Вікіпедія

76-та десантно-штурмова дивізія (РФ)

виродки і звірі
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 4 листопада 2022, заснована на цій версії.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: 76-та дивізія.

76-та гвардійська десантно-штурмова Чернігівська Червоного прапора, ордена Суворова дивізія (76 ДШД) — військове з'єднання Повітрянодесантних військ Росії чисельністю в дивізію.

76-та десантно-штурмова дивізія
(з 2006)
76-та повітрянодесантна дивізія
(1992—2006)
рос. 76-я гвардейская десантно-штурмовая Черниговская Краснознамённая, ордена Суворова дивизия
Емблема
На службі1992 — по т.ч.
КраїнаРосія Росія
Вид Десантні війська
Рольдесантно-штурмова
Чисельністьдивізія
У складіЗахідний військовий округ
ДислокаціяРосія Псков
Гасло«Ми всюди там, де чекають на перемогу!»
(рос. Мы всюду там, где ждут победу!)
Війни/битвиПерша чеченська війна
Друга чеченська війна
Російсько-грузинська війна
Анексія Криму
Війна на Донбасі
Операція ОДКБ в Казахстані
Російське вторгнення в Україну (2022)
НагородиРосійська гвардія Орден Червоного Прапора Орден Суворова
Звання«Чернігівська»
Авіація
Навчальні літакиАн-2, Ан-3
Медіафайли на Вікісховищі

Брала участь у Першій і Другій чеченських кампаніях, у війні з Грузією 2008 року. У 2014 році підрозділи дивізії брали участь у військових операціях в ході збройної агресії РФ проти України.

Історія

Див. також: 76-та гвардійська повітрянодесантна дивізія (СРСР)

Після розпаду СРСР у 1992 році 76-та гвардійська повітрянодесантна дивізія Радянської армії перейшла до складу Збройних сил Російської Федерації.

У 2006 дивізія була перейменована на 76-ту десантно-штурмову дивізію.

Російсько-українська війна і вторгнення до Криму

Десантники 76-ї десантно-штурмової дивізії брали участь в інтервенції РФ до Криму.[1] Після операції десантники були представлені до державних нагород.[2][3]

Військовослужбовці 104-го десантно-штурмового полку 76-ї десантно-штурмової дивізії брали участь у захопленні українських бурових установок «Чорноморнафтогазу».[4]

Війна на сході України

 
Офіційна відповідь Головної військової прокуратури РФ, в якому підтверджується загибель псковських десантників при виконанні службових обов'язків. Обставини загибелі — «державна таємниця». Жовтень 2014

Влітку 2014 року підрозділи зі складу 76-ї десантно-штурмової дивізії брали участь у бойових діях на Донбасі. За даними британського аналітичного центру RUSI, були сформовані батальйонно-тактичні групи, які брали участь у бойових діях з 11 серпня 2014 року.[5] Зокрема, батальйонно-тактичні групи сформовані з 234-го та 104-го полків діяли на луганському напрямку.[6]

18 серпня 2014 року президент РФ Володимир Путін нагородив дивізію бойовою нагородою: Орденом Суворова за «успішне виконання бойових завдань» та «проявлену мужність та героїзм».[7]

20 серпня 2014 року у боях за Георгіївку загинули гвардії капітан Короленко Антон (234 ДШП), гвардії сержант Олександр Осипов (104 ДШП) та до взводу десантників. Після невдалої спроби атаки російські сили були змушені відступити, залишивши як трофеї командирський БМД-2К (б/н 275),[8][9] БМД-2 (б/н 284)[9][10] та вантажівку КамАЗ з боєприпасами.

