Вікіпедія

Бійня в школі Колумбайн

масове вбивство у школі Колумбайн
Версія від 17:58, 13 вересня 2023, створена Olifaye (обговорення | внесок)

Бійня у школі Колумбайн (англ. Columbine High School massacre) — масове вбивство у старшій школі Колумбайн, штат Колорадо, одне з найбільших масових вбивств у школах США. 20 квітня 1999 року двоє учнів школи, Ділан Кліболд та Ерік Гарріс, із застосуванням вогнепальної зброї вбили 13 людей та поранили ще 21, після чого вчинили самогубство. Трагедія у Колумбайн набула широкого резонансу у суспільстві й викликала суперечки про необхідність посилення контролю над вогнепальною зброєю у США. У центрі суспільної уваги опинились також питання шкільних відносин, цькування, молодіжних субкультур тощо.

Бійня в школі Колумбайн
Меморіальна бібліотека надії Колумбайн в старшій школі Колумбайн
Місце атакиСтарша школа Колумбайн, Колорадо, США
Координати39°36′12″ пн. ш. 105°04′29″ зх. д. / 39.60333333336110684° пн. ш. 105.07472222225000280° зх. д. / 39.60333333336110684; -105.07472222225000280
Дата20 квітня 1999
11:19–12:08 (MDT)
Спосіб атакистрілянина в школі, масовий розстріл, масове вбивство, вбивство-самогубство, підпал, спроба підриву, перестрілка
Зброя
Загиблі15 (включно з нападниками)
Поранені24 (21 внаслідок вогнепальних поранень)
Число терористів2
ТерористиЕрік Гарріс і Ділан Кліболд

Нападники

Докладніше: Ерік Гарріс і Ділан Кліболд

Ерік Гарріс

Ерік Девід Гарріс народився у Вічіті, штат Канзас 9 квітня 1981 року. Сім'я Гаррісів часто переїжджала, оскільки батько Гарріса був транспортним пілотом ВПС США. Його мати була домогосподаркою. Сім'я переїхала з Платтсбурга, штат Нью-Йорк, до Літтлтона, штат Колорадо, в липні 1993 року, коли його батько вийшов у відставку[1].

Перші три роки сім'я Гаррісів жила в орендованому житлі в районі Літтлтона. У цей час Гарріс відвідував середню школу Кена Керіла, де познайомився з Кліболдом[2]. У 1996 році родина Гаррісів придбала будинок на південь від школи Колумбайн. Старший брат Гарріса відвідував коледж при університеті Колорадо в Боулдері[3][4].

Ділан Кліболд

Ділан Беннет Кліболд народився в Лейквуді, штат Колорадо 11 вересня 1981 року[1]. Його батьки були пацифістами і відвідували лютеранську церкву разом зі своїми дітьми. І Ділан, і його старший брат Байрон відвідували уроки конфірмації відповідно до лютеранської традиції. Як і його старший брат, Кліболд був названий на честь відомого поета – у його випадку, драматурга Ділана Томаса[5].

У родинному домі Кліболди також дотримувалися деяких ритуалів, що відповідали єврейській спадщині діда Кліболда по материнській лінії[5]. Кліболд відвідував початкову школу Нормандії в Літтлтоні, штат Колорадо, у першому та другому класах, а потім перевівся до початкової школи Губернаторського ранчо, де став учасником програми ВУВІП («Виклик учням з високим інтелектуальним потенціалом»; англ. CHIPS)[6].

