Вікіпедія

Барт Ерман

американський біблеїст
Версія від 10:08, 24 березня 2020, створена Kiriua (обговорення | внесок)

Барт Дентон Ерман (англ. Bart Denton Ehrman; нар. 5 жовтня 1955) — американський біблеїст, професор релігієзнавства Університету Північної Кароліни, доктор богослов'я, автор 30 книг, у тому числі трьох підручників. Наукові інтереси: текстологія Нового завіту, історична особистість Ісуса Христа, розвиток раннього християнства. У своїх роботах аргументує, що Ісус — реальна історична особа, яка існувала, і проповідник швидкого апокаліпсису, частина книг Нового Завіту написана не апостолами, а невідомими авторами, а сам склад канону Нового Завіту обумовлений соціальною боротьбою серед перших християн[5]. Він також є автором шести бестселерів New York Times. В даний час професор релігієзнавства Джеймса А. Грея в університеті Північної Кароліни на Чапел-Хілл.

Барт Ерман
англ. Bart D. Ehrman
Народився5 жовтня 1955(1955-10-05)[1][2] (68 років)
Лоренс, Канзас, США
Країна США
Місце проживанняДарем
Діяльністьфілолог, викладач університету, письменник, богослов
Галузьбіблеїстика
Відомий завдякитекстологія
Alma materБіблійний інститут Мудіd, Принстонська теологічна семінаріяd і Вітон-коледжd
Науковий ступіньпрофесор
Науковий керівникБрюс Мецгер
Знання мованглійська[3][4]
ЗакладУніверситет Північної Кароліни в Чапел-Гілл
Конфесіяатеїзм
Нагороди
IMDbID 1983399
Сайтbartehrman.com

Життєпис

Раннє життя

Ерман виріс у Лоуренсі, штат Канзас, і відвідував середню школу Лоуренса, де у 1973 році був членом дебатної групи чемпіонів держави. Він почав вивчати Біблію, біблійну теологію та біблійні мови в Біблійному інституті Moody[6] де після трьох років навчання отримав диплом у 1976 році[7]. Є випускником коледжу Уітон в штаті Іллінойс 1978 року, де отримав ступінь бакалавра. Отримав ступінь доктора філософії (у 1985) та магістра богослов'я (Master of Divinity) у Прінстонської теологічної семінарії, де він вивчав текстову критику Біблії, розвиток новозавітного канону та новозавітних апокрифів у Брюса Мецгера. Йому присвоїли ступінь бакалавра і доктора як magna cum laude[8].

Кар'єра

У книзі Зловмисне використання слів Ісуса Ерман розповідає про те, що народився згори, і у підлітковому віці став фундаменталістом[6][9]. Він згадує, що був впевнений у своєму юнацькому ентузіазмі, що Бог надихнув формулювання Біблії та захистив її тексти від будь-яких помилок. Його бажання зрозуміти оригінальні слова Біблії привело його до вивчення стародавніх мов, зокрема грецької койне, та до текстової критики. Однак під час аспірантури він переконався, що в біблійних рукописах існують суперечності та розбіжності, які неможливо узгодити.

Він залишався ліберальним християнином протягом 15 років, але згодом став атеїстом-агностиком після боротьби з філософськими проблемами зла та страждань[6][7][10].

Ерман викладав в університеті Північної Кароліни на Чапел-Хілл з 1988 року, після чотирьох років викладання в університеті Ратгерса. В УНС він обіймав посаду директора аспірантури та кафедри релігієзнавства. Він був лауреатом викладацької премії JW Pope «Дух розслідування» 2009 року, Премію викладачів студентської програми UNC 1993 року, премії Філіппа та Рут Геттлман 1994 року за мистецькі та наукові досягнення, а також премії Боумана та Гордона Грея за досконалість у викладанні.

