Єфремов Михайло Григорович
Єфре́мов Миха́йло Григо́рович (*27 лютого (11 березня) 1897, Таруса, Калузька губернія — †19 квітня 1942, с. Жари, Вяземський район, Смоленської області) — радянський воєначальник, генерал-лейтенант (1940), Герой Російської Федерації (1996; посмертно), командувач військами округів, армій та фронту за роки Другої світової війни.
| Єфремов Михайло Григорович | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| рос. Михаил Григорьевич Ефремов | |||||||
 | |||||||
| Народження | 27 лютого (11 березня) 1897 Таруса, Калузька губернія, Російська імперія | ||||||
| Смерть | 19 квітня 1942 (45 років) с. Жари, Вяземський район, Смоленської області, СРСРвогнепальна рана | ||||||
| Поховання | Смоленська область | ||||||
| Країна | СРСР | ||||||
| Приналежність | Російська імператорська армія .svg){kind=small} Радянська армія | ||||||
| Рід військ | піхота | ||||||
| Освіта | Військова академія імені М. В. Фрунзе | ||||||
| Роки служби | 1915–1918 1918 — 1942 | ||||||
| Партія | РКП(б) | ||||||
| Звання |  Генерал-лейтенант | ||||||
| Командування | Командувач 33-ї, 21-ї, 10-ї армій, командувач військами Приволзького, Забайкальського, Орловського, Північно-Кавказького та Закавказького військових округів, Центрального фронту | ||||||
| Війни / битви | Перша світова війна Громадянська війна в Росії Друга світова війна | ||||||
| Нагороди |
| ||||||
 Єфремов Михайло Григорович у Вікісховищі | |||||||
Біографія
Єфремов Михайло Григорович Народився 27 лютого (11 березня) 1897 року у місті Тарусі Калузької губернії (нині Калузької області) в міщанській родині. Учасник Першої світової війни. У вересні 1915 року мобілізований на військову службу та зарахований рядовим у 55-й запасний піхотний батальйон. У червні 1916 року після закінчення Телавської школи прапорщиків відправлений на фронт і зарахований прапорщиком до 1-го Івангородського окремого артилерійського дивізіону. У складі цього підрозділу брав участь у боях на Західному фронті. У січні 1917 року був поранений та евакуйований до Москви.
З жовтня 1917 року в Червоній гвардії у складі 1-го Замоскворецького червоногвардійського загону. Брав участь у Жовтневому перевороті у Москві.
З лютого 1918 року у складі Червоної армії, інструктор важкого артилерійського дивізіону 1-ї Московської радянської піхотної дивізії. Після перетворення їх у Особливу Московську окрему піхотну бригаду командував ротою, зведеним батальйоном, загоном. У серпні 1919 року разом із бригадою убув на Південний фронт, де брав участь у боях з військами генерала А. І. Денікіна. У березні 1919 р. призначений начальником Судноплавної охорони та оборони Астраханського краю. У травні того ж року вступив у командування 13-м окремим піхотним Астраханським полком, одночасно з вересня був начальником військ зовнішньої охорони та оборони залізниць 11-ї армії РСЧА.
На чолі полку брав участь у обороні Астрахані, і з січня 1920 року — у Північно-Кавказькій операції та окупації Кавказу. З квітні 1920 року — начальник бойової ділянки залізниць 11-ї армії. 27 квітня 1920 року під час Бакинської операції очолював 4 бронепоїзди з десантом, які протягом 23 годин опанували Баку. Потім, залишивши на прикритті Баку 2 бронепоїзди, з двома іншими попрямував до району Гянджі, де брав участь у придушенні та розгромі військ мусаватистів. За «блискуче виконання бойового наказу щодо взяття м. Баку» Єфремов М. Г. був нагороджений Золотою іменною шаблею, а Постановою Ревкому Азербайджанської РСР нагороджений 2-м орденом Червоного Прапора АзССР. З травня 1920 року командир окремої зведеної бригади на правах начальника дивізії, а червні цього року — начальником військ охорони й оборони залізниць АзССР. З вересня 1920 р. — командир та комісар Особливого окремого корпусу, який дислокувався у районі м. Грозний, рік Терек та Сунжа. На цій посаді брав участь у придушенні повстання у Чечні. З лютого 1921 р. начальник та комісар 33-ї стрілецької дивізії.
Література
- Капусто Ю. Б. Последними дорогами генерала Ефремова. — М.: Издательство политической литературы, 1992. — 288 с.
- Мельников В. М. Их послал на смерть Жуков? Гибель армии генерала Ефремова. — М.: Яуза, Эксмо, 2009. — 736 с. — 5000 экз. — ISBN 978-5-699-36163-2.
- Михеенков С. Е. Армия, которую предали. Трагедия 33-й армии генерала М. Г. Ефремова. 1941—1942. — М.: ЗАО Центрполиграф, 2010. — 351 с. — (На линии фронта. Правда о войне). — 3000 экз. — ISBN 978-5-9524-4865-0.
Див. також
Джерела в інтернеті
- Ефремов Михаил Григорьевич(рос.)
- Ефремов Михаил Григорьевич(рос.)
- Михаил Григорьевич Ефремов(рос.)
- Ефремов Михаил Григорьевич(рос.)