LibreOffice меняет форму нумерации стабильных релизов
- ↑ Нові можливості і виправлення помилок у 4.0(рос.)
- ↑ Нові можливості і виправлення помилок у LibreOffice 4.1(рос.)
- ↑ Нові можливості і виправлення помилок у LibreOffice 4.2(рос.)
- ↑ 5.0.4(англ.)
- ↑ [1]
- ↑ Завершено тестирование репозитория дополнений и шаблонов для LibreOffice
- ↑ В рамках премии Bossie Awards 2011 отмечено лучшее открытое ПО
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: LibreOffice |