В даний час Ерман виступає співредактором серії «Нові завіти Інструменти, дослідження та документи» (E.J. Brill), головним редактором журналу Vigiliae Christianae, та кількох інших редакційних колегій журналів та монографій. Ерман раніше був президентом Південно-Східного регіону Товариства біблійної літератури, головою секції текстової критики Нового Завіту Товариства, редактором огляду книг «Журналу біблійної літератури» та редактором монографічної серії «Новий Завіт у грецьких отців» (Scholars Press).

Ерман широко виступає на всій території США та брав участь у багатьох публічних дебатах, включаючи дебати з Вільямом Лейн Крейгом[11], Дінеш Д'Суза[12], Майком Ліконою[13], Крейгом А. Евансом[14], Даніелем Б. Уоллес[15], Річард Свінберн[16], Пітер Дж. Вільямс[17], Джеймс Уайт[18], Даррелл Бок[19], Майкл Л. Браун[20], та Роберт М. Прайс[21].

У 2006 році він з'явився в доповідях Колберта[22] та The Daily Show[23] щоб просувати свою книгу «Зловмисне використання слів Ісуса», а в 2009 році знову з'явився у доповіді Колберта[24] з виходом Jesus Interrupted. Ерман з'явився на каналі History, National Geographic Channel, Discovery Channel, A&E, Dateline NBC, CNN, NPR і на свіжому повітрі, і його твори були представлені в Time, Newsweek, The New York Times, The New Yorker і The Washington Опублікувати .

Праці

Ерман широко писав про питання Нового Завіту та раннього християнства як на академічному, так і на популярному рівні, значна частина цього ґрунтується на текстовій критиці Нового Завіту. Його тридцять книг включають три підручники з коледжу та шість бестселерів New York Times: Misquoting Jesus[25], Jesus Interrupted[26], God's Problem[27], Forged[28][29], How Jesus Became God[30] та The Triumph of Christianity[31]. Продано понад два мільйони примірників його книг англійскою мовою, які перекладені 27 мовами[32].

Зловмисне використання слів Ісуса, Ерман вводить текстову критику Нового Завіту. Він окреслює розробку новозавітних рукописів та процес та причину помилок рукопису у Новому Завіті[33][34].

