Артеміда
Артем́іда (дав.-гр. Ἄρτεμις) — давньогрецька богиня, первісно шанована як покровителька тваринного й рослинного світу. За пізнішими віруваннями, богиня мисливства, лісів і гір; її шанували також як богиню Місяця (ототожнюючи з Гекатою), вагітних, породіль і жіночої незайманості. Одна з найпопулярніших героїнь давньогрецького епосу.
| Артеміда Ἄρτεμις | |
|---|---|
 Артеміда Ефеська — багатогруда покровителька родючості | |
| Міфологія | Давньогрецька |
| Божество в | давньогрецька релігія |
| Ім'я іншими мовами | грец. Ἄρτεμις
|
| В інших культурах | Анаїт, Діана |
| Місцевість | Стародавня Греція |
| Заняття | богиня полювання, богиня дикої природи, богиня Місяця, богиня родючості, богиня жіночої цнотливості |
| Згадки | Одна з найпопулярніших героїнь давньогрецького епосу |
| Батько | Зевс |
| Мати | Лето |
| Брати/сестри | Аполлон |
| Атрибути | Лук, стріли, олені, мисливський собака, місяць |
| Частина від | Олімпійські боги |
| Персонаж твору | Hades |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Ім'я та епітети
Розмаїття міфів про Артеміду і велика кількість імен богині свідчать про те, що в її образі поєднано кілька божеств. Артеміда називалась «Чиста» або «Осяйна»; атрибутами її, як усіх богів світла, були лук і стріли. Артеміді віддавали почесті в місцях культу Аполлона, зокрема на делоській горі Кінт (Артеміда Кінтія), у Дельфах, у Дідімі, де поряд з Аполлоном Далековлучним шанували й Далековлучну Артеміду.
Артеміда в міфах
Артеміда була народжена Лето від Зевса. Ревнива дружина Зевса Гера наслала на Лето змія Піфона, від котрого німфа врятувалася на острові Ортігія, де й народила Артеміду. Новонароджена богиня одразу ж допомогла матері дістатися до сусіднього Делося, де та народила Аполлона[1].
Артеміда стала богинею-захисницею всіх тварин, що смокучуть молоко, і немовлят. Оскільки Лето народила її без болю, до Артеміди стали звертатися з молитвами вагітні жінки. Проте в її владі було також для підтримання порядку вбивати і насилати хвороби, а з собою Артеміда завжди носила лук і стріли. Сталося це тому, що ще будучи трирічною, Зевс спитав її який дар вона хотіла б отримати. Мала богиня забажала таку ж зброю, як у брата, численних німф на підмогу, всі гори на світі, одне місто і вічну цнотливість[2]. Задоволений такою завзятістю дочки, Зевс виконав всі її бажання і винагордив володінням не одним, а тридцятьма містами, а також їхніми дорогами і бухтами[3].
Отримавши такі дари, Артеміда вирушила оглядати свої володіння на Криті та набрала собі в допомогу дев'ятирічних німф[4]. За запрошенням бога-коваля Гефеста вона відвідала кіклопів, але незадоволена його манерами одного з них, Бронтона, вирвала кіклопу волосся на грудях, де назавжди лишилася лисина. В кіклопів Артеміда отримала зброю: лук і срібні стріли. При цьому вона наказала відволіктися від виготовлення ясел для коней Посейдона, тому зі здобичі на полюванні першу дичину греки присвячували саме Артеміді[5]. Від лісового бога Пана Артеміда отримала мисливських собак, яких боялися навіть леви[6]. Зловивши ланей, богиня запрягла їх в золоту колісницю з золотою упряжжю, запалила від враженого блискавкою дерева смолоскип і випробувала срібні стріли, пустивши їх у дичину, дерева і порушників справедливості[7].
Берігши цнотливість, Артеміда відкидала залицяння богів. Так, Алфей закохався в неї та переслідував богиню по всій Греції. Артеміда висміяла Алфея, наказавши всім своїх німфам намазати лиця глиною і вимазавшись сама. Всі вони стали однаковими з вигляду і Алфей був змушений втікти, не в змозі знайти справжню Артеміду[8]. Коли син Арістея Актеон підглядав як Артеміда купається і похизувався цим друзям, вона перетворила Актеона на оленя. Собаки Артеміди розірвали зухвалця на шматки[9].
Також Артеміда вимагала цнотливості від німф. Коли Зевс зумів спокусити Каллісто, богиня обернула її на ведмедицю і нацькувала своїх собак. Однак, Зевс врятував німфу, помістивши її на небо як сузір'я Великої Ведмедиці[10].
