Льох

заглиблене у землю сховище для цілорічного зберігання харчових продуктів

Льох[1], також пивни́ця[2], погріб[3] — заглиблена у землю споруда (сховище) для цілорічного зберігання харчових продуктів. Може бути розміщена окремо або під житловим будинком, господарською будівлею.

Невіддільна споруда більшості українських селянських господарств. Важко собі уявити сільські подвір'я без цієї споруди. Здавна в них запасали і зберігали протягом тривалого часу продукти, овочі, фрукти, варення, соління.

В ході реалізації австрійської програми міграції німців до Галичини в XVIII і XIX ст., яка передбачала споруджування державним коштом приватних житлових (та інших) споруд для мігрантів, будинки складалися із сіней, комори, та п'яти житлових приміщень. Під багатьма будинками німецьких поселенців споруджувалось одна або дві камери підвальних приміщень — пивниць.[4]

Види льохів

  • Заглиблений земляний;
  • Наземний земляний;
  • Насипний;
  • Пристінний льох, наземний прибудований;
  • Бетонний (цегляний) льох.

Див. також

Примітки

  1. Льох // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Пивниця // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Погріб // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  4. Вісник інституту Укрзахідпроектреставрація, число 8 // за ред. І.Могилич, В.Слободян, Львів: Укрзахідпроектреставрація, 1997.—144с.:іл ISBN 966-95066-2-1

Джерела

  • Жайворонок В Знаки української етнокультури: Словник-довідник, Київ: Довіра, 2006. — 703 с.

Посилання