Вікіпедія

Знищення табору російських мобілізованих у Макіївці

Версія від 18:15, 13 січня 2023, створена Anchousz (обговорення | внесок) (Незначне доповнення)

Знищення табору російських мобілізованих у Макіївці — атака Збройними силами України табору російських окупантів у Макіївці, що відбулася у новорічну ніч 1 січня 2023 року в ході російського вторгнення в Україну, під час якої було знищено казарму, що знаходилася у будівлі ПТУ № 19 на Кремлівській вулиці з мобілізованими Збройних сил Росії, де загинуло, за даними української сторони, близько 400—500[1] росіян, а ще триста зазнали поранень[2].

Знищення табору російських мобілізованих у Макіївці
Вторгнення Росії в Україну
Координати: 48°03′19″ пн. ш. 37°54′54″ сх. д. / 48.0552777778055500° пн. ш. 37.91500000002777426° сх. д. / 48.0552777778055500; 37.91500000002777426
Дата: 1 січня 2023 року
Місце: Україна Макіївка, Україна
Результат: 89-500[1] вбито, 70-300 поранено
Військові сили
ВС РФ ЗСУ
Втрати
Офіційні дані РФ:
89 вбитих
понад 70 поранених
Дані України:
400 осіб[2] 		Відсутні

Хід подій

У будівлю профтехучилища № 19 на Кремлівській вулиці № 48 для нападу в Україну було дуже щільно заселено мобілізованих із Самарської області,[3] а до підвалу склали боєприпаси.

ЗСУ здійснили три атаки РСЗВ HIMARS о 23:57, 23:59 та 00:00 годин[2]. Після цього почали детонувати російські боєкомплекти, що складувалися у підвалі будівлі[2].

Все навколо виявилося закидане трупами, яких вивозили і вночі до обіду[2].

7 січня 2023 року з'явилося відео від мобілізованого із Самари,[4] який вижив після удару по ПТУ де він, розповів про те, як відбувався обстріл. Він заявив, що така велика кількість загиблих вийшла через те, що в новорічну ніч солдатів зібрали в актовій залі послухати привітання Путіна. Наказ віддав полковник Роман Єнікеєв.[5] Мобілізовані нібито просили не робити цього і не збирати їх разом, але не могли не послухатися наказу офіцера.

Реакція

Росіяни підтвердили смерті сотень частково мобілізованих[1][6].

Представники самопроголошеної «ДНР» звинуватили російських військовослужбовців у порушенні операційної безпеки, через те, що вони нібито використовували особисті мобільні телефони, що дозволило ЗСУ завдати високоточного удару по базі.[7]

Розміщення російським командуванням військових у небезпечному будинку без укриття, та ще й поруч із ЗСУ оцінюється фахівцями як злочин[8]. Так званий перший заступник міністра інформації так званої ДНР Данило Безсонов також сподівається, що ті, хто вирішив розмістити солдатів у такому непридатному місці, будуть покарані. Олег Царьов також вважає, що за таку недбалість треба карати.

2 січня Міноборони РФ повідомило про 63 загиблих[9]. 4 січня МО РФ заявило, що кількість загиблих внаслідок обстрілу зросла до 89 та визнало загибель заступника командира неназваного полку ЗС РФ.[10][11] Як з'ясувалось згодом, загиблим виявився заступник командира 1444 МСП підполковник Олексій Бачурін.[12] В той же час один з вцілілих російських окупантів, який був у таборі та займався розбором завалів, сказав, що сам бачив приблизно 200 мертвих тіл[13].