21 серпня 2014 року спікер РНБО Лисенко оголосив про захоплення бойових машин з пакетом військової документації, що належали Псковській дивізії ПДВ Росії.[11][12] Пізніше пройшов брифінг Міністерства оборони України, на якому була продемонстрована військова карта, що була виявлена серед захоплених документів.[13][14] Також, з відкритих джерел відомо, що пакет військової документації, захоплений з бойовими машинами, містив актуальні дані про російських військовослужбовців.[15][16]

В Міноборони Росії заяви української сторони щодо участі формування у бойових діях в Україні заперечують.[17] Командувач ПДВ РФ генерал-полковник Володимир Шаманов 22 серпня 2014 р. назвав заяви української сторони провокацією, і зробив заяву: «В нашій десантно-штурмовій дивізії всі живі й здорові».[18]

25 серпня 2014 року відбулося поховання псковських десантників, які загинули, як офіційно представлено, «за невідомих обставин».[19]

28 жовтня 2014 року, у відповідь на запит депутата РФ Льва Шлосберга щодо загиблих у липні-вересні військовослужбовців 2-ї бригади спеціального призначення і 76-ї десантно-штурмової дивізії, голова військової прокуратури РФ відповів, що подробиці розголошенню не підлягають, оскільки є державною таємницею.[20][21]

Навесні 2016 року в складі дивізії, як і в ряді інших десантних з'єднань, був створений танковий підрозділ — окрема танкова рота.

На початку 2019 року окрема танкова рота була розгорнута в 124-й окремий танковий батальйон. Завданням батальйону є підтримка десантних підрозділів на полі бою. На озброєння підрозділу надійшли танки Т-72Б3[22].

  •  
    Трофейна БМД-2 (номер 284) 76-ї ДШД
  •  
    БМД-2 (номер 284) вид ззаду
  •  
    Бортовий номер БМД-2 (номер 284)
  •  
    Бортовий номер БМД-2 (номер 284)

Повномасштабне вторгнення в Україну 2022 року

Див. також: Бучанська різанина

Associated Press у співпраці з іншими компаніями провело масштабне розслідування[23] та відновило події перших днів російського вторгнення до Бучі, де перебували війська 76-ї десантно-штурмової дивізії РФ. Командували окупантами генерал-майор Сергій Чубарикин та генерал-полковник Олександр Чайко, який раніше командував російськими операціями у Сирії.

Російські війська почали заходити до Бучі близько обіду 3 березня 2022. До того часу кілька десятків добровольців та українських солдатів облаштували у Бучі три блокпости та допомагали організувати евакуацію. Коли російські танки почали заходити до Бучі, українські військові відступили до міста Ірпінь. Деякі добровольці залишилися у Бучі і певний час намагалися боротися з росіянами, проте пізніше більшість із них були затримані окупантами.

Наступного дня, 4 березня, російські солдати перейшли до так званої "зачистки" Бучі. Окупанти полювали на людей за списками, які були складені спецслужбами РФ до вторгнення. Військові ходили від будинку до будинку, щоб виявити потенційні "загрози". Солдати РФ перевіряли телефони, допитували та оглядали мирних жителів. Людей, які здавалися окупантам підозрілими та не пройшли "фільтрацію", росіяни жорстко катували, били та вбивали.

Після початку війни жителі Бучі почали ховатися в одному із найбільших укриттів у місті за адресою Яблунська, 144, де розташований великий житловий комплекс. Після окупації саме це місце стало в'язницею окупантів. Туди росіяни звозили "підозрілих" українців, утримували та катували їх. Після визволення Бучі на вулиці Яблунській знайшли понад 40 тіл мирних мешканців. У ЖК, де окупанти обладнали свій штаб, було понад десяток убитих.[24]

23 квітня 2022 року силами 128 окремої гірсько-штурмової бригади ЗСУ було знищено 14 окупантів та 2 бойові машини 76 десанто-штурмової дивізії.

Склад

Поточна структура:

Озброєння

Традиції

Нагороди

18 серпня 2014 року президент РФ Володимир Путін нагородив 76-ту десантно-штурмову дивізію бойовою нагородою: Орденом Суворова за «успішне виконання бойових завдань» та «проявлену мужність та героїзм».[7][25][26]

Геральдика

26 січня 1993 року 76-й повітряно-десантній дивізії затверджено[27] нарукавний знак: «Нарукавний знак у формі щита. У верхній частині щита зображений парашут з розправленими від нього вправо і вліво стилізованими крилами, в нижній — зображений барс і розміщена гвардійська стрічка. Над щитом розміщений напис „76 гв. ВДД“.»[28]

