Шривіджая

Шрівіджа́йська імпе́рія (Śrivijaya) — морське торгове королівство, яке процвітало між VII та XII ст. на Малайському архіпелазі. Королівство, яке бере початок у Палембангу на Суматрі, хутко поширило свій вплив і почало контролювати Малаккську протоку. Вплив Шрівіджайського королівства базувався на контролі міжнародної морської торгівлі не лише на архіпелазі, але також і з Китаєм та Індією.

Період могутності

Точна хронологія та конкретні перипетії зародження царства Шрівіджаї досі не з'ясовані. Вважається, що його виникнення припадає на 5-6 ст., проте перші достовірні свідчення про його існування датуються лише 70-ми рр. 7 ст. - вони містяться в китайських хроніках. Центр держави знаходився на горі Сегунтанг на місці сучасного м.Палембанг. На чолі Шрівіджаї стояла династія Шайлендрів (царів гори), які сповідували буддизм махаяни. Цар Шрівіджаї звався хаджі (цар). Шрівіджая також була головним релігійним центром у регіоні, дотримуючись буддизму, і пунктом зупинки китайських паломників на їхньому шляху в Індію. Королі Шрівіджаї навіть заснували кілька монастирів у Негапатамі (Індія). Секрет піднесення Шрівіджаї полягав у її контролі над важливими шляхами морської торгівлі між Індією і Китаєм. Для цього були створені сильні армія і флот. У 80-х рр. хаджі Джаянаса підкорив всю південно-східну Суматру та західнояванську державу Тарума. До кінця 8 ст. Шрівіджая підкорила більшу частину Суматри, малайські колонії на Калімантані та більшу частину Малаккського півострова.

Шрівіджая продовжувала зростати: до 1000 року імперія контролювала більшу частину Яви, але незабаром острів завоювало Кола, морське та торгове королівство, що вважало Шрівіджаю перепоною морським торговим маршрутам між південними та східними частинами королівства. Близько 1025 року Чола захопила Палембанг, полонивши короля та вивізши зі столиці всі скарби. Після цього загарбники почали нападати на інші частини імперії.

Занепад

До кінця ХІ ст. імперія розділилася на дрібні королівства, і панівну роль на Суматрі взяло королівство Малаю (столиця Джамбі), васал Яви. Яванське королівство Марагіт хутко зайняло панівну роль на індонезійській сцені. У 1275 р. власне Шрівіджая була завойована яванським царем Кертанагарою - правителем держави Сінгасарі.

Джерела

• Рубель В.А. Історія середньовічного Сходу.: Підручник. Київ. «Либідь». 2002. - 736с. с.670-675.