Камет-Сталь
ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» — найбільше підприємство України повного металургійного циклу. Виробляє щорічно 5600 тис. тонн агломерату, 4350 тис. тонн чавуну, 3850 тис. тонн сталі, 3829 тис. тонн готового прокату. З 1925 року до часів декомунізації в Україні називався ім'ям більшовицького діяча Фелікса Дзержинського.
 | |
| Тип | бізнес підприємство публічна компанія і металургійний комбінат[d] |
|---|---|
| Організаційно-правова форма господарювання | приватне акціонерне товариство |
| Галузь | чорна металургія |
| Лістинг на біржі | ПФТС: DMK |
| Засновано | 1889 |
| Штаб-квартира | Кам'янське (Україна) |
| Адреса | Україна, 51925, Дніпропетровська обл., м. Кам'янське, вул.Соборна, 18‑Б |
| Ключові особи | Подкоритов Олександр Леонідович |
| Продукція | чавун, сталь, прокат |
| Виторг | 1 021 000 000 $ (2020) |
| Чистий прибуток | −45 000 000 $ (2020) |
| Співробітники | більше 10,5 тис. |
| Холдингова компанія | Індустріальний союз Донбасу і Метінвест |
| Код ЄДРПОУ | 05393043 |
| www.dmkd.dp.ua | |
| Нагороди |   |
 | |
 Камет-Сталь у Вікісховищі | |
Станом на початок 2011 р. на заводі працює 15,7 тис. осіб.
Середня заробітна плата (до стягнення податків на рівні працівника) — 139 тис. грн на рік.[1]
Продуктивність праці — 264 т сталі на рік.[1]
Дніпровський МК — єдиний в Україні виробник катаної осьової заготовки для залізничного транспорту, шпунтових паль типу Ларсен, контактних рейок для метрополітену, сталевої смуги для алюмінієвих електролізерів.[1]
Історія
Польсько-бельгійське акціонерне товариство «Південноруське Дніпровське металургійне товариство» заснувало Дніпровський металургійний завод на правому березі Дніпра в Кам'янському, на якому 2 березня 1889 року введено першу доменну піч. На початку XX ст. Дніпровський завод став найбільшим в Україні.
У 1913 році тут діяло 5 доменних печей, 10 мартенівських, 9 прокатних станів.[2]
Під час Першої світової війни завод занепав. З 1918 року майже не працював. Робота заводу відновилася лише у квітні 1925 року, з запуском першої доменної печі. 1926 року працювало 4 доменних печі, 9 мартенівських печей.[2]
1984 року завод перетворено на металургійний комбінат. 1997 року завод став акціонерним товариством, що був проданий державою 2003 року Індустріальній спілці Донбасу.
Сьогодення
На початку XXI ст. Дніпровський металургійний комбінат спеціалізується на виробництві чавуну, прокату і займає монопольне становище на ринку широкосмугової універсальної сталі і на ринку профілів. Комбінат є єдиним у світі постачальником катаної осьової профільної заготівки для залізничного транспорту, що реалізовується в основному на американському ринку і сертифікованої Американською асоціацією залізниць. Свою продукцію комбінат поставляє до Німеччини, Італії, Бельгії, країн СНД, Близького Сходу, Китаю і на внутрішній ринок.
ДМК планує інвестувати $ 10 млн. В проєкт капітального ремонту доменної печі №9. Піч будетостановлена на 55 днів з середини липня 2019 р.[3]
У 2019 р ДМК планує збільшити виробництво сталі до 3 млн. Т, за рахунок завершення модернізації 3-х МНЛЗ, згідно із заявою менеджменту компанії.[4]
Фінансові показники
- Чистий збиток — 1 млрд. 64,066 млн гривень
Екологія
Станом на 22 лютого 2011 р. Дніпровський металургійний комбінат входив до десяти об'єктів, які є найбільшими забруднювачами навколишнього природного середовища в Україні.[6]
У 2019 р. виділено кошти на розробку проєктно-кошторисної документації для екологічного проєкту «Реконструкція систем очищення газів, що відходять, зон спікання агломашин агломераційного цеху». Реалізація проєкту запланована на 2019-2021 рр.[1]
Обсяги виробництва
Директори, голови правління
- 1889–190. — Ясюкович Ігнатій Ігнатович
- 190.–1904 — Гужевський Людвіг
- 1921–1921 — Бесєдов Ісак Малахійович
- 1927–1931 — Манаєнков Йосип Петрович
- 1932–1933 — Голубенко Микола Васильович
- 1933–1933 — Завенягін Авраамій Павлович
- 1933–1937 — Манаєнков Йосип Петрович
- 193.–1941 — Крамер Михайло Пилипович
- 1943–1954 — Фоменко Микола Михайлович
- 1954–1962 — Орєшкін Георгій Григорович
- 1962–1967 — Філонов Іван Георгійович
- 1967–1975 — Волобуєв Микола Андрійович
- 1975–1980 — Гурський Геннадій Леонідович
- 1980–1982 — Січовий Анатолій Петрович
- 1982–1986 — Носов Костянтин Григорович
- 1986–1987 — Підберезний Микола Петрович
- 1987–1990 — Лобачов Владислав Тимофійович
- 1990–1994 — Борисов Юрій Миколайович
- 1995–1997 — Підберезний Микола Петрович
- 199.9–200. — Бродський Сергій Сергійович
- 200.2–200. — Пихтін Володимир Володимирович
- 2005–2007 — Дубина Олег Вікторович
- 2007–2011 — Буга Ілля Дмитрович
- 2011–2015 — Завгородній Максим Сергійович
- 2015–2017 — Мосьпан В'ячеслав Вікторович
- 2017– на сьогодні — Подкоритов Олександр Леонідович
Примітки
- ↑ а б в г д е ж Дніпровський МК - Інформація, показники, виробництво - GMK Center. GMK (укр.).
- ↑ а б Дніпровський металургійний завод імені Ф. Е. Дзержинського. Енциклопедія народного господарства Української РСР. — К., 1969. — Т. 1. — С. 441—442.
- ↑ ДМК інвестує 250 млн грн у капремонт доменної печі №9 — Новини — GMK Center. GMK (укр.).
- ↑ ДМК модернізує три машини безперервного лиття заготовок — Новини — GMK Center. GMK (укр.).
- ↑ Чистий збиток ДМК ім. Дзержинського зріс на 120 мільйонів
- ↑ «Об'єкти, які є найбільшими забруднювачами навколишнього природного середовища». [[Міністерство екології та природних ресурсів України]]. 22.02.2011. Архів оригіналу за 22.11.2011. Процитовано 27.05.2012.
Посилання
- Сайт підприємства
- Дніпровський металургійний комбінат у січні 2018 року збільшив випуск прокату на 73%. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 5 лютого 2018. Процитовано 5 лютого 2018.
- Основание ДМК(рос.)
- Дніпровський металургійний комбінат інвестує 233 млн грн у 2018-2019 роках для впровадження екологічних проектів. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 16 червня 2018. Процитовано 15 червня 2018.
- Константин Севрюков. Завод и революция. История нетипичной забастовки 1917 года // Спільне, 6 вересня 2019.
- Один з найбільших в Україні металургійних комбінатів зупиняє виробництво. https://uprom.info/. Національний промисловий портал. 6 жовтня 2019. Процитовано 5 жовтня 2019.