Обговорення користувача:Perohanych/Архів сторінки обговорення 2020

Автоматично оновлюваний архів обговорення ^{що це?}

Не все так просто, як може здатися ))

Вітаю і запрошую до обговорення тут: [1]

Львівське дякую

Шановний пане Юрію!

Одного вечора на минулому тижні набрала я в пошуковій системі своє прізвище і отетеріла, побачивши посилання на Вікіпедію. Подумала, що це якась помилка. Перечитала статтю, - дійсно про мене. Я була шокована. Почала вираховувати, хто б це міг таке зробити, всі відхрещувалися. Вчора була в Києві, забирала свою виставку з Музею Івана Гончара, і все стало зрозуміло, коли перечитала книгу відгуків.

Я, звичайно, була щаслива, що мій лялькарський дебют відбувся в такому вагомому закладі, як Музей Івана Гончара, але в жодному випадку не передбачала аж такого резонансу. Створення моєї сторінки у Вікіпедії є Вашою оцінкою моєї творчості, співзвучною з теплими усмішками людей на адресу моїх ляльок. Не складно мені було Вас вишукати в Інтернеті. Перечитавши Франкові слова на Вашій сторінці, зрозуміла мотиви Вашого вчинку. Сусідство з такими постатями нашої культури, як Параска Хома, Павлина, Цвілик та інші, є для мене знаковим. Адже я , зрештою, майстер-початківець. Однак щиро вдячна, і вже не сприймаю це як жарт. То ж прошу вибрати для себе ляльку з якогось циклу, яку я з великою приємністю і вдячністю зроблю для Вас і знайду можливість її Вам подарувати. Бажаю Вам наснаги та здоров'я, і нехай українська Вікіпедія мужніє і набирає сили.

Смерека-Малик

Пам"ятки історії

Вітаю! Чудова думка подати за областями. Дуже непогано виглядає. Читабельність краща. Сприймається добре. І кожна стаття по областях має ще й перспективу розвитку - скажімо подати фото. Цілком підтримую Вашу ідею і втілення. Білецький В. С.

Fundraising Translators

Hello, my name is Deniz and I am working for the Wikimedia Foundation during the 2010 Fundraiser. My job is to be your liaison between the Ukrainian community and the Foundation. This year's fundraiser is intended to be a collaborative and global effort, we recognize that banner messages that perform well in the United States don't necessarily translate well, or appeal to international audiences. I'm contacting you as I am currently looking for translators who are willing to contribute to this project, translating messages into Ukrainian and suggesting messages that would appeal to Ukrainian readers on the Fundraising Meta Page. Please let me know if you'd be interested in helping with this project, and add your feedback to the proposed messages as well! I look forward to working with you during this year's fundraiser. --Dgultekin 18:51, 7 September 2010 (UTC)

Форум українців

Юрію, як повернетеся Прошу оглянути. --А1 18:13, 10 серпня 2011 (UTC)

ОК --Perohanych 09:08, 11 серпня 2011 (UTC)

Там же розмістив деякі пропозиції щодо Форму.--Білецький В.С. 15:48, 11 серпня 2011 (UTC)

Вікі-експедиція Макарівщиною: конкретика

Давайте щось вирішувати. З повагою, --IgorTurzh 08:03, 21 серпня 2011 (UTC)

Відповів тут. --Perohanych 12:49, 22 серпня 2011 (UTC)

Відзнака

		Вікіпедист-ентузіаст
		Відзнака «медійною зіркою» за ваш грандіозний внесок у популяризацію українського сегменту Вікіпедії статтями, інтерв'ю, прес-релізами, зустрічами, форумами. Приємно спостерігати за такою активною діяльністю у медіасфері. Юрію Йосиповичу, хай цей знак буде виявом поваги до вашої невтомної та заповзятої праці. Працюйте й надалі так!
		--Dim Grits 16:04, 23 серпня 2011 (UTC)

Дякую. Приємно. Єдине, в чому не певен, чи варто в якості нагород видавати саме п'ятикутні зірки. Не дуже сильний у символіці, однак асоціації якісь не то радянські, не то американські. --Perohanych 13:37, 25 серпня 2011 (UTC)

Отут усе про цей архітектурний елемент. Він, як ніщо інше, відповідає духові та змісту Вікіпедії. --Dim Grits 17:05, 25 серпня 2011 (UTC)

Szczotkowski

Witaj

Mam nadzieję, że pamiętasz mnie ze spotkań Wikipedystów w Polsce (ostatnio widzieliśmy się we Wrocławiu w marcu 2011)?