Підґрунтя трагедії

Ерік Гарріс і Дилан Кліболд були досить непримітними учнями в школі Колумбайн. Обидва мали доволі високий рівень інтелекту, добре навчалися, але тривалий час були об'єктами цькування з боку більш популярних та сильних учнів. До скоєння цього злочину Гарріс і Кліболд вже притягалися до відповідальності за дрібну крадіжку електронного обладнання, але суд обмежився умовними термінами покарання. Обидва хлопці захоплювалися відеогрою Doom і на вебсайті, створеному Еріком Гаррісом як додаток до гри, обидва висловлювали свої думки й наміри, зокрема стосовно ненависті до школи Колумбайн і погрози щодо певних учнів. Захоплення культом насильства та відверте презирство до норм суспільної моралі обидва учні неодноразово висловлювали на відео, а також у шкільних творах, які залишилися поза увагою адміністрації школи та батьків. Численні погрози на адресу інших учнів і скарги інших батьків у поліцію теж були проігноровані. Задуми скоїти масове вбивство у школі Колумбайн обидва учні методично підготовлювали тривалий час, складали плани, готували зброю, тренувалися її використовувати. У журналах майбутня бійня порівнювалася з терактом в Оклахомі та пожежею в секті Гілки Давидової в Техасі, які сталися 19 квітня. Дата стрілянини збіглася з днем народження Адольфа Гітлера, однак злочинці планували напад на день раніше й тільки через технічні проблеми з вибухівкою та намір придбати більше боєприпасів вирішили відкласти на 20 квітня.[7]

Зброя

Вогнепальна зброя

 
9-мм карабін Hi-Point 995, зброя, яку використовував Гарріс
 
9-мм пістолет-кулемет TEC-DC9, також відомий як TEC-9, зброя, яку використовував Кліболд

За кілька місяців до нападів Гарріс і Кліболд придбали дві вогнепальні рушниці калібру 9 мм і дві рушниці 12-го калібру. У Гарріса був карабін Hi-Point 995 з тринадцятьма магазинами на 10 набоїв і помпова рушниця Savage-Springfield 67H. Кліболд використовував 9-мм напівавтоматичний пістолет Intratec TEC-9 з одним магазином на 52, одним на 32 і одним на 28 набоїв і двоствольну рушницю Stevens 311D. Дробовик Гарріса був обрізаний приблизно до 26 дюймів (660 мм), а Кліболд вкоротив довжину свого дробовика до 23 дюймів (580 мм), що є кримінальним злочином згідно з Національним законом про вогнепальну зброю США[8][9].

22 листопада 1998 року їхня подруга Робін Андерсон придбала карабін і дві рушниці для пари на виставці зброї в Таннері, оскільки вони були занадто юними, щоб легально придбати зброю самостійно. Після нападу вона сказала слідчим, що вважала, що пара хотіла отримати зброю для стрільби по мішенях, і заперечила, що їй було відомо про їхні плани. В обмін на допомогу слідству, Андерсон не були пред'явлені звинувачення[10][11].

Гарріс і Кліболд працювали на півставки в місцевій піцерії «Блекджек Піца». Через Філіпа Дюрана, свого колегу, Кліболд купив пістолет TEC-9 у Марка Мейнса за 500 доларів на іншій виставці зброї 23 січня 1999 року[12][2]. Після різанини Мейнс і Дюран були притягнуті до кримінальної відповідальності[13]. Кожному з них було пред'явлено звинувачення у передачі зброї неповнолітньому і володінні обрізом. Манес і Дюран були засуджені в цілому до шести років і чотирьох з половиною років ув'язнення відповідно[14][15].

Холодна зброя

Поміж іншого Гарріс і Кліболд були озброєні ножами, але слідчі не вважають, що вони використовували їх під час різанини. У Гарріса на поясі був ніж для взуття, а на тильній стороні щиколотки – ніж-мачете «Хайбер-пасс», прикріплений скотчем. На руків'ї обох було викарбувано літеру «R», що відсилало до псевдоніму Гарріса «REB», а на піхвах мачете – свастика. Кліболд мав ніж «Кобра», прикріплений до поясу з лівого боку, а також складаний ніж у правій кишені[16].

