Ericsson
«Е́рікссон» (Telefonaktiebolaget L. M. Ericsson) — міжнародна технологічна компанія, яка виробляє телекомунікаційне обладнання. Ericsson була заснована в 1876 році Ларсом Магнусом Ерікссоном. Головний офіс компанії знаходиться у Швеції. Наразі компанія активно впроваджує 5G та інновації у галузі ІоТ, штучного інтелекту та хмарних технологій.
Історія компанії
Розвиток у ХІХ сторіччі
Заснування та розвиток до 1900 року
Засновник компанії – Ларс Магнус Ерікссон. Свою кар'єру він починав звичайним робітником. У 15 років поїхав до Норвегії, де працював та навчався ковальської справи, а через 6 років повернувся до Швеції й облаштувався у Стокгольмі[8].
Історія Ericsson почалася з 1876 року з майстерні з ремонту телеграфних приладів та невеликих машинобудівних робіт. Коли вперше у Швеції з’явився новий винахід, телефон, Ericsson розширила свою діяльність – до ремонту та встановлення телефонів. Ларс швидко зрозумів їхні можливості й почав вдосконалювати та створювати власні версії пристрою[9].
До 1880 року в майстерні Ericsson працювало десять працівників. Тоді виробництво складалося з телефонів, пожежних телеграфів та різних типів електричних приладів. Компанія зростала й у 1881 році стала постачальником нещодавно створеної на той момент телекомунікаційної асоціації Gefle Telefonförening[10].
Наступні роки Ларс Магнус Ерікссон продовжував вдосконалювати телефон, зокрема мікрофон. Після спірального мікрофона він розробив вугільний і запатентував його у 1885 році. Згодом представив ще одну його покращену версію[11].
Наприкінці 1890-х років Ericsson розширилася на зовнішні ринки. У Великій Британії та Росії компанія створила заводи, завдяки чому зросли шанси отримати контракти та збільшити виробництво шведської фабрики.
В короткі строки налагоджується експорт телефонного обладнання в Норвегію, Данію, Фінляндію. Продукти Ericsson дісталися навіть Австралії та Нової Зеландії, до кінця 1890-х років вони були найбільшими позаєвропейськими ринками компанії. Продажі в Мексиці допомогли налаштувати бізнес в країнах Південної Америки. Крім цього, Південна Африка та Китай також приносили значні продажі.
На момент реєстрації в 1896 році компанія переросла у велике підприємство з більше ніж 500 співробітниками та випустила понад 100 000 телефонів[12]. А вже 1900 року у штаті було понад 1000 спеціалістів[13].
Створивши багатонаціональну компанію, Ларс Ерікссон відійшов від справ в 1901 році.
Розвиток у ХХ сторіччі
1900-1946: розширення діяльності
У 1902 році Ericsson відкрила офіс продажів у Нью-Йорку. Через чотири роки його перетворили на завод з виробництва телефонів у Баффало. Ericsson мала амбітні плани посилити присутність у США, однак домінування компанії Bell фактично заблокувало цю перспективу[14].
Проте компанія продовжувала розширяти географію своєї діяльності. У 1905 році Ericsson отримала концесію на управління телефонною мережею в Мехіко та околицях. Через чотири роки ці операції взяла на себе дочірня компанія Ericsson – Mexeric[15].
У США ситуація залишалась складною. У 1914 році Ericsson переформатувала виробництво, однак це не допомогло. Тому у 1923 році Ericsson продала свою американську компанію.
Щоб відповідати вимогам ринку, компанія працювала над новими винаходами і у 1923 році випустила свій перший автоматичний 500-точковий комутатор. Він став головним продуктом Ericsson на наступні 50 років[16].
У 20-х роках телекомунікаційний ринок залишався пріоритетним. Особливо важливим був радіозв’язок, адже ним активно користувалися під час Першої світової, а згодом і Другої світової війни[17].
1946-1970: перші послуги мобільного зв’язку
У 1946 році почалася головна революція телекомунікаційної індустрії — мобільний зв’язок. AT&T отримала дозвіл на будівництво та експлуатацію першої у світі служби мобільного зв'язку в Сент-Луїсі, штат Міссурі. Система складалася з базової станції з передавачем на шість каналів. Телефони були встановлені в автомобілях і використовували великі акумулятори, заховані в багажнику. Проте система швидко поширилася, і протягом декількох років нею користувалися близько 1000 абонентів у 25 містах[18].