Mam do Ciebie następującą prośbę: od paru lat poprawiam i uzupełniam hasło w polskiej Wikipedii o Zygmuncie Szczotkowskim (był on moim dziadkiem). Ojciec Zygmunta żył w XIX wieku w Guberni Witebskiej (dziś jest to Łotwa); nazywał się Stefan-Wincenty Andrzej Szczotkowski i - jak się niedawno dowiedziałem - w latach 1864-1867 zmuszony został do wyjazdu do Ciwilska w Czuwaszii (nad Wołgą). Okazało się, że zachowały się w archiwach państwowych dokumenty z jego pobytu tam. Udało mi się - dzięki pomocy kolegi Ency i jego znajomych z Rosji - dostać skany tych dokumentów. Jest ich sześć i znajdują się teraz na serwerze tutaj:

1. f.122,op.1,d.7,str.58
2. f.122,op.1,d.7,str.58ob
3. f.122,op.1,d.9,str.132
4. f.122,op.1,d.9,str.132ob
5. f.122,op.1,d.26,str.46
6. f.122,op.1,d.28,str.60

Są to dokumenty pisane starą (XIX-wieczną) cyrylicą, odręcznie, i jest mi bardzo trudno odcyfrować ten tekst. Gdybyś znalazł trochę czasu i spróbował odczytać co tam jest napisane i zapisał to pismem drukowanym? Jak już to uda się zrobić, to przetłumaczenie na polski nie będzie już wielkim problemem. Częściowo zresztą już ten tekst udało mi się zrozumieć, ale jeśli bym miał to zapisane pismem drukowanym - byłoby mi znacznie łatwiej.

Zwracam przy okazji uwagę, że w dokumentach tych nazwisko mojego pradziadka pojawia się czasem jako ЩОТКОВСКІЙ, a czasem ЩЕТКОВСКІЙ. Tak samo imię piszą różnie: СТЕФАНЪ albo СТЕПАНЪ.

Będę Ci bardzo wdzięczny, jeśli uda Ci się transkrypcja tego tekstu. Podaję Ci na wszelki wypadek mój adres mailowy: juliusz.zielinskigmail.com

Pozdrawiam serdecznie Julo 08:19, 25 серпня 2011 (UTC)

Witaj, sprobuje, tylko nie wiem ile czasu to potrwa. Natychmiast czy mozesz pretlumaczyc na wspolchesny i prosty jezyk polski artykul «Smorzhe» ze Słownika geograficznego Królestwa Polskiego: http://dir.icm.edu.pl/pl/Slownik_geograficzny/Tom_X/916, http://dir.icm.edu.pl/pl/Slownik_geograficzny/Tom_X/917, http://dir.icm.edu.pl/pl/Slownik_geograficzny/Tom_X/918

To jest wies mojego urodzenia. --Perohanych 13:45, 25 серпня 2011 (UTC)