4 січня губернатор Самарської області Дмитро Азаров заявив, що 60—70 військових, що зазнали поранень під час обстрілу незабаром будуть відправлені на лікування до Самари.[14]

Російська служба BBC зазначила, що втрати внаслідок знищення табору є найбільшими разовими втратами ЗС РФ в Україні, що були визнані Росією від початку війни.[15]

Учасники інценденту

На момент удару в будівлі перебували мобілізовані, приписані до 44-го і 45-го полків 2-ї гвардійської загальновійськової армії, зі штабом у Самарі.[16][17]

За даними українських журналістів, які цитують інформацію Страткому ЗСУ, у будівлі були військові 20-го загону спеціального призначення ВВ Приволзького військового округу ЗС РФ, 360-го навчального полку зв'язку Внутрішніх військ МВС РФ (в/ч 5204) і 631-го регіонального навчального Центру бойової підготовки ракетних військ і артилерії ЗС РФ.[18]

Ця стаття містить посилання на джерела, що можуть не відповідати вимогам Вікіпедії до авторитетних джерел. Будь ласка, перевірте, чи відповідають вказаним критеріям джерела, використані в цій статті.

За даними каналу "ВЧК-ОГПУ", там ще був 144-та мотострілецька дивізія (територіальних військ) Центрального військового округу,[19]

а серед постраждалих були як мобілізовані, так і кадрові військовослужбовці, зокрема з Росгвардіі і з СОБРу.[20]

Поранені

Відомо, що поранених доставляли до військового госпіталю в Ростові-на-Дону, де їх 4 січня відвідав губернатор Самарської області Дмитро Азаров. Того ж дня він заявив, що 60-70 поранених будуть направлені в госпіталь Самари.[21][22]

За словами прокремлівської пропагандистки Анастасії Кашеварової, тих, хто вцілів, - "приблизно 216 осіб" - хотіли "спрямувати на передову або ще кудись подалі від очей".[21]

4 січня видання "Верстка" навело слова одного з мобілізованих, які брали участь у розборі завалів. За його словами, загинули близько 200 осіб, близько 150 були поранені.[23]

Загиблі

На 9 січня "Idel.Реалії" вдалося встановити імена принаймні 36 військових із Самарської області:[24]

  1. Євген Тарасов (Тольятті), 1982 р.н.
  2. Олександр Андросов (Мар'ївка, Пестравського району), 11.11.1984 р.
  3. Микита Курунтяєв (Єлховка), 1989 р.н.
  4. Георгій Ложкін (Новокуйбишевськ), 1976 р.н.
  5. Владислав Іноземцев (Новокуйбишевськ), 1997 р.н.
  6. Дмитро Ромаданов (Красноярський район), 23.02.1982 р.
  7. Андрій Юмаділов (Самара), 1975 р.н.
  8. Денис Федичкін (Іллічівський), 30.05.1988 р.
  9. Микита Соколов (Самара)
  10. Дмитро Каткасов (Василівка), 2000 р.н.
  11. Сергій Безалтичний (Тольятті), 1986 р.н.
  12. Асхат Асимов (Пестравка), 1993 р.н.
  13. Олександр Пантелєєв (Обшарівка)
  14. Євген Єркін (Суха В'язівка), 1979 р.н.
  15. Олександр Гришин (Тольятті), 1984 р.н.
  16. Павло Кузьмін (Петрівка), 1989 р.н.
  17. Олександр Толпигін (Світле поле), 26.03.1991 р.
  18. Анатолій Константинов (Велика Костянтинівка), 24.10.1984 р.
  19. Андрій Шеховцов (смт Поволзький), начальник речової служби, полку старший лейтенант
  20. Олексій Бачурін, заступник командира полку, полковник
  21. Сергій Бастраков (Тольятті)
  22. Володимир Кузяєв (Тольятті)
  23. Олександр Крашенінніков (Самара)
  24. Іван Горшков (Чапаєвськ), 24 роки.
  25. Олексій Горюнов (Тольятті)
  26. Микола Мазур (Тольятті), 06.08.1990 р.
  27. Віктор Фірюлін (Висілки, Ставропольський район), 26.03.1989 р.
  28. Євген Мєшков
  29. Василь Рядинських (Сизрань), 04.02.1981 р.
  30. Олексій Фатуєв (Кошки, Кошкінський район), 23.04.1977 р.
  31. Уткін Дмитрій Сергійович, 27 років, народився у населеному пункті Утевка[25] (Нефтегорськ).
  32. Олександр Нестеров (Красноярський район)
  33. Євген Коротенко (Тольятті), 07.07.1984 р.
  34. Олександр Радаєв (Коновалівка, Борський район), 1977 р.н.
  35. Юрій Симонов (Приволжя)
  36. Максим Чигирьов