Однак у 1947 р. AT&T запровадив концепцію, яка розділила географічні райони на комірки, кожна з яких мала власну базову станцію та канали. Доступні частоти можна використовувати паралельно в різних комірках, не заважаючи одна одній[17]. Так вже у 1950 році телефонні станції Ericsson почали підтримувати міжнародні дзвінки.
У Канаді компанія Ericsson розпочала роботу ще у 1953 році. Згодом, через дев'ять років був підписаний контракт і компанія отримала назву Ericsson Telephone Sales of Canada Ltd. Так розпочалася робота Ericsson на території Канади[19].
У 1960-х роках Ericsson продовжила посилювати вплив на глобальному ринку — відкрили фабрики в Австралії, Мексиці та Бразилії[20].
1970-2000: технологічна революція та поширення Інтернету
На початку 1970-х років телекомунікаційна індустрія зіткнулася з революцією в галузі технологій. Нова цифрова технологія мала замінити старі електромеханічні комутатори в телефонних станціях [21]. Тому у 1970 почалася розробка автоматичної експериментальної телефонної станції (AXE), яку змогли презентувати через 7 років. У 1980 році, через п'ять років після введення AXE, 14 з 22 шведських фабрик Ericsson трансформувалися, щоб виробляти AXE та периферійне обладнання.
Ринок продовжував розвиватися та у 1988 році Ericsson отримала запит на розробку Глобальної системи мобільного зв’язку (GSM) від Vodafone[22].
Протягом цього часу AXE набирала значну популярність. Так, їхня кількість у 1991 становила 105 млн, які були встановлені у 11 країнах світу. Завдяки цьому зв’язком могли користуватися 34 млн людей[22].
Найголовніші зміни прийшли із розповсюдженням мобільних телефонів у 1990-х роках і появою мобільного інтернету. Так у 2000 році, Ericsson стає провідним світовим постачальником мобільних систем 3G, а ще через рік разом з Vodafone проводить перший дзвінок через 3G[22].
Розвиток у XXI сторіччі
2001-нині: зростання та перебудова процесів
У 2000 році компанія стає провідним постачальником систем мобільного зв'язку 3G. Ericsson підписує найбільші на той момент контракти на управління мережами Operator 3 в Італії та Великій Британії у 2005 році[22].
У 2008 році компанія засновує дослідницький центр у Кремнієвій долині. Наступного року Ericsson та Verizon починають співпрацю, щоб здійснити перший дзвінок у мережі 4G. У 2009 році Ericsson запускає першу у світі комерційну LTE мережу в Стокгольмі.
У 2010 році Ericsson демонструє новий світовий рекорд — технологію HSPA c пропускною здатністю до 84 Мбіт/с. Через рік компанія Ericsson придбала компанію Telcordia Technologies за $1,15 млрд, завдяки чому розширила свій вплив на ринку мережевої оптимізації та бізнес-підтримки.
Зараз компанія активно працює над впровадженням 5G, хмарних рішень, а також IoT[23].
Історія M&A
Ericsson придбала 29 компаній, у тому числі 7 за останні 5 років[24].
У лютому 2018 року компанія Ericsson придбала платформу Placecast для управління мобільними даними на основі місцезнаходження. З того часу Ericsson інтегрувала платформу та можливості Placecast зі своїм програмним підрозділом мобільних оголошень – Emodo[25].
Щоб посилити напрямок радіобізнесу, розвивати власні продукти і сприяти поширенню 5G покриття, у листопаді 2019 року Ericsson закінчила придбання підрозділу антен і фільтрів Kathrein, провідного світового розробника антенних систем і супутньої електроніки зі штаб-квартирою в Розенхаймі, Німеччина[26]. Це стратегічне об’єднання, оскільки розвиток 5G міцно пов'язаний із розробкою антен.
У вересні 2020 року Ericsson придбала американського виробника обладнання бездротових глобальних мереж 4G та 5G Cradlepoint за 1,1 млрд доларів[27]. Cradlepoint буде працювати як окрема дочірня компанія в межах Ericsson і стане частиною підрозділу бізнесу та нових технологій Ericsson[28]. Об’єднання допоможе компанії відповідати динаміці ринку та покращувати 5G-рішення для корпоративних клієнтів в умовах швидкої цифровізації.
Структура компанії
Глобальний рівень
Кількість працівників Ericsson у всьому світі налічує близько 100 тисяч. Компанія присутня у більш ніж 180 країнах світу, що за структурою поділені на 10 регіонів.
