Осетрові України
Осетрові (Acipenseridae) — родина хрящекісткових риб, що охоплює 27 представників. Осетрові виокремилися в тріасі 245—208 мільйонів років тому[1]. Осетрові, як і веслоносові, вважаються «реліктовими» видами риб, адже за своїми морфологічними ознаками майже не відрізняються від своїх перших викопних пращурів[2][3]. Природний ареал осетрових — річки, озера та прибережні морські ділянки субтропічного, помірного та субарктичного кліматичних поясів в Євразії та Північній Америці[4]. В Україні з 27 видів осетрових історично зустрічалися шість, проте два з них вже давно не реєструвалися і вважаються зниклими на території України[5].
.jpg)
Види та ареал
ред.З-поміж 27 видів осетрових в Україні зустрічаються шість. До них належать білуга звичайна, осетер атлантичний, осетер руський, осетер шип, севрюга звичайна та стерлядь прісноводна. Згідно з матеріалами Червоної Книги України, серед наведених видів осетер атлантичний та осетер шип вважаються зниклими на території України. Решта видів має статус «вразливий» або «зникаючий»[5].
Найбільші життєздатні популяції осетрових України зустрічаються в нижній течії Дунаю. Окрім того, представники осетрових риб можуть зустрічатися в інших великих ріках. В Дністрі, верхів'ї Дніпра ще збереглися життєздатні популяції стерляді, а у північно-західному Причорномор'ї та Азовському морі досі можна зустріти залишки популяцій севрюги, білуги й руського осетра[6].
Спосіб життя
ред..jpg)
За своїм способом життя більшість видів осетрових є анадромними, тобто нерестяться в прісних водоймах, а потім мігрують в моря та океани для нагулу. Такими є й усі українські осетрові, окрім стерляді, що мешкає виключно в прісноводних водоймах. Анадромні осетрові нерестяться в прісних водоймах, де відкладають ікру, з якої вилуплюються личинки. Течія переносить личинок в ділянки водойми зі слабкою течією, де молодь проводить свій перший рік. За цей період осетрові досягають, в середньому, 18—20 см та мігрують в основне русло річки.
Більшість видів українських осетрових живляться донними безхребетними — комахами, їхніми личинками, кільчастими червами та молюсками. Деякі види зменшують або навіть припиняють харчування під час міграції у прісній воді. Білуга — єдиний справжній хижак серед українських осетрових. У Чорному морі вона полює на донних та пелагічних риб, а в річці харчується прісноводною рибою[4].
Вилов осетрових
ред.Офіційні дані щодо розмірів популяцій осетрових України свідчать про надзвичайне скорочення їхньої чисельності. Для прикладу, з 1990 до 2011 р. чисельність осетрових в Азовському морі зменшилася у 120 разів[7]. Схожі дані існують і щодо інших видів українських осетрових. Головними причинами зменшення чисельності осетрових вважають надмірний вилов (в тому числі браконьєрство), знищення чи пошкодження оселищ, а також забруднення річок. Для прикладу, майже 80 % місць існування осетрових Дунаю були знищені або пошкоджені внаслідок випрямлення річки, побудови каналів та дамб для попередження повеней[6].
З 2009 року усі види осетрових України занесено до Червоної книги України, тому їхній промисловий вилов заборонено. Тим не менш, браконьєрство залишається суттєвим негативним фактором, що загрожує українським осетровим[5].
Основним фактором, що впливає на надмірний вилов осетрових, є надзвичайно велика ціна на продукти з них — чорну ікру та м'ясо. Дослідження, проведені Всесвітнім фондом природи в Україні, показали, що майже 40 % зразків чорної ікри та м'яса осетрових у відкритих точках продажу в Україні мають нелегальне походження, тобто походять від особин, які були незаконно виловлені у дикій природі[8].
Охорона осетрових
ред.З огляду на значні загрози, осетрові України охороняються на національному та міжнародному рівнях. Зокрема, усі шість видів осетрових, що зустрічаються в Україні, занесені до Червоної книги України зі статусом «зниклий» (осетер атлантичний та осетер шип), «зникаючий» (білуга звичайна та стерлядь прісноводна) та «вразливий» (осетер російський та севрюга звичайна). З 2000 року промисловий вилов осетрових в Україні заборонено[9]. Станом на 2019 рік компенсація за незаконне добування однієї особини білуги складає 100 тис. грн, осетра російського, стерляді або севрюги — 48 тис. грн. Також вчені вже давно не зустрічали в уловах осетра атлантичного та осетра шипа, проте для цих видів теж передбачена відповідна компенсація у вигляді 110 тис. грн[10].
Загрозливий статус осетрових підтверджується і Червоним списком Міжнародного союзу охорони природи. Окрім того, охорона осетрових передбачена Бернською конвенцією: осетер атлантичний включений до додатка 2 Бернської конвенції як вид, що підлягає суворій охороні, а севрюга, стерлядь та білуга — підлягають охороні та внесені до додатка 3. Охорона осетрових також передбачається Боннською конвенцією, а торгівля продуктами з осетрових (наприклад, чорною ікрою та м'ясом) регулюється конвенцією CITES.