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б в Прокремлёвские каналы сообщили о гибели «сотен» мобилизованных в результате украинского удара
  2. ↑ а б в г д ВСУ разнесли базу в Макеевке: уничтожены 400 оккупантов
  3. ↑ Массовая гибель российских военных под обстрелом в Макеевке: как это объясняют в России?. BBC News Русская служба (рос.). 3 січня 2023. Процитовано 3 січня 2023.
  4. ↑ Сеятель ветра. Telegram. Процитовано 8 січня 2023.
  5. ↑ Денис Казанський. Telegram. Процитовано 8 січня 2023.
  6. ↑ Ukraine shells Makiivka, hitting military quarters, officials say
  7. ↑ Удар по російській казармі в Макіївці викликав «значну критику» військового командування в РФ – ISW. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 5 січня 2023.
  8. ↑ В оккупированной Макеевке уничтожена крупная группа российских военных
  9. ↑ Минобороны РФ: в результате удара ВСУ по базе в Макеевке погибли 63 российских военнослужащих. Meduza. 2 січня 2023. Процитовано 2 січня 2023.
  10. ↑ Подрепная, Дарья (4 січня 2023). Число погибших военных в Макеевке возросло до 89 человек. Известия (рос.). Процитовано 3 січня 2023.
  11. ↑ міноборони рф визнало загибель вже 89 своїх військових у Макіївці. Укрінформ. 4 січня 2023.
  12. ↑ «Эвакуировал под ракетным обстрелом»: в Самарской области простились с погибшими в Макеевке бойцами. Лента новостей Самары. 9 січня 2023. Процитовано 9 січня 2023.
  13. ↑ Очевидец рассказал о гибели 200 российских военных в Макеевке. Радио Свобода (рос.). Процитовано 5 січня 2023.
  14. ↑ Около 70 раненных в Макеевке самарцев сегодня отправят в домашние госпитали. Волга Ньюс. Процитовано 6 січня 2023.
  15. ↑ Обстрел Макеевки: самые крупные единовременные потери россиян?. BBC News Русская служба (рос.). Процитовано 3 січня 2023.
  16. ↑ В результате удара по ПТУ в Макеевке погибли не менее 63 российских военных. «Военкоры» утверждают, что все они были мобилизованными. Главное. Meduza (рос.). Процитовано 8 січня 2023.
  17. ↑ Сотні тіл, помста HIMARS, корпоратив: чутки та факти про масштабні втрати Росії у Макіївці. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 8 січня 2023.
  18. ↑ Москва признала удар украинцев по россиянам в Макеевке. haqqin.az. Процитовано 8 січня 2023.
  19. ↑ ВЧК-ОГПУ. Telegram. Процитовано 8 січня 2023.
  20. ↑ Массовая гибель российских военных под обстрелом в Макеевке: как это объясняют в России?. BBC News Русская служба (рос.). 3 січня 2023. Процитовано 8 січня 2023.
  21. ↑ а б «Элементарно хотя бы списки, сука, составьте». istories.media. Процитовано 9 січня 2023.
  22. ↑ Раненных в Макеевке бойцов отправят в самарский госпиталь. Коммерсантъ (рос.). 5 січня 2023. Процитовано 9 січня 2023.
  23. ↑ Очевидец рассказал о гибели 200 российских военных в Макеевке. Радио Свобода (росыйська) . Процитовано 09.01.2023.
  24. ↑ Известны имена погибших самарских военных в Макеевке. Idel.Реалии (російською) . 9 січня 2023. Процитовано 09.01.2023.
  25. ↑ https://vk.com/wall-120027872_683097
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Знищення_табору_російських_мобілізованих_у_Макіївці&oldid=38044449