Станом на 31 грудня 2020 року частка жінок серед працівників компанії становить 25%, а чоловіків – 75%[29].
У Європі
Компанія Ericsson почала свою історію в Європі з 1876 року, за цей час її винаходи стали важливими елементами європейської інноваційної історії. Зараз компанія активно діє на європейському континенті, а саме в Німеччині, Угорщині, Франції, Нідерландах, Іспанії, Фінляндії, Норвегії, Росії, Великій Британії та Польщі. Компанія Ericsson співпрацює з понад 100 партнерами в європейському регіоні[30].
В Північній та Південній Америці
У регіоні Ericsson представлена у 36 країнах. У 2020 році на території Північної Америки налічувалося понад 10 тисяч співробітників[31].
США – це найбільший ринок Ericsson, де компанія посилює свою присутність та збільшує внесок у розвиток технологій. Так, 100 млн доларів становлять інвестиції 5G в Луїсвілл та Техас. На території Сполучених Штатів Америки налічується 7700 працівників. Компанія Ericsson реалізує свою діяльність в межах 30 міст. В даному регіоні засновані 5 передових навчальних центрів. Ericsson веде діяльність на території Сполучених Штатів майже 120 років.
Компанія зростає в регіоні Латинської Америки та Карибському басейні. Присутня у 34 країнах регіону, де працює понад 11 тисяч людей. Глобальний сервісний центр знаходиться в Керетаро, в Мексиці, де працює близько 2000 співробітників. Компанія Ericsson на території Південної Америки активно впроваджує нові технології та будує мережеве суспільство[32].
В Азії
Гілка компанії в Північно-Східній Азії охоплює ринок Китаю, Гонконгу, Макао, Тайваню, Японії та Південної Кореї. Північно-Східна Азія є ключовою сферою для компанії. Регіональний штаб знаходиться в Пекіні. Потужного значення мають такі міста як: Нанкін, Шанхай, Далянь, Йокогама, Сіань та Гуанчжоу. Також ключові офіси є в Гонконгу, Токіо та Сеулі[33].
Японія сьогодні входить в п'ятірку найбільших ринків Ericsson, а головний офіс компанії у регіоні знаходиться в Токіо.
Інші
Індія
Регіональна штаб-квартира розташована в Ґурґаоні, штат Харіяна. Індійський регіон налічує близько 20 тисяч співробітників, які задіяні у галузі інженірингу, досліджень та розробок (R&D) у таких сферах як управління доходами, інтернет-протокол, мережа та великі дані. Ericsson має більше співробітників в Індії, ніж в решті країн світу[34].
Африка
Робота компанії Ericsson зосереджена в Кенії, Південній Африці, Мадагаскарі та Беніні. Також компанія нарощує активність в країнах Африки на південь від Сахари, оскільки провайдери послуг зв’язку прагнуть зміцнити свої мережі та задовольнити попит на розширені мобільні послуги[35].
Керівництво головного офісу
Бор'є Екхольм (Börje Ekholm) [Архівовано 13 серпня 2021 у Wayback Machine.]
Президент та генеральний директор (з 2017 року)
Народився в 1963 році. Має ступінь магістра з електротехніки Королівського технологічного інституту KTH, Стокгольм, Швеція, а також магістра ділового адміністрування INSEAD, Франція. Роль президента та виконавчого директора групи компаній Ericsson взяв на себе 16 січня 2017 року. Майже 10 років був членом правління Ericsson (вперше обраний у 2006 році).
Фредрік Джейдлінг (Fredrik Jejdling) [Архівовано 13 серпня 2021 у Wayback Machine.]
Виконавчий віцепрезидент та керівник напрямку мереж зв’язку компанії Ericsson з 7 листопада 2017 року, має багаторічний досвід роботи з клієнтами на різних ринках. Він також контролює глобальне виробництво, вихід на ринок нових радіо- та транспортних продуктів та послуг Ericsson.
Окрім того, він відповідальний за комерціалізацію 5G у компанії Ericsson та керує глобальним підрозділом із 30 000 співробітників. Джейдлінг управляє глобальною мережею торгівлі продуктами Ericsson із 20 000 постачальниками.
Арун Бансал (Arun Bansal) [Архівовано 13 серпня 2021 у Wayback Machine.]