Вибухові пристрої

Окрім вогнепальної зброї, складний і ретельно спланований напад включав кілька саморобних вибухових пристроїв. Гарріс і Кліболд виготовили загалом 99 одиниць вибухівки[17], серед яких були трубчасті бомби, картриджі з вуглекислим газом, наповнені порохом (так звані «цвіркуни»[18]), пляшки із запалювальною сумішшю та балони з пропаном, переобладнані під бомби. Пропанові бомби були використані в кафетерії, машинах стрільців та в інших місцях, призначених для відволікання уваги. Для підпалу використовували сірники, гарматні запали, макети ракетних запалів, а також таймери, зроблені з механічних будильників для пропанових бомб[19]. Під час масового вбивства стрільці носили на передпліччях сірники, приклеєні скотчем, щоб легко підпалювати трубчасті бомби і бомби з CO2.

Гарріс також експериментував з напалмом і вигадав щось на кшталт рюкзака-вогнемета. Вони обидва намагалися переконати іншого друга і колегу, Кріса Морріса, який був частиною «Тренчкот мафії», зберігати напалм у себе вдома, але той відмовився. Гарріс також намагався завербувати його як третього стрільця, але коли йому за це дорікнули, він віджартувався[20].

Особистий веб-сайт Гарріса містив інструкції з виготовлення трубчастих бомб і пляшок із запалювальною сумішшю, а також з широкого використання шрапнелі[21]. Батько Гарріса одного разу знайшов одну з його трубчастих бомб[20]. Кліболд налякав своїх колег, одного разу принісши трубчасту бомбу на роботу[2].

Нападники мали у своєму розпорядженні вісім балонів з пропаном, перероблених на бомби. У вихідні перед стріляниною Гарріс і Кліболд купили два балони з пропаном та інші матеріали в будівельному магазині. Вранці в день нападу вони купили ще шість балонів з пропаном[20]. О 9:12 Гарріса зафіксувала камера спостереження заправки Texaco, коли він купував балон з пропаном Blue Rhino[22]. Обидві бомби в кафетерії складалися з одного 9-кілограмового балона, прикріплених до нього трубчастих бомб і каністр з бензином, що стояли поруч[23].

Окрім цього було спроєктовано автомобільні бомби, що були виготовлені з двох 9-кілограмових балонів з пропаном, трубчастих бомб і різних ємностей, наповнених бензином, які були розкидані по автомобілях юнаків[23]. Вісім трубчастих бомб були розміщені в машині Кліболда і одна в машині Гарріса[17].

Перебіг подій

 
План школи під час подій 20 квітня 1999 року

Основною метою злочинців було вбити якомога більше людей у школі, тому 20 квітня 1999 року об 11:10 ранку в студентській їдальні вони залишили два саморобні вибухові пристрої. Якби пристрої вибухнули за їхнім планом під час обідньої перерви, кількість загиблих у школі сягнула б декількох сотень. Вибуху, однак, не сталося, і Кліболд і Гарріс повернулися до школи і відкрили вогонь по учнях. Перші жертви загинули у коридорах та перед входом до школи. Більшість, однак спочатку не сприйняли стрілянину серйозно і вважали, що студенти старших класів знімали фільм або використовували спеціальні ефекти, які нагадували постріли та вибухи.

Тим часом Гарріс і Кліболд продовжували йти коридорами школи і стріляли без розбору по учнях та вчителях школи. У коридорі школи був смертельно поранений черговий учитель, який намагався врятувати учнів, які в паніці розбігалися по класах та коридорах. Об 11:29 стрілянина продовжилася у бібліотеці, де Кліболд і Гарріс сміючись та глузуючи з поранених та переляканих учнів полювали на тих, хто ще залишився живий. Через розбите вікно бібліотеки вогонь також вівся по учнях які втікали зі школи, а також по поліцейських які прибували на місце злочину. У бібліотеці вони також підірвали декілька невеликих вибухових пристроїв, щоб виманити інших учнів зі своїх схованок. Загалом за 7 хвилин перебування у бібліотеці Гарріс і Кліболд вбили 10 учнів і поранили ще 12 інших. 32 іншим однак вдалося врятуватися.

