Амерікс Ернест Янович

Версія від 15:32, 20 липня 2022, створена MikeZah (обговорення | внесок) (Створена сторінка: {{Особа | ім'я = Амерікc Ернест Янович | зображення = | розмір_зображення = 200 пкс | дата_народження = 29.06.1897 | місце_народження = Вольмарський (Валмієрський) повіт Ліфляндської губернії, тепер Латвія | дата_смерті...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)

Ернест Янович Амерікc (Амерік) (29 червня 1897(18970629), Вольмарський (Валмієрський) повіт Ліфляндської губернії, тепер Латвія — 24 березня 1977, місто Рига, тепер Латвія) — латвійський радянський державний і комуністичний діяч, народний комісар охорони здоров'я Латвійської РСР, міністр кінематографії Латвійської РСР, секретар ЦК КП(б) Латвії. Депутат Верховної Ради Латвійської РСР.

Амерікc Ернест Янович
Народився29 червня 1897(1897-06-29)
Вольмарський (Валмієрський) повіт Ліфляндської губернії, тепер Латвія
Помер24 березня 1977(1977-03-24) (79 років)
місто Рига, тепер Латвія
Країна СРСР
Національністьлатиш
Діяльністьдержавний діяч
ПартіяКПРС
НагородиОрден Трудового Червоного ПрапораОрден Червоної Зірки
Медаль «Партизанові Вітчизняної війни» 1 ступеня
Медаль «Партизанові Вітчизняної війни» 1 ступеня

Життєпис

Народився в селянській родині. Трудову діяльність розпочав у 1915 році.

З 1919 року — в Червоній армії. Служив у 52-й латиській стрілецькій дивізії РСЧА, воював проти білогвардійських військ Деінкіна та Врангеля.

Член РКП(б) з 1919 року.

З 1924 по 1926 рік — на підпільній роботі в Латвійській Республіці.

З 1926 по жовтень 1928 року — слухач Комуністичного університету національних меншин Заходу імені Мархлевського в Москві.

З жовтня 1928 по 1930 рік знову був на підпільній роботі в Латвійській Республіці. У 1930 році повернувся до СРСР.

З 1932 по квітень 1933 року — на підпільній роботі в Латвійській Республіці, очолював нелегальну Ризьку міську організацію Комуністичної партії Латвії.

У квітні 1933 року був заарештований і до червня 1940 року відбував ув'язнення в Ризькій центральній в'язниці. Після окупації Латвії СРСР у червні 1940 року вийшов на волю.

У 1940 — березні 1941 року — 3-й секретар Ризького міського комітету КП(б) Латвії.

1 березня 1941 — 1943 року — секретар ЦК КП(б) Латвії із будівництва і будівельних матеріалів. Під час німецько-радянської війни відповідав за організацію партизанського та підпільного руху на окупованій німцями території Латвії.

У 1944 — 14 вересня 1946 року — народний комісар (з 1946 року — міністр) охорони здоров'я Латвійської РСР.

24 вересня 1946 — 13 квітня 1953 року — міністр кінематографії Латвійської РСР.

У серпні 1953—1963 роках — заступник голови Президії Верховної ради Латвійської РСР.

Потім — персональний пенсіонер союзного значення в Ризі. Був заступником голови ради старих комуністів у Кіровському районі міста Риги.

Помер 24 березня 1977 року в місті Ризі. Похований 29 березня 1977 року.

Нагороди

Примітки

Джерела