Виконавчий віцепрезидент Ericsson (з 10 червня 2020 р.) та президент Ericsson у регіоні Європи та Латинської Америки (з 2017 р.). Також виконував обов’язки старшого віцепрезидента (2016–2017), керівника підрозділу "Радіо" (2014-2016), керівника регіону Південно-Східної Азії та Океанії та відповідав за регіон Індонезії та Бангладешу.
МайБрітт Арферт (MajBritt Arfert) [Архівовано 13 серпня 2021 у Wayback Machine.]
Старша віцепрезидентка, керівниця відділу кадрів та керівник People-напрямку (з 2017 року). Раніше управляла відділом кадрів Ericsson у Швеції (2015–2017) та була віцепрезиденткою та керівницею HR-відділу з підтримки рішень для бізнесу (2007–2015).
Ксав'є Дедуллен (Xavier Dedullen) [Архівовано 13 серпня 2021 у Wayback Machine.]
Старший віцепрезидент, головний юридичний директор, керівник групи з юридичних питань та дотримання угод, а також секретар ради директорів Telefonaktiebolaget LM Ericsson (з 2018).
Ерік Екудден (Erik Ekudden) [Архівовано 13 серпня 2021 у Wayback Machine.]
Старший віцепрезидент, головний технічний директор (з 2018 року). Приєднався до компанії Ericsson у 1993 р., обіймав різні керівні посади в компанії, у тому числі керівника відділу технологічної стратегії, головного директора з питань технологій в Америці в Санта-Кларі, США, та керівника відділу стандартизації та індустрій.
Ян Карлссон (Jan Karlsson) [Архівовано 13 серпня 2021 у Wayback Machine.]
Старший віцепрезидент, керівник відділу цифрових послуг для бізнесу (з 2018 року) та керівник сегменту цифрових послуг. Виконував обов’язки керівника відділу цифрових послуг у сфері бізнесу з лютого по липень 2018 року.
Пітер Лаурін (Peter Laurin) [Архівовано 13 серпня 2021 у Wayback Machine.]
Старший віцепрезидент та керівник відділу послуг з управління мережами (з 2017 року). Попередні посади в Ericsson включають керівництво підрозділом групи клієнтів Ericsson Vodafone (2013-2016) та інші керівні посади в Північній Америці, Азії та Європі.
Стелла Медлікотт (Stella Medlicott) [Архівовано 13 серпня 2021 у Wayback Machine.]
Старша віцепрезидентка, директорка з маркетингу та комунікацій та керівниця відділу маркетингу та корпоративних зв'язків (з 10 червня 2019 р.). віцепрезидентка з питань маркетингу, комунікацій та урядових відносин Ericsson в Європі та Латинській Америці липень 2017 – червень 2019 р.
Карл Меллендер (Carl Mellander) [Архівовано 13 серпня 2021 у Wayback Machine.]
Старший віцепрезидент, фінансовий директор та керівник групи з фінансів та загальних функцій (з 2017 року). Попередні посади в Ericsson включали віцепрезидента та скарбника групи, а також керівника відділу фінансів у Західній та Центральній Європі.
Аса Тамсонс (Åsa Tamsons) [Архівовано 13 серпня 2021 у Wayback Machine.]
Старша віцепрезидентка та керівниця відділу технологій та нового бізнесу (з 2018 р.). Керівник відділу технологій та бізнесу, що розвивається (квітень-вересень 2018 р.), стратегії в цілому й щодо питань злиття та поглинаннь.
Регіональний рівень
Ericsson в Україні
Дочірнє підприємство Ericsson Ukraine є частиною регіону Східної Європи та Центральної Азії. Станом на 2020 рік в Україні працює близько 200+ співробітників. Директором Ericsson в Україні з 2018 року став Ярослав Ніцак. Ericsson в Україні реалізує стратегічно важливі проєкти. Компанія стала одним з основних постачальників обладнання GSM (2G), WCDMA(3G), LTE(4G) та транспортних рішень в Україні, а також сприяє розширенню 4G-покриття та активно бере участь у заходах з підготовки до впровадження 5G. Співпрацює з Міністерством цифрової трансформації України та реалізує освітні ініціативи для підтримки вишів та покращення підготовки спеціалістів.
У 2020 році компанія отримала нагороду «Найпривабливіший роботодавець у сфері телекомунікацій» від Randstad Employer Brand Research (Ancor)[36].