Культ Артеміди
Улюбленим місцем перебування Артеміди вважалася гірська й лісиста Аркадія, де вона мала храми священних тварин і місця полювання. В Етолії їй був присвячений вепр, в Аркадії й Аттиці — ведмідь (жриці надягали ведмежі шкури й виконували культовий танець ведмедів), але в усій Греції вважали, що її улюбленицею була лань. Щороку навесні відбувались елафеболії — свята полювання на оленів, — на яких у жертву Артеміді приносили оленів або пироги у формі цих тварин. Артеміда була захисницею биків — Артеміда Тавропола. Співзвучність імення Тавропола із стародавньою назвою Криму наводить на думку, що зародки культу Артеміди слід шукати в Криму, однак свідченням грецького походження богині є написи мікенської доби, коли ще не було жодних зносин греків з Таврідою. Як богиня рослинності Артеміда була також божеством родючості. Цей культ передусім був поширений в Ефесі, де на честь богині споруджено відомий храм («сьоме чудо світу»), який пізніше спалив Герострат. Артеміда, шанована тут як мати-годувальниця, зображувалася з численними сосками. Як богиню родючості Артеміду вважали божеством дітонародження й іноді ототожнювали з Ілітією.
Артеміда вважалася покровителькою молоді (Артеміда Педотрофос, Артеміда Куротрофос). У Спарті до святині Артеміди-годувальниці приносили немовлят, супроводжуючи цю акцію танцями й бенкетами. В Іонії на свято апатурії в жертву Артеміді давали волосся дітей, а дівчата шанували її як богиню цнотливості і перед шлюбом офірували їй пасмо волосся, пояс або вбрання. Адметові, який забув перед шлюбом принести жертву Артеміді, вона послала в шлюбне ложе змію. Шанували її і як божество війни. У Спарті перед боєм у жертву Артеміді приносили козу, а в Афінах у вересні й жовтні щороку на відзначення перемоги в Марафонській битві офірували 500 кіз.
Спочатку в жертву Артеміді приносили людей; у Спарті існував звичай перед вівтарем Артеміди Ортії («Випрямленої», тобто перед старовинним її дерев'яним образом) до крові бити дітей. У Гомерівському епосі Артеміда з богині-володарки тварин перетворюється на богиню-покровительку полювання, що було улюбленою розвагою родової знаті. Оріон (варіант: Актеон) за деякими міфами загинув тому, що намагався перемогти Артеміду в полюванні. В цей період Артеміда зображувалась у довгому жіночому вбранні або в пристосованому для полювання хітоні. Як правило, за плечима в неї був сагайдак, а в руках лук або смолоскип.
У Римі Артеміда ототожнюється з місцевим божеством Діаною. На Діану переносяться всі функції грецької богині, і вона стає покровителькою полювання, дітонародження (Діана Люціна), захисницею деяких звірів. Храм Діани був на Авентинському пагорбі (Діана Авентіна). Її вважали також покровителькою рабів і плебеїв. У місті Аріції культ Діани супроводився кривавими жертвоприношеннями і її жерцем міг бути тільки раб.
Іконографія
Із скульптурних зображень Артеміди, які збереглись до нашого часу, найвідоміша луврська статуя Артеміди; статуї богині є також у музеях Мюнхена, Неаполя, Берліна тощо. Кілька погрудь Артеміди є в Ермітажі (одне з них, — можливо, копія роботи Праксітеля). Образ Діани надихав Тіціана, Веронезе, Рубенса, Рембрандта, Ф. Щедріна, Джованні Бокаччо, Генріха Гейне та ін.
Див. також
- 105 Артеміда — астероїд, названий на честь богині.
Примітки
- ↑ Гомерівський гімн до Аполлона Делоського 14 і далі, Гігін, Міфи140; Еліан. Строкаті оповіді V.4; Фукідід III. 104; Страбон X. 5. 5.
- ↑ Каллімах. Гімн до Артеміди I і далі
- ↑ Каллімах. Гімн до Артеміди I. 26 і далі
- ↑ Каллімах. Гімн до Артеміди I. 40 і далі
- ↑ Каллімах. Гімн до Артеміди I. 47 і далі, 80 і далі
- ↑ Каллімах. Гімн до Артеміди I. 87 і далі
- ↑ Каллімах. Гімн до Артеміди I. 110 і далі
- ↑ Павсаній VI.22.5.
- ↑ Гігін. Міфи 181; Павсаній IX.2.3.
- ↑ Аполлодор III. 8.2.
Література
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Артеміда |
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.
- Грейвс, Р. Мифы Древней Греции / Р. Грейвс; Пер. с англ. К. П. Лукьяненко ; Под ред. и с послесл. А. А. Тахо-Годи. — М. : Прогресс, 1992. — 620 с.