Бібліографія

  • Didymus the Blind and the Text of the Gospels (The New Testament in the Greek Fathers; No. 1). Society of Biblical Literature. 1987. ISBN 1-55540-084-1.
  • The Text of the Fourth Gospel in the Writings of Origen (The New Testament in the Greek Fathers; vol. 1). Society of Biblical Literature. 1992. ISBN 1555407897.
  • The Text of the New Testament in Contemporary Research: Essays on the Status Quaestionis. Wm. B. Eerdmans Publishing Company. 1995. ISBN 0-8028-4824-9.
  • After the New Testament: A Reader in Early Christianity. Oxford University Press, US. 1998. ISBN 0-19-511445-0.
  • Jesus: Apocalyptic Prophet of the New Millennium. Oxford University Press, US. 1999. ISBN 0-19-512474-X.
  • Lost Scriptures: Books that Did Not Make It into the New Testament. Oxford University Press, US. 2003. ISBN 0-19-514182-2.
  • The New Testament and Other Early Christian Writings: A Reader. Oxford University Press, US. 2003. ISBN 0-19-515464-9.
  • The Apostolic Fathers: Volume I. I Clement. II Clement. Ignatius. Polycarp. Didache. Harvard University Press. 2003. ISBN 0-674-99607-0.
  • The Apostolic Fathers: Volume II. Epistle of Barnabas. Papias and Quadratus. Epistle to Diognetus. The Shepherd of Hermas. Harvard University Press. 2003. ISBN 0-674-99608-9.
  • Ehrman, Bart; Jacobs, Andrew S. (2003). Christianity in Late Antiquity, 300–450 C.E.: A Reader. Oxford University Press, US. ISBN 0-19-515461-4.
  • The New Testament: A Historical Introduction to the Early Christian Writings. Oxford University Press, US. 2003. ISBN 0-19-515462-2.
  • Lost Christianities: The Battles for Scripture and the Faiths We Never Knew. Oxford University Press, US. 2003. ISBN 0-19-514183-0.
  • A Brief Introduction to the New Testament. Oxford University Press, US. 2004. ISBN 0-19-516123-8.
  • Truth and Fiction in The Da Vinci Code: A Historian Reveals What We Really Know about Jesus, Mary Magdalene, and Constantine. Oxford University Press, US. 2004. ISBN 0-19-518140-9.
  • Metzger, Bruce M.; Ehrman, Bart (2005). The Text of the New Testament: Its Transmission, Corruption, and Restoration. Oxford University Press, US. ISBN 0-19-516667-1.
  • God's Problem: How the Bible Fails to Answer Our Most Important Question – Why We Suffer. HarperCollins, US. 2005. ISBN 978-0-06-117397-4.
  • Lost Christianities: The Battles for Scripture and the Faiths We Never Knew. Oxford University Press, US. 2005. ISBN 0195182499.
  • Misquoting Jesus: The Story Behind Who Changed the Bible and Why. HarperSanFrancisco. 2005. ISBN 0-06-073817-0.
  • Studies in the Textual Criticism of the New Testament. Brill Publishers, US. 2006. ISBN 90-04-15032-3.
  • Peter, Paul, and Mary Magdalene: The Followers of Jesus in History and Legend. Oxford University Press, US. 2006. ISBN 0-19-530013-0.
  • The Lost Gospel of Judas Iscariot: A New Look at Betrayer and Betrayed. Oxford University Press, US. 2006. ISBN 978-0-19-531460-1.
  • Jesus, Interrupted: Revealing the Hidden Contradictions in the Bible (And Why We Don't Know About Them). HarperCollins, US. 2009. ISBN 978-0-06-117394-3.
  • Forged: Writing in the Name of God – Why the Bible's Authors Are Not Who We Think They Are. HarperCollins, US. 2011. ISBN 978-0-06-201261-6.
  • Ehrman, Bart; Pleše, Zlatko (2011). The Apocryphal Gospels: Texts and Translations. Oxford University Press, US. ISBN 978-0-19-973210-4.
  • The Orthodox Corruption of Scripture: The Effect of Early Christological Controversies on the Text of the New Testament. Oxford University Press, US. 2011 [1996]. ISBN 0-19-973978-1.
  • Did Jesus Exist? The Historical Argument for Jesus of Nazareth. HarperCollins, US. 2012. ISBN 978-0-06-220460-8.
  • Forgery and Counterforgery: The Use of Literary Deceit in Early Christian Polemics. Oxford University Press, US. 2012. ISBN 978-0-19-992803-3.
  • The Bible: A Historical and Literary Introduction. Oxford University Press, US. 2013. ISBN 978-0-19-530816-7.
  • The Other Gospels: Accounts of Jesus from Outside the New Testament. Oxford University Press, US. 2013. ISBN 978-0-19-933522-0.
  • How Jesus Became God: The Exaltation of a Jewish Preacher from Galilee. HarperOne, US. 2014. ISBN 978-0-06-177818-6.
  • Jesus Before the Gospels: How the Earliest Christians Remembered, Changed, and Invented Their Stories of the Savior. HarperOne, US. 2016. ISBN 978-0062285201.
  • The Triumph of Christianity: How a Forbidden Religion Swept the World. Simon & Schuster, US. 2018. ISBN 978-1501136702.
  • Heaven and Hell: A History of the Afterlife. Simon & Schuster, US. 2020. ISBN 978-1501136733.

