Вікіпедія

Павельчук Юрій Степанович

Версія від 06:02, 23 липня 2019, створена Vv inform (обговорення | внесок) (→‎Діяльність)
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
Тема цієї статті може не відповідати критеріям значущості Вікіпедії для митців. Будь ласка, допоможіть підтвердити значущість, додавши посилання на надійні вторинні джерела, які є незалежними для цієї теми. Якщо значущість залишиться непідтвердженою, стаття може бути об'єднана з іншою статтею, перенаправлена на іншу статтю або вилучена. (22 липня 2019)
Ця стаття містить посилання на джерела, що можуть не відповідати вимогам Вікіпедії до авторитетних джерел. Будь ласка, перевірте, чи відповідають вказаним критеріям джерела, використані в цій статті. (22 липня 2019)
Ця стаття містить перелік посилань, але походження тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність внутрішньотекстових джерел-виносок. Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, перетворивши джерела з переліку посилань на джерела-виноски у самому тексті статті. (22 липня 2019)

Павельчук Юрій Степанович (1 січня 1949, с. Романів Луцького району Волинської області) — український художник — вітражист, член львівської асоціації художників-вітражистів «Вікно», один з авторів єдиного в Україні скляного іконостасу у храмі Ольги та Єлизавети у Львові.

Павельчук Юрій Степанович
Народження1 січня 1949(1949-01-01) (75 років)
Діяльністьхудожник

Біографія

Випускник єдиної в Україні кафедри художнього скла Львівської національної академії мистецтв (1979 року). Дипломна робота «Декоративний вітраж „Будівництво“».

Діяльність

Роботи тріо — Юрія Павельчука, Олександра Личка та Анатолія Винту можна побачити у багатьох храмах Львова, Івано-Франківська, Києва та інших міст України. Зокрема, серед їхніх проектів — об’ємно-просторові вітраж­ні іконостаси у Храмі Великомученика Георгія Побідоносця (2001 рік) поблизу головного залізничного вокзалу (Львів) та перший в Україні скляний іконостас у храмі Ольги та Єлизавети [1].

Також вітражі, створені Юрієм Павельчуком, Олександром Личком та Анатолієм Винту можна побачити у багатьох церквах та храмах України: церква "Введення у храм" (с. Мшана Городоцький район, Львівська область, 1991), Кафедральний костел святих Апостолів Петра і Павла в Кам'янці-Подільському (Хмельницька область, 1996 і 2004 роки), церква святого Володимира (смт. Івано-Франкове, 2005–10; Львівська область), запрестольний образ «Св. Микола» для церки Миколи Притиска (Київ, 1995рік); інсталяція «Трансформація образу» (2004); купольний світильник (церква у с. Радча Тисменицький район, Івано-Франківська область, 2010)[2].

Юрій Павельчук, Олександр Личко та Анатолій Винту входять до створеної у далекому 1999 році львівської професійної асоціації художників та майстрів-вітражистів «Вікно». Асоціація заснована з метою розвитку та збереження професійного українського вітража, вивчення та реставрації старих пам'яток художнього мистецтва, практичної реалізації найрізноманітніших творчих ідей учасників об'єднання. «Вікно» — це єдиний художній колектив в Україні, який присвятив себе розвитку виключно вітражному виду мистецтва [3].

Художні виставки Юрія Павельчука, Олександра Личка та Анатолія Винту:

2000 рік — «Скляні сни Клімта» у виставковому залі «Дзига», у Львові [4].

2001 рік — «Вітражні імпровізації» — перша в Києві виставка львівської професійної асоціації художників та майстрів-вітражистів «Вікно».

2012 рік — арт-проект «Повернення» (м. Ужгород).

2014 рік — виставка «Повернення» у Центрі культури «Вернісаж» (м. Чернівці).

2016 рік - “АРТ-Скло і Вітраж” (м.Калуш) [5].

2017 рік — виставка «Сучасний львівський вітраж» у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва. (м. Київ)[6] .

Літературна та наукова діяльність

Юрій Павельчук є багатолітнім членом Української Асоціації письменників Західного регіону, автор збірки поезій: «Мамина вервиця» (2010 р.). Також більше 10 років присвятив вивченню графічної роботи Т. Шевченка «Лик Христа» (1858 р.) — художньо — графічному заповіту Шевченка [7].

Примітки

  1. ↑ У Львові у храмі Святих Ольги та Єлизавети створили модерний вітраж. tvoemisto.tv. Процитовано 23 липня 2019.
  2. ↑ Личко Олександр Петрович - Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Процитовано 23 липня 2019.
  3. ↑ Українські вітражисти, або Як збирати світло власноруч |. universe.zp.ua. Процитовано 23 липня 2019.
  4. ↑ POSTUP/BRAMA - Різнокольорові "Вікна". postup.brama.com. Процитовано 23 липня 2019.
  5. ↑ ВІКНА. У Калуші презентують виставку львівських художників “АРТ-Скло і Вітраж”. ВІКНА (укр.). Процитовано 23 липня 2019.
  6. ↑ У Києві відкриється виставка «Сучасний львівський вітраж». www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 23 липня 2019.
  7. ↑ https://www.uur.ro/images/ziare/holos/2013/holos%20225.pdf

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Павельчук_Юрій_Степанович&oldid=25762609