Житецький Гнат Павлович
Гнат (Ігна́т) Па́влович Жите́цький (15 лютого 1866, Кам'янець-Подільський — 8 квітня 1929, Київ) — український історик, літературознавець, книгознавець, публіцист.
Житецький Гнат Павлович | |
---|---|
Народився | 15 лютого 1866 Кам'янець-Подільськ, Російська імперія |
Помер | 8 квітня 1929 (63 роки) Київ, Українська СРР, СРСР |
Діяльність | історик |
Alma mater | Історико-філологічний факультет Київського університету[d] |
Батько | Житецький Павло Гнатович |
Життєпис
Старший син філолога Павла Гнатовича Житецького. Народився в Кам'янці-Подільському, де батько викладав російську мову та словесність у Кам'янець-Подільській чоловічій гімназії.
Вчився у київській 2-й гімназії, де Житецький-старший викладав російську мову і словесність.[1]
У 1880 р. вступив до колегії Павла Галагана, для якої розробив статут та майже двадцять років учителював його батько.[1]
Перебуваючи у вимушеному відрядженні в Петербурзі протягом 1880-1882 рр., Павло Житецький у листах до сина радив якомога більше читати, особливо праці історика Миколи Костомарова. Світогляд та переконання юнака сформували найближче оточення та прочитані книги, а також відвідини засідань історичного товариства Нестора–літописця.[1]
1889 року закінчив Київський університет, історично-філологічний факультет.
Протягом 1890—1924 років учителював у середніх навчальних закладах Петербурга і Києва.
У 1898—1903 — співробітник «Большой энциклопедии» — вів відділ російської історії, надрукував близько 300 статей і довідок.
Один із засновників Всенародної бібліотеки України при ВУАН (Центральна наукова бібліотека ім. В. І. Вернадського АН України), в якій у 1922—1929 роках завідував відділом рукописів.
Автор ґрунтовних статей про українських письменників та вчених.
Вибрані праці
- «Перші роки „Киевской Старины“ та М. І. Костомаров» (Україна. — 1926. — Кн. 4),
- «Куліш і Костомаров: Недруковане листування 1860–1870-х рр.» (Україна. — 1927. — Кн. 1–2).
Джерела та література
- Ю. А. Пінчук. Житецький Гнат (Ігнат) Павлович [Архівовано 25 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 151. — ISBN 966-00-0610-1.
- Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець ХІХ ст. – 1941 р.) : матеріали до біобібліографічного словника / авт.-уклад. Л.В. Гарбар ; ред. кол.: Г.В. Боряк, Л.А. Дубровіна (голова), В.І. Попик та ін. ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського, Ін-т рукопису. – Київ, 2017. – C. 158–160 . http://irbis-nbuv.gov.ua/everlib/item/er-0002146 [Архівовано 27 березня 2019 у Wayback Machine.]
- Л. А. Дубровіна. Житецький Гнат Павлович [Архівовано 1 липня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
- Микитась В. Л. Житецький Гнат Павлович // Українська літературна енциклопедія : В 5 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. — К. : Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1990. — Т. 2 : Д—К. — С. 202.
- Плачинда В. П. Павло Гнатович Житецький. — К., 1987;
- Дубровіна Л. Житецький Гнат Павлович // Українські архівісти. Біобібліографічний довідник. — Вип. перший (ХІХ ст. — 1930-ті рр.). — К., 1999. — С. 140—143;
- Шевченко Л. В. Житецький Гнат Павлович. Український історик і діяч культури // Репресоване краєзнавство (20–30-і роки). — К., 1991. — С. 343—344.
- Прес-центр[недоступне посилання з липня 2019]
Це незавершена стаття про українського історика. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- ↑ а б в УІНП. 1866 - народився Гнат Житецький, історик. УІНП (укр.). Процитовано 5 червня 2024.