Принаймні двох учнів вбивці залишили живими. Ще до початку вбивств, одному з друзів Гаріс наказав повертатися додому і не йти до школи, іншому вже під час стрілянини в бібліотеці Кліболд дозволив втекти. Об 11:44 Кліболд і Гарріс увійшли до шкільної їдальні, де намагалися знову підірвати вибуховий пристрій, який не спрацював раніше. Із застосуванням іншої вибухівки їм вдалося частково підірвати один з пристроїв і в їдальні спалахнула пожежа. Близько 12:05 двоє вбивць повернулися до бібліотеки, звідки почали стріляти по поліцейських, що оточували школу. О 12:08 згідно з планом, Гарріс і Кліболд застрелилися у бібліотеці. Лише за 46 хвилин стрілянини від куль загинуло 12 учнів та 1 вчитель, 24 інших отримали різні ступені поранення.[7]

Встановлення бомб

Початок стрілянини

Перестрілка з поліцією

Бійня в бібліотеці

Самогубства

Жертви

Вторинні жертви

Наслідки

Бійня у школі Колумбайн виявилася справжнім шоком для усього американського суспільства. Відразу після оприлюднення даних про вбивць та обставин трагедії у Колумбайн почалися пошуки причин та можливих винуватців трагедії. Під час жвавого обговорення цієї події у пресі висувалося декілька теорій, які на думку оглядачів могли спонукати зовні нормальних учнів із порядних, заможніх сімей до такого злочину. Серед причин оглядачі вказували на постійне цькування та приниження, яке стало нормою у школі, а також на фільми, музику і особливо відеоігри, такі як Doom, які пропагували культ насилля у суспільстві. Інші оглядачі вказували на відчуження хлопців від норм суспільної моралі, антисоціальну поведінку, цинізм, які опинилися поза увагою батьків, адміністрації школи та поліції. Як один із мотивів злочину також розглядалося вживання Гаррісом антидепресивних препаратів, які могли за певних обставин призвести до невмотивованого сплеску агресії. У результаті розслідування, психіатри, однак, визначили що Ерік Гарріс страждав на клінічну психопатію, а Дилан Кліболд мав глибоку депресію і можливо опинився під впливом Гарріса, який був основним організатором бійні. Сучасний аналіз подій відкидає цькування і приниження, як основні мотиви злочину, натомість психічні розлади та глибоко вкорінена антисоціальна поведінка, комплекс вищевартості, на думку спеціалістів, стали основними причинами агресії.[24]

Після подій у Колумбайн у більшості шкіл США було вжито декілька основних заходів, спрямованих на запобігання агресії серед учнів. Зокрема, багато шкіл посилили заходи безпеки, були встановлені додаткові металошукачі, камери стеження, задіяні додаткові сили поліції та служби безпеки. Після трагічних подій у Колумбайн почали вживатися енергійніші заходи для припинення цькування учнів, випадки погроз та застосування зброї здебільшого отримували негайну, а часом і диспропорційну реакцію з боку адмністрації та поліції. Незважаючи на доступність зброї для вбивць у Колумбайн, та заклики посилити контроль над її розповсюдженням у США, спроби обмежити продаж вогнестрільної зброї виявилися невдалими, здебільшого через великий вплив про-збройного лобі в країні.[25]

Значення

Події у школі Колумбайн привернули неабияку увагу громадськості і зокрема, кримінологів, психіатрів, письменників та режисерів. Друком вийшло декілька книг, які професійно та докладно аналізували події та мотиви бійні у середній школі. Серед декількох фільмів та телевізійних програм про ці трагічні події найбільш значимим став документальний фільм Майкла Мура «Боулінг для Колумбайн», який отримав численні міжнародні нагороди, зокрема премію Оскара у 2002 році. У 2005 році також вийшла рольова відеогра Super Columbine Massacre RPG!, яка відтворювала події у школі Колумбайн. Реакція на гру була здебільшого негативною: критики звинувачували авторів у тривіалізації людської трагедії у Колумбайн.[26]