Примітки

  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #134030028 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ Babelio — 2007.
  3. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. ↑ CONOR.Sl
  5. ↑ Біблію написали апостоли-брехуни news-68269.html Архівовано серпень 2, 2011 на сайті Wayback Machine..
  6. ↑ а б в Kinlaw, Robert; Stasio, Frank (5 March 2018). The Sunday School Teacher Turned Skeptic: Meet Bart Ehrman. WUNC News. Chapel Hill, North Carolina. Процитовано 27 December 2018.
  7. ↑ а б Ehrman, Bart D. Misquoting Jesus, HarperSanFrancisco. 2005. ISBN 0-06-073817-0
  8. ↑ Bart D Ehrman - Biography. Bart D Ehrman. 2017. Процитовано 26 January 2017.
  9. ↑ Shanks, Hershel, ред. (April 2007). Losing Faith: Who Did and Who Didn’t - How Scholarship Affects Scholars. Biblical Archaeology Review. Biblical Archaeology Society. 33 (2). Процитовано 24 September 2019.
  10. ↑ Bart Erhman - Freedom From Religion Foundation.
  11. ↑ Ehrman vs Craig: Evidence for Resurrection. YouTube. 28 березня 2006.
  12. ↑ Theodicy, God & Suffering - Ehrman vs D'Souza. YouTube. 11 листопада 2010.
  13. ↑ Bart Ehrman vs. Mike Licona 2009 Debate. YouTube. 2 квітня 2009.
  14. ↑ Bart Ehrman & Craig Evans 2012 Debate P1. YouTube. 19 січня 2012.
  15. ↑ Bart Ehrman & Daniel Wallace Debate Original NT Lost?. YouTube. 1 лютого 2012.
  16. ↑ God's Problem - Bart vs. Richard G. Swinburne. YouTube. 10 січня 2009.
  17. ↑ Misquoting Jesus - Bart D. Ehrman vs Peter J. Williams. YouTube. 3 січня 2009.
  18. ↑ Bart Ehrman vs. James White Debate P1. YouTube. 21 січня 2009.
  19. ↑ Was the New Testament Forged Bart Ehrman vs Darrell Bock. YouTube. 21 серпня 2011.
  20. ↑ Bart Ehrman vs. Michael Brown on Suffering. YouTube. 15 квітня 2010.
  21. ↑ Bart Ehrman & Robert Price Debate - Did Jesus Exist. YouTube. 21 жовтня 2016.
  22. ↑ Bart Ehrman. CC.com. The Colbert Report. 20 червня 2006. Процитовано 13 липня 2019. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  23. ↑ Bart Ehrman. CC.com. The Daily Show. 14 березня 2006. Процитовано 13 липня 2019.
  24. ↑ Bart Ehrman. CC.com. The Colbert Report. 9 квітня 2009. Процитовано 13 липня 2019.
  25. ↑ Dwight Garner (2 квітня 2006). Inside the List: The Agnostic. The New York Times. Процитовано 22 жовтня 2013.
  26. ↑ Jennifer Schuessler (19 березня 2009). Inside the List: Honest to Jesus. The New York Times. Процитовано 22 жовтня 2013.
  27. ↑ Best Sellers: Hardcover Nonfiction (March 9, 2008). The New York Times. 9 березня 2008. Процитовано 22 жовтня 2013.
  28. ↑ Best Sellers: Hardcover Nonfiction: Sunday, April 10th 2011. The New York Times. 10 квітня 2011. Процитовано 22 жовтня 2013.
  29. ↑ Bart D Ehrman Professional Website.
  30. ↑ Cowles, Gregory (13 квітня 2014). Best Sellers: Hardcover Nonfiction (April 13, 2014). The New York Times. Процитовано 17 липня 2014.
  31. ↑ Best Sellers: Hardcover Nonfiction (April 8, 2018). The New York Times. 8 квітня 2018. Процитовано 7 квітня 2018.
  32. ↑ Bart D. Ehrman (Fellow). John Simon Guggenheim Memorial Foundation. 2018. Процитовано 7 квітня 2018.
  33. ↑ Garner, Dwight (2 квітня 2006). Inside the List. New York Times. Процитовано 24 травня 2014.
  34. ↑ Gross, Terry. Bart Ehrman's 'Misquoting Jesus'. NPR. Процитовано 24 травня 2014.

Рекомендована література

  • Bart Ehrman Interpreted: How One Radical New Testament Scholar Understands Another, Durham, NC: Pitchstone Publishing (US&CA), 2018, ISBN 9781634311588, OCLC 1020301095

Посилання


  Це незавершена стаття про особу США.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Барт_Ерман&oldid=27531547