Історія Ericsson в Україні
Історія компанії в Україні розпочалася у 1893 році, коли було встановлено першу в Україні телефонну станцію в м. Києві. З 1995 року — українське представництво міжнародної компанії зареєстровано як частина регіону Східної Європи та Центральної Азії. Наприкінці 1990-х років було підписано договір з «Укртелеком» для створення оптоволоконного каналу Київ-Львів протяжністю 970 км[37] та зареєстровано офіційне дочірнє підприємство зі 100 % іноземними інвестиціями в Україні.
Починаючи вже з 2000-х років компанія провела демонстрацію передачі голосового трафіку та стримінгового відео через 3G у Києві. Ринок продовжував розвиватися. Так, спільно з Київстар було запущено тестове обладнання для 3G-зв'язку[38], а згодом у 2016 році Ericsson спільно з провайдером INTELLECOM (GIRAFFE) проведено перше тестування мережі 4G на частоті 2300 МГц.
У 2019 році компанія Ericsson Україна та lifecell розвернули демосегмент мережі 5G та представили можливості п'ятого покоління в рамках Шведсько-українського бізнес-форуму (SUBF 2019) у Києві. У 2020 році за підтримки Ericsson та діджитал-оператора lifecell УДЦР та НКРЗІ провели вимірювання рівнів електромагнітних полів малопотужної базової станції 5G на базі рішення Ericsson Radio Dot System[39].
Проєкти в Україні
Тестування 5G
Під час тестування 5G Ericsson Україна і lifecell розгорнули демо-сегмент мережі 5G та провели відкрите тестування швидкості мобільного інтернету п'ятого покоління. Під час його реалізації була досягнута пікова пропускна здатність завантаження даних у 25,6 Гбіт/с в діапазоні ультрависоких частот 28 ГГц. Це тестування дало змогу випробувати обладнання та показати можливості 5G для українців.
Меморандум з Міністерством цифрової трансформації України
У лютому 2020 року компанія підписала Меморандум про співпрацю з Міністерством цифрової трансформації України[40] для розвитку інфраструктури інтернету — як фіксованого, так і мобільного, включно розширення покриття 4G (LTE-Advanced) і впровадження зв'язку наступного покоління 5G.
Доступ до технологій
Ericsson реалізує освітні ініціативи для підтримки вишів та покращення підготовки спеціалістів. У 2016 році Ericsson із lifecell відкрили навчальну телекомунікаційну лабораторію у НТУУ КПІ[41], пізніше у 2018 році – в Харківському національному університеті радіоелектроніки (ХНУРЕ)[42].
5G демоцентр
У червні 2021 року Ericsson запустила перший в Україні 5G демоцентр в м. Києві. Центр розташований в офісі Ericsson Україна і являє собою тестову лабораторію і демостудію з новітнім обладнанням і передовими розробками компанії. На базі центру промислові підприємства, мобільні оператори, інноваційні стартапи, а також інші гравці телеком ринку зможуть ознайомитися і протестувати рішення 4G / 5G як для бізнесу, так і для кінцевих користувачів мобільних послуг.
Див. також
Галерея
Посилання
- Хронологія розвитку компанії на офіційному сайті. [Архівовано 27 квітня 2012 у Wayback Machine.]
Примітки
- ↑ https://www.ericsson.com/en/press-releases/2019/10/ericsson-completes-acquisition-of-kathreins-antenna-and-filter-business
- ↑ https://www.kathrein.com/en/newsroom/press/archive/announcement/news/restructuring-of-kathrein-group-largely-completed
- ↑ https://www.linuxfoundation.org/membership/members/
- ↑ https://www.w3.org/Consortium/Member/List
- ↑ https://www.bluetooth.com/develop-with-bluetooth/join/member-directory/
- ↑ https://www.vatm.de/mitglied/ericsson-gmbh/
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 24 квітня 2017. Процитовано 6 лютого 2017.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Ericsson website. Архів оригіналу за 10 серпня 2021. Процитовано 10 серпня 2021.
- ↑ Ericsson website. Архів оригіналу за 10 серпня 2021. Процитовано 10 серпня 2021.
- ↑ Ericsson webbsite. Архів оригіналу за 10 серпня 2021. Процитовано 10 серпня 2021.
- ↑ Ericsson website. Архів оригіналу за 10 серпня 2021. Процитовано 10 серпня 2021.
- ↑ Ericsson website: shaping history. Архів оригіналу за 10 серпня 2021. Процитовано 10 серпня 2021.