24 квітня 2006 року 76-й десантно-штурмовій дивізії затверджено[29] новий нарукавний знак: «Нарукавний знак — тканинна нашивка у формі круга блакитного кольору з кантом зеленого кольору. В центрі знаку — зображення малої емблеми (герб міста Пскова (в блакитному полі щита золотий барс, над ним зі срібних хмар виходить десниця) на стропах розкритого білого парашута, що спирається на золоті летючі крила з гренадою, що полум'яніє): в верхній частині знаку по кругу напис буквами жовтого кольору: „ЧЕРНИГОВСКАЯ“: по внутрішньому краю канта — зображення гвардійської стрічки».[28]

  •  
    Нарукавний знак (з 2006 р.)
  •  
    Емблема 76 ПДД зразка 1993р.[27]
  •  
    Нарукавний знак зразка 2006р.

Втрати

З відкритих джерел відомо про деякі втрати 76-ї десантно-штурмової дивізії:[30][31]

Див. також: Втрати 104-го полку та Втрати 234-го полку
п/п Прізвище, ім'я, по-батькові Звання Дата народження Дата смерті
1. Сокол Іван Володимирович[32]
(рос. Сокол Иван Владимирович)		 12.05.1986 30.08.2014
2. Куліков Олександр Олександрович[33][34]
(рос. Куликов Александр Александрович)		 23.06.1981 30.08.2014
Див. також: Російські військовослужбовці, що загинули внаслідок російського вторгнення в Україну (2014)