Smorze

Smorze, właściwie Smoże, miasteczko z wsiami Smorze Dolne i Górne, z koloniami niemieckimi Annaberg i Felizienthal, powiat stryjski, 70 kilometrów na południowy zachód od Stryja, 32 kilometry na południowy zachód od sądu powiatowego w [miejscowości] Skole, z urzędem pocztowym [znajdującym się] w miejscu. Na północny wschód [od Smorze] leżą Pohar i Orawa, na południowy wschód - Tucholka, na południe - Klimiec, na zachód - Mochnate, na północny zachód Krywe (3 ostatnie [czyli Tucholka, Klimiec i Mochnate] [znajdują się] w powiecie turczańskim). Cały ten obszar leży w dorzeczu Dniestru za pośrednictwem [rzeki] Smorzanki, prawego dopływu Stryja, powstającej we wsi Annaberg, a płynącej na północny zachód do Mochnatego. Przyjmuje tu z obu brzegów małe dopływy [tzn. w tej okolicy wpadają do Smorzanki małe rzeczki z obu stron]. Zabudowania [wsi Smorze] leżą w dolinie Smorzanki, a mianowicie na północnym zachodzie Smorze Dolne, na północny wschód od niego - Smorze Górne, dalej na południowy wschód Felizienthal, a na wschód - Annaberg. Na granicy południowej góra Dobosz (1044 m), na północno-zachodniej Hostyłów (1013 m), na granicy zachodniej Kiczera (959 m), na granicy północnej Dauszki (1037 m), na granicy północno-wschodniej Świniarka (1014 m). Cerkiew wzniesienie [???] 721 m [tego nie rozumiem - może tu chodzić o jakieś wzniesienie o nazwie "Cerkiew", ale ma ono wysokość aż o około 300 metrów mniejszą, niż otaczające góry; może to także oznaczać, że znajdująca się we wsi cerkiew znajduje się na wysokości 721 m]. Te miejscowości wraz z Karlsdorfem i Demnią Niżną jedną gminę katastralną [geodezyjno-ewidencyjną]. Własność większa [dworska] (fundacji hrabiego Skarbka) ma roli ornej 132 [morgi], łąk i ogrodów 88 [mórg], pastwisk 107 [mórg], lasu 5351 mórg; własność mniejsza [nie-dworska] - roli ornej 1027 [mórg], łąk i ogrodów 387 [mórg], pastwisk 569 [mórg], lasu 587 mórg. W roku 1880 było w Smorze Dolnym 84 domów, 459 mieszkańców (352 greckich katolików, 60 rzymskich katolików, 47 wyznania izraelskiego; 343 Rusinów, 115 Niemców); w Smorze Górnym 27 domów, 146 mieszkańców (137 rzymskich katolików, 9 wyznania izraelskiego; 8 Polaków, 136 Niemców); w miasteczku Smorze [znajdowało się] 29 domów, 152 mieszkańców (47 rzymskich katolików, 34 greckich katolików, 71 wyznania izraelskiego; 39 Polaków, 11 Rusinów, 90 Niemców, 9 innych narodowości); w Annaberg 28 domów, 146 mieszkańców Niemców rzymskich katolików [czyli wszyscy mieszkańcy Annaberg to Niemcy wyznania rzymskokatolickiego], a w Felizienthal 43 domów, 268 mieszkańców (1 grecki katolik, 4 wyznania izraelskiego; 4 Polaków, 1 Rusin, 263 Niemców). Na obszarach dworskich we wszystkich osadach [znajduje się] 7 domów, 34 mieszkańców (8 rzymskich katolików, 4 greckich katolików, 19 wyznania izraelskiego; 10 Polaków, 4 Rusinów, 20 Niemców). Parafia rzymsko-katolicka w Felizienthal, fundowana [założona] pierwotnie w roku 1843 w Klimcu przez Karola Scheifa, dziedzica Smorza, przeniesiona [została z Klimca] do Felizienthal w roku 1861. Do parafii, a raczej kapelanii (dekanat stryjski) należą: Annaberg, Karlsdorf, Hutar, Kalne, Klimiec, Pławie, Tucholka, Wyżłow i Żupanie. W Felizienthal jest kościół drewniany, postawiony i konsekrowany w roku 1861 pod wezwaniem świętego Jana Nepomucena. Parafia grecko-katolicka w Smorzu, dekanat skolski. We wsi jest cerkiew pod wezwaniem świętego Michała. Szkoła ludowa etatowa, jednoklasowa jest w Smorzu i w Felizienthal, a szkoła niezorganizowana [?] w Annaberg. W Smorzu jest tartak wodny o 3 gatrach i piłach zwyczajnych przerabiający 2600 metrów sześciennych drewna jodłowego i świerkowego, a produkujący 1560 metrów sześciennych desek i brusów [belek]. Za czasów Rzeczpospolitej Smorze należało do dóbr koronnych. W rękopisie Ossolińskiego (nr 2837, strona 83) czytamy:
[tekst łaciński, nie znam łaciny...]
Przywilejem z 24 października 1760 August III nadał wsi Smorze prawa miejskie. Przywilej ten, dotąd nieogłoszony, brzmi:
[tu spory cytat z królewskiego nadania praw miejskich, napisanego w archaicznym, urzędowym stylu]
W lustracji z roku 1686 (rękopis Ossolińskiego, nr 1255, strona 240) czytamy: "Wieś ta, należąca do krainy ilinickiej, oderwana jest od ekonomii samborskiej, a właścicielami jej są Kropiwniccy, którzy na tej własności nie produkowali [??? tego nie rozumiem] żadnych praw."
Według inwentarza [spisu, zestawienia] z roku 1768, Smorze razem z wójtostwem [razem z gminą, kierowaną przez wójta] w tej wsi było w posiadaniu podkomorzego lwowskiego Michała Zielonki z prowizją [dochodem rocznym] 2607 złotych polskich i 18 groszy. Wójtostwo zajęto [zlikwidowano] w roku 1789. W roku 1829 Wacław Hudeltz na licytacji nabył wieś za 27 450 złotych m.k.