- ↑ Ericsson website: corporate story. Архів оригіналу за 10 серпня 2021. Процитовано 10 серпня 2021.
- ↑ Ericsson website: North America. Архів оригіналу за 10 серпня 2021. Процитовано 10 серпня 2021.
- ↑ Ericsson website: Latin America. Архів оригіналу за 10 серпня 2021. Процитовано 10 серпня 2021.
- ↑ Ericsson website: The switches. Архів оригіналу за 10 серпня 2021. Процитовано 10 серпня 2021.
- ↑ а б Ericsson website: Products. Архів оригіналу за 10 серпня 2021. Процитовано 10 серпня 2021.
- ↑ Ericsson website: History. Архів оригіналу за 10 серпня 2021. Процитовано 10 серпня 2021.
- ↑ Ericsson website: Ericsson worldwide. Архів оригіналу за 10 серпня 2021. Процитовано 10 серпня 2021.
- ↑ Ericsson worldwide: History. Архів оригіналу за 10 серпня 2021. Процитовано 10 серпня 2021.
- ↑ Ericsson website: History/ Company. Архів оригіналу за 10 серпня 2021. Процитовано 10 серпня 2021.
- ↑ а б в г Ericsson website: History/ Shaping history. Архів оригіналу за 10 серпня 2021. Процитовано 10 серпня 2021.
- ↑ Ericsson website: History/ Shaping history. Архів оригіналу за 10 серпня 2021. Процитовано 10 серпня 2021.
- ↑ https://mergr.com/ericsson-acquisitions. Архів оригіналу за 10 серпня 2021. Процитовано 10 серпня 2021.
- ↑ Ericsson website: Ericsson completes acquisition of Envivio. Архів оригіналу за 10 серпня 2021. Процитовано 10 серпня 2021.
- ↑ Ericsson website: Ericsson completes acquisition of Kathreins Antenna and Filter business. Архів оригіналу за 30 вересня 2021. Процитовано 10 серпня 2021.
- ↑ https://www.zdnet.com/article/ericsson-picks-up-cradlepoint-for-enterprise-value-of-1-1-billion/. Архів оригіналу за 10 серпня 2021. Процитовано 10 серпня 2021.
- ↑ Ericsson website: Ericsson completes acquisition of Cradlepoint. Архів оригіналу за 10 серпня 2021. Процитовано 10 серпня 2021.
- ↑ Ericsson website: About us. Архів оригіналу за 13 серпня 2021. Процитовано 10 серпня 2021.
- ↑ Ericsson website: About us. Архів оригіналу за 13 серпня 2021. Процитовано 13 серпня 2021.
- ↑ Ericsson: Employees statistics. Архів оригіналу за 13 серпня 2021. Процитовано 13 серпня 2021.
- ↑ Ericsson website: Careers.
- ↑ Ericsson website: Careers. Архів оригіналу за 13 серпня 2021. Процитовано 13 серпня 2021.
- ↑ Ericsson website: Careers. Архів оригіналу за 13 серпня 2021. Процитовано 13 серпня 2021.
- ↑ Ericsson website: News. Momentum in Africa. Архів оригіналу за 13 серпня 2021. Процитовано 13 серпня 2021.
- ↑ https://ancor.ua/press/news/druge-doslidzhennya-brendu-robotodavcya-randstad-e. Архів оригіналу за 8 лютого 2021. Процитовано 13 серпня 2021.
- ↑ https://www.pcweek.ua/themes/detail.php?ID=118834.
- ↑ https://ko.com.ua/ericsson_obyavlyaet_o_planah_po_zapusku_v_ukraine_testovoj_seti_3g_24440. Архів оригіналу за 6 лютого 2021. Процитовано 13 серпня 2021.
- ↑ Ericsson website: 5G. Архів оригіналу за 12 січня 2021. Процитовано 13 серпня 2021.
- ↑ https://www.ukrinform.ua/rubric-technology/2884008-zapusk-5g-v-ukraini-mincifri-ta-ericsson-pidpisali-memorandum.html. Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 13 серпня 2021.
- ↑ KPI website. Архів оригіналу за 1 жовтня 2021. Процитовано 13 серпня 2021.
- ↑ KNURE website: DIGITAL OPERATORS LIFECELL AND ERICSSON OPENED A TELECOM LABORATORY IN NURE. Архів оригіналу за 1 жовтня 2021. Процитовано 13 серпня 2021.