Примітки

  1. ↑ Депутат: Псковские десантники переброшены на Украину : Псковская Лента Новостей / ПЛН. pln-pskov.ru. Архів оригіналу за 28 лютого 2021. Процитовано 14 липня 2016.
  2. ↑ Псковские десантники, побывавшие в Крыму во время недавних событий, получили госнаграды и благодарности от президента : Псковская Лента Новостей / ПЛН. pln-pskov.ru. Архів оригіналу за 7 вересня 2020. Процитовано 14 липня 2016.
  3. ↑ Министр обороны Шойгу поблагодарил псковских десантников за выполнение спецзадач по возвращению Крыма : Псковская Лента Новостей / ПЛН. pln-pskov.ru. Архів оригіналу за 9 червня 2016. Процитовано 14 липня 2016.
  4. ↑ Бурові "Чорноморнафтогазу" захоплювали десантники 104 полку ПДВ РФ - InformNapalm.org (Українська) (укр.). 18 вересня 2015. Архів оригіналу за 8 жовтня 2016. Процитовано 19 липня 2016.
  5. ↑ Igor Sutyagin (9 березеня 2015). Russian Forces in Ukraine. Королівський Об'єднаний інститут оборонних досліджень. Архів оригіналу за 16 березня 2022. Процитовано 17 березня 2022.
  6. ↑ feldherrnhalle (14 липня 2016). Злочин і кара. Луганський напрямок. Обитель цивилизатора. Архів оригіналу за 25 вересня 2016. Процитовано 14 липня 2016.
  7. ↑ а б Указ Президента Российской Федерации от 18.08.2014 г. № 571. О награждении орденом Суворова 76 гвардейской десантно-штурмовой Черниговской Краснознаменной дивизии. сайт Президента Росії. Архів оригіналу за 21 травня 2015. Процитовано 19 травня 2015.
  8. ↑ Обнародованы фотографии захваченного БМД Псковской десантной дивизии - ФОКУС. ФОКУС. Архів оригіналу за 8 серпня 2016. Процитовано 1 серпня 2016.
  9. ↑ а б Российская бронетехника в войне на Донбассе ч.5. Архів оригіналу за 2 серпня 2016. Процитовано 31 липня 2016.
  10. ↑ Українські військові відремонтували БМД яка належала псковським десантникам. Архів оригіналу за 10 серпня 2016. Процитовано 31 липня 2016.
  11. ↑ Оперативна інформація Інформаційно-аналітичного центру РНБОУ за 21 серпня + Карта - Рада національної безпеки і оборони України. www.rnbo.gov.ua. Архів оригіналу за 15 серпня 2016. Процитовано 27 липня 2016.
  12. ↑ У бою під Луганськом захопили російську бронемашину з документами. Архів оригіналу за 12 червня 2016. Процитовано 23 квітня 2017.
  13. ↑ Брифінг Міністерства оборони України - 08.10.2014 16:55 — Новини Укрінформ. Архів оригіналу за 9 серпня 2016. Процитовано 1 серпня 2016.
  14. ↑ Espreso.TV (16 жовтня 2014), Докази загибелі псковських десантників в Україні, архів оригіналу за 22 квітня 2021, процитовано 1 серпня 2016
  15. ↑ Некоторые картинки по документам из захваченной у с.Георигиевка БМД-2 псковских десантников (20 августа 2014 года) : Askai on Twitter. Процитовано 28 серпня 2016.
  16. ↑ Некоторые картинки по документам из захваченной у с.Георигиевка БМД-2 псковских десантников (20 августа 2014 года) : Askai on Twitter. Процитовано 28 серпня 2016.
  17. ↑ Минобороны: сообщения о захвате российской БМД на Украине - фальшивка. Архів оригіналу за 2 жовтня 2015. Процитовано 14 липня 2016.
  18. ↑ Командующий ВДВ Шаманов дал ответ «Курьеру» о якобы подбитой БМД из Пскова. www.province.ru. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 14 липня 2016.
  19. ↑ У Росії поховали псковських десантників, які загинули «за невідомих обставин». Архів оригіналу за 24 квітня 2017. Процитовано 23 квітня 2017.
  20. ↑ Військові таємниці Путіна: втрати в мирний час і армійські закупівлі - Новини - Український тиждень, Тиждень.ua. tyzhden.ua. Архів оригіналу за 22 березня 2017. Процитовано 21 березня 2017.
  21. ↑ Прокуратура РФ: Загибель псковських десантників — державна таємниця. Архів оригіналу за 24 квітня 2017. Процитовано 23 квітня 2017.
  22. ↑ В ВДВ появились танковые батальоны.
  23. ↑ How Russian soldiers ran a 'cleansing' operation in Bucha
  24. ↑ Як росіяни проводили "зачистку" в окупованій Бучі: розслідування AP // rbc.ua
  25. ↑ 76-й гвардейской десантно-штурмовой дивизии вручен орден Суворова. 1ТВ.РУ. 22 серпня 2014. Архів оригіналу за 20 травня 2015. Процитовано 19 травня 2015.
  26. ↑ Указ Президента Российской Федерации от 18.08.2014 г. № 571 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 січня 2016.
  27. ↑ а б Приказ Министра обороны РФ П.Грачева № 35 от 26 января 1993 года «О нарукавных знаках военнослужащих воздушно-десантных войск Вооруженных Сил Российской Федерации»
  28. ↑ а б ведомственные эмблемы Российской Федерации. www.heraldicum.ru. Архів оригіналу за 17 серпня 2016. Процитовано 1 серпня 2016.
  29. ↑ Приказ командующего ВДВ от 24 апреля 2006 года № 102
  30. ↑ На условиях анонимности. gubernia.pskovregion.org. Архів оригіналу за 13 листопада 2016. Процитовано 31 липня 2016.
  31. ↑ Открытая Россия устанавливает личности погибших из списка «Груз-200». openrussia.org. Архів оригіналу за 19 жовтня 2017. Процитовано 31 липня 2016.
  32. ↑ Cargo200 : Сокол Иван Владимирович. Архів оригіналу за 17 серпня 2016. Процитовано 31 липня 2016.
  33. ↑ Cargo200 : Куликов Александр. Архів оригіналу за 1 вересня 2016. Процитовано 31 липня 2016.
  34. ↑ Askai. Могила псковского десантника Александра Куликова, о гибели которого сообщали осенью 2014-го. Twitter (укр.). Архів оригіналу за 22 квітня 2017. Процитовано 14 квітня 2017.

Література

  • Ненахов Ю. Воздушно-десантные войска во Второй мировой войне. — Мн. : Литература, 1998. — 489 с. (рос.)
  • Thornton, Rod (2004) «Military Organizations and Change: The 'Professionalization' of the 76th Airborne Division», The Journal of Slavic Military Studies ,17:3,449 — 474

Джерела

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=76-та_десантно-штурмова_дивізія_(РФ)&oldid=37515765