В Україні охорона осетрових знаходиться в компетенції таких державних органів, як Державна екологічна інспекція, Рибоохоронні патрулі, Державна фіскальна служба та Держпродспоживслужба. Збереження осетрових також покладено на окремі установи природно-заповідного фонду України, зокрема, Дунайський біосферний заповідник, Нижньодністровський НПП і ряд інших.
Окрім того, існують окремі громадські ініціативи, направлені на збереження осетрових. Зокрема, з 2016 року в рамках міжнародного проєкту збереженням осетрових Дунаю займається Всесвітній фонд природи в Україні (WWF в Україні). Така робота ведеться в трьох основних напрямах: покращення законодавства, пов'язаного з охороною осетрових, робота з місцевими риболовецькими громадами для запобігання випадкам браконьєрства, а також робота з ринком для зменшення рівня нелегальної торгівлі осетровими та продуктами з них[11].
Види осетрових України
ред.| Наукова назва | Українська назва | Ареал | Охоронний статус* | Примітки |
|---|---|---|---|---|
| Acipenser gueldenstaedtii | Осетер російський | Басейни Чорного та Азовського морів | ЧКУ, IUCN (CR), додаток 2 Боннської конвенції, додаток 2 CITES | |
| Acipenser nudiventris | Осетер шип | Басейни Чорного та Азовського морів | ЧКУ, IUCN (CR), додаток 2 Боннської конвенції, додаток 2 CITES | Вважається зниклим на території України |
| Acipenser ruthenus | Стерлядь прісноводна | Дністер, Дніпро, інші крупні річки | ЧКУ, IUCN (VU), додаток 3 Бернської конвенції, додаток 2 Боннської конвенції, додаток 2 CITES | Єдиний виключно прісноводний вид осетрових України |
| Acipenser stellatus | Севрюга звичайна | Басейни Чорного та Азовського морів | ЧКУ, IUCN (CR), додаток 3 Бернської конвенції, додаток 2 Боннської конвенції, додаток 2 CITES | |
| Acipenser sturio | Осетер європейський | Басейни Чорного та Азовського морів | ЧКУ, IUCN (CR), Резолюція 6 Бернської конвенції, додаток 1 Боннської конвенції, додаток 1 CITES | Вважається зниклим на території України |
| Huso huso | Білуга звичайна | Басейни Чорного та Азовського морів | ЧКУ, IUCN (CR), додаток 3 Бернської конвенції, додаток 2 Боннської конвенції, додаток 2 CITES | Єдиний справжній хижак серед осетрових України, найбільший вид |
*Примітки щодо охоронного статусу:
ЧКУ — вид занесений до Червоної книги України
IUCN — вид занесений до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи (МСОП, IUCN) зі статусом «вразливий» (VU, vulnerable) або «знаходиться під критичною загрозою» (CR, critically endangered)
CITES — міжнародна торгівля видом або продуктами з нього регулюється Конвенцією про міжнародну торгівлю видами дикої фауни та флори, що перебувають під загрозою зникнення
Примітки
ред.- ↑ Birstein, Vadim J.; Hanner, Robert; DeSalle, Rob (1997). Birstein, Vadim J.; Waldman, John R.; Bemis, William E. (ред.). Phylogeny of the Acipenseriformes: Cytogenetic and molecular approaches. Developments in Environmental Biology of Fishes (англ.). Dordrecht: Springer Netherlands. с. 127—155. doi:10.1007/0-306-46854-9_6. ISBN 9780306468544.
- ↑ Atlantic Sturgeon | Fishes of Chesapeake Bay | Chesapeake Bay Field Office | Northeast Region, U.S. Fish and Wildlife Service. www.fws.gov. Архів оригіналу за 15 червня 2019. Процитовано 3 червня 2019.
- ↑ Species profile - Minnesota DNR. www.dnr.state.mn.us. Процитовано 3 червня 2019.
- ↑ а б Hochleithner, Martin; Gessner, Jörn (2012). The sturgeons and paddlefishes (Acipenseriformes) of the world: biology and aquaculture. Kitzbuehel, Austria: Aqua Tech. ISBN 9781470086077. OCLC 826131758.
- ↑ а б в Червона книга України. Осетрові Acipenseridae. redbook-ua.org. Процитовано 3 червня 2019.
- ↑ а б Третяк, О. М.; Ганкевич, Б. О.; Колос, О. М.; Яковлєва, Т. В. (2010). Стан запасів осетрових риб та розвиток осетрової аквакультури в Україні (укр.). Рибогосподарська наука України, №4/2010. с. 4—22.
- ↑ Зниження чисельності осетрових. Danube Sturgeons (укр.). Процитовано 3 червня 2019.
- ↑ Огляд ринку чорної ікри та осетрини в Україні (2017-2018) | WWF. wwf.panda.org. Процитовано 3 червня 2019.
- ↑ Про затвердження тимчасових правил та режимів рибальства в 2000 році. zakon.rada.gov.ua (укр.). 25 січня 2000. Процитовано 3 червня 2019.
- ↑ Про розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, а також за знищення чи погіршення середовища їх перебування (зростання). zakon.rada.gov.ua (укр.). 7 листопада 2012. Процитовано 3 червня 2019.
- ↑ Домашня сторінка. Danube Sturgeons (укр.). Процитовано 3 червня 2019.