Пам'ять

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б Jefferson county sheriff. Suspects (англ.). CNN. Процитовано 13 вересня 2023.
  2. ↑ а б в Fatal Friendship (англ.). Rocky Mountain News. 21 лютого 2001. Процитовано 13 вересня 2023.
  3. ↑ Columbine killer envisioned crashing plane in NYC (англ.). CNN. Процитовано 13 вересня 2023.
  4. ↑ Columbine – Tragedy and Recovery (англ.). The Denver Post Online. Процитовано 13 вересня 2023.
  5. ↑ а б Dylan Klebold led life of religious contradictions (англ.). JewishSF. 29 березня 2007. Процитовано 13 вересня 2023.
  6. ↑ CHIPS – Challenging High Intellectual Potential Students (англ.). A Columbine Site. 23 листопада 2016. Процитовано 13 вересня 2023.
  7. ↑ а б Columbine Massacre, by Jennifer Rosenberg, About.com. Архів оригіналу за 13 січня 2012. Процитовано 18 грудня 2011.
  8. ↑ Jefferson county sheriff. Equipment (англ.). CNN. Процитовано 13 вересня 2023.
  9. ↑ Where'd They Get Their Guns? (англ.). Violence Police Center.
  10. ↑ Gun provider pleads guilty in Columbine case (англ.). CNN. 18 серпня 1999. Процитовано 13 вересня 2023.
  11. ↑ Loophole protects Columbine 'witness'. Rocky Mountain News (англ.). 21 лютого 2001. Процитовано 13 вересня 2023.
  12. ↑ The Columbine High School Tragedy (англ.). The Denver Post. Процитовано 13 вересня 2023.
  13. ↑ Columbine gun supplier jailed (англ.). BBC. Процитовано 13 вересня 2023.
  14. ↑ Columbine High School Shooting: Victims & Killers (англ.). Viasat History. 29 червня 2023. Процитовано 13 вересня 2023.
  15. ↑ Duran gets prison term (англ.). Rocky Mountain News. 17 квітня 2001. Процитовано 13 вересня 2023.
  16. ↑ Columbine High School shooting evidence exhibit (англ.). A Columbine Site. Процитовано 13 вересня 2023.
  17. ↑ а б Jefferson county sheriff. Bombs summary (англ.). CNN. Процитовано 13 вересня 2023.
  18. ↑ Cullen, Dave (16 квітня 2009). “God I Want to Torch and Level Everything”. Slate (амер.). ISSN 1091-2339. Процитовано 13 вересня 2023.
  19. ↑ Wanton Violence at Columbine High School (PDF) (англ.). Littleton, Colorado: Homeland Security. 1999.
  20. ↑ а б в Cullen, Dave (2009). Columbine (англ.). Hachette Book Group. ISBN 978-0-446-54693-5.
  21. ↑ Millar, Stuart; Wright, By Gerard (22 квітня 1999). A clique within a clique, obsessed with guns, death and Hitler. The Guardian (англ.). ISSN 0261-3077. Процитовано 13 вересня 2023.
  22. ↑ Krabbé, Tim (2012). Wij Zijn Maar Wij Zijn Niet Geschift (нім.). Prometheus. ISBN 978-90-446-2054-2.
  23. ↑ а б The Bombs: The Columbine Guide-Eric Harris & Dylan Klebold Sue (англ.). Columbine Guide. Процитовано 13 вересня 2023.
  24. ↑ USA TODAY. 10 years later, the real story behind Columbine. Архів оригіналу за 30 грудня 2011. Процитовано 19 грудня 2011.
  25. ↑ 10 Years After Columbine, Fear Sells Guns and America is Still Buying. Архів оригіналу за 19 січня 2011. Процитовано 19 грудня 2011.
  26. ↑ 15 найбільш образливих комп'ютерних ігор в історії людства[недоступне посилання з червня 2019]

Джерела

 
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бійня в школі Колумбайн


  Це незавершена стаття про Сполучені Штати Америки.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бійня_в_школі_Колумбайн&oldid=40400133