Шрі Маравіджаятунггаварман
Шрі Маравіджаятунггаварман (д/н — 1017) — хаджі (цар) Шривіджаї у 1006—1017 роках. У китайських джерелах відомий як Се-лі-ма-ла-пі.
| Шрі Маравіджаятунггаварман | ||
| ||
|---|---|---|
| 1006 — 1017 | ||
| Попередник: | Чудаманіварман | |
| Наступник: | Санграма Віджаятунггаварман | |
| Країна: | Індонезія | |
| Батько: | Чудаманіварман | |
Життєпис
Син Чудаманівармана. Посів трон близько 1006 року. В тому ж році згідно Лейденського напису фундумав буддійський монастир начесть баткьа Чудамівіхара в індостанському місті Нагапаттінам[1], що свідчить про гарні відносини з паракесарі Раджараджею Чола I. У 1008 році за записами, він надіслав трьох посланців до сунського імператора Чжао Хена.
Китайські джерела також свідчать про велику війну між його Шривіджаєю і Матарамом. У 1016 році було завдано рішучої поразки магарджи Дхармавангси, що призведо до загибелі того та знищення Матараму. Наслідком стало встановлення гегемонії Шривіджаї на Яві та регіоні Великих Зондських острвоів, зокрмеа на північному заході та півночі Борнео.
Помер Шрі Маравіджаятунггаварман близько 1017 року. Йому спадкував син або брат Санграма Віджаятунггаварман.
Примітки
- ↑ Chattopadhyaya, Alaka (1996-09-30). Atisa and Tibet: Life and Works of Dipamkara Srijnana in Relation to the History and Religion of Tibet with Tibetan Sources. Motilal Banarsidass. p. 90. ISBN 9788120809284.
Джерела
- Coedes, George (1996). The Indianized States of Southeast Asia. University of Hawaii Press. ISBN 978-0824803681
- Miksic, John Norman; Yian, Goh Geok (2016). Ancient Southeast Asia. Taylor & Francis. ISBN 9781317279044.