Первісна борозна (ритуал)

борозна, яку проорювали під час давньоримського ритуалу заснування нового міста

Sulcus primigenius (лат. «первісна борозна») — первісна, найперша, початкова борозна, яку проорювали під час давньоримського ритуалу заснування нового міста. Обряд має етруське походження[1].

Проведення первісної борозни навколо майбутньої Аквілеї 181 року до н. е. Зображення середини І ст.

Ритуал

 
Денарій Гая Марія Капітона, 81 р. до н.е. На реверсі — орач з упряжкою волів
 
Монета Калігули на честь заснування Цезаравгуста

За легендою, ритуал започаткував Ромул, коли він проорав первісну борозну навколо майбутнього Рима[2].

Ритуальний акт заснування складався з двох важливих процедур: визначення території за допомогою первісної борозни (sulcus primigenius) і розподілу ділянок землі легатом (sortitio). Опис ритуалу залишив давньоримський письменник ІІ століття Гігін Молодший.

Першу частину ритуалу проводили жерці. Вони запрягали пару — бика і корову — і по колу проти сонця плугом проорювали борозну, яка зовні мала рівчак, а зсередини — гребінь. Це символізувало перший мур навколо закладеного міста. Борозна переростала у рів, а гребінь — у мури. У місцях, де планувалося поставити брами, плуг піднімали і борозну переривали[1].

Первісна борозна відрізняється від померію. Померій, імовірно, був священною межею і він завжди неперервний, а первісна борозна переривалася. Сам процес заснування міст латиною називався urvare. Сюди належить слово *urbare, від якого походять urbs (місто) й урбанізація.

Під час другої частини під орудою легата відбувалося жеребкування, унаслідок якого між поселенцями розподіляли ділянки землі[1].

Нумізматика

 
Монета Адріана на честь заснування Елії Капітоліни

Ритуал орання первісної борозни відображений на кількох римських і провінційних монетах:

Примітки

  1. а б в Lukas Bormann, 1994, с. 31.
  2. Публій Корнелій Тацит, 2013, с. 400.
  3. Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology, 1867, с. 603.
  4. Sulcus Primigenius. Forum Ancient Coins.

Джерела