przypisy

Julo 19:30, 25 серпня 2011 (UTC)

Поздоровлення

Vi har den fjortende plass! Jeg gratulerer Er og har håpet å skrive snart tilsvarende uttrykket i katalanske språk.

З пошаною --Олег-літред 12:40, 31 серпня 2011 (UTC)

Tusen takk! --Perohanych 12:46, 31 серпня 2011 (UTC)

Витримка

Вітаю! Я теж дуже радий за те, що ми перегнали норвежців, але, що тут неможна було трохи почекати, поки намітиться тренд? А якщо вони завтра нас обженуть знову будемо міняти шаблон? У документації ж написано (див. розділ Зміни). Коли все «устаканиться» я перероблю шаблон, бо він має не так виглядати (концепція у ньому не така). Думав попросити адмінів поставити захист на редагування шаблону, але передумав, сподівався, що користувачі все ж таки будуть читати документацію та утримаються від передчасних редагувань (бо насправді, ще із вчорашнього дня ми їх то переганяли, то вони нас) — не вийшло. З повагою --Consigliere ^Обг 14:10, 31 серпня 2011 (UTC)

Тренд зрозумілий. До того ж ми не писали, що перегнали назавжди --Perohanych 14:15, 31 серпня 2011 (UTC)

Вікіконференція

Пропоную прочитати Вікіпедія:Вікізустрічі#Пропозиція перенести на 17 вересня, вимальовується певний консенсус. --А1 16:16, 31 серпня 2011 (UTC)

Публікації про Вікіпедію

Читав прес-реліз, але дивує, як його перекручують.

Українська Вікіпедія за кількістю статей обігнала норвезьку і вийшла на 14-те місце серед 282 Вікіпедій різними мовами світу.

О 9:45 за київським часом в українській Вікіпедії було 311 200 статей, а у норвежців – 311 199.

311 200 стала стаття про Білки – зупиночний пункт Південно-Західної залізниці. Автор статті – Анатолій Гончаров, який редагує Вікіпедію з 2005-го року і за цей час започаткував більше 1300 нових статей та зробив понад 60 тисяч редагувань, посівши серед редакторів української Вікіпедії 11-те місце за активністю.

Ще на початку серпня цього року Вікіпедія норвезькою мовою мала на 3100 більше статей, ніж Вікіпедія українською. Упродовж останнього місяця норвезьку Вікіпедію редагувало 1984 людей, а українську – 1589.

написав але не підписав Kamelot

Щодо часу, то це не особливо принципово. Стосовно числа редагувань — то цифри відображають число тих, хто зробив хоча б одне редагування. --Perohanych 12:55, 1 вересня 2011 (UTC)

Так з другим я помилився. А час не принципово, проте краще таких помилок не