Легка промисловість України
Легка промисловість — багатогалузевий комплекс економіки, здатний виробляти широкий спектр товарів споживання, серед яких тканини усіх видів, швейний та трикотажний одяг, взуття, шкіргалантерея і шкіряні товари, фурнітура, фарфоровий посуд та іграшки. Водночас вона пов’язана з багатьма суміжними галузями та обслуговує увесь економічний комплекс країни: від космосу з високими технологіями до сільського господарства. Підприємства легкої промисловості виробляють товари виробничого призначення – корд, канати, штучну шкіру тощо.
Сировиною для галузі є натуральні, штучні та синтетичні волокна. Вона переробляє як власну (льон, шкіра, хутро, хім. волокна, вовна), так і імпортовану (вовна, бавовна, текстиль) сировину. Легка промисловість – одна з найстаріших промимслових галузей, що має сторічні традиції, які зародилися разом з першими мануфактурами. Окремі галузі легкої промисловості розвинулися із художніх промислів.
Загальна характеристика
У легкій промисловості працюють переважно жінки.
У другу неділю червня в Україні відзначається День працівників легкої промисловості.
Статистика
З 1990 до 2000 року виробничі обсяги легкої промисловості України скоротилися на 68%.[1] У період 1990-2006 років. частка легкої промисловості у загальному обсязі промислового виробництва скоротилася з 10,8% до 1,2%.[2] За даними на 2006 рік експорт текстилю та виробів із текстилю становив 915,3 млн. дол. США (2,4% від загального обсягу), імпорт - 1365,5 (3% від загального обсягу).[2] Лідери з виробництва товарів легкої промисловості на душу населення на 2001 рік – Житомирська, Закарпатська, Івано-Франківська, Сумська та Чернігівська області, де виробництво становило понад 60 грн./чол.; а у Донецькій, Кіровоградській, Одеській, Рівненській, Хмельницькій області виробництво становило менше 15 грн./чол.
Виробництво товарів легкої промисловості (на 2006 р.):
- тканини лляні — 43 млн м²;
- тканини бавовняні — 2 млн м²;
- тканини вовняні — 9 млн м²;
- трикотажні вироби — 31 млн штук;
- колготочно-носкові вироби — 54 млн пар;
- килими та килимові вироби — 6.2 млн м².
За 2008 рік підприємства, які виробляють одяг, скоротили виробництво на 7,9%. Основною причиною скорочення обсягів легпрому є нерівні умови для українських учасників ринку та імпортерів. Обсяги виробництва на підприємствах легкої промисловості у 2008 році скоротилися на 3,4%, переважно виробництво одягу; невелике зростання спостерігала лише взуттєва промисловість. За даними Державного комітету статистики, на 22-41% знизилося виробництво піджаків, спідниць, штанів та плащів, на 9% знизилося виробництво чоловічих костюмів. Імпорт одягу у січні-листопаді 2008 року, навпаки, зріс більш ніж на 110% порівняно з 2007 роком. Імпорт із розвинених країн в Україну мінімальний: наприклад із Франції, за офіційними даними, за 11 місяців 2008 року привезено близько 668 трикотажних жіночих кофт та футболок, з Данії — 148 одиниць (загалом у країну ввезено 1 млн 643 тисячі 336 таких виробів). Переважна більшість продукції приходить із країн Азії.
Галузі
- Текстильна — 1-ше місце з виробництва;
- Швейна — 2-ге місце з виробництва;
- Взуттєва — 3-тє місце з виробництва;
- Шкіряна — 4-те місце з виробництва;
- Хутряна — 5-те місце з виробництва.
Географія
Найбільші центри галузей (залежно від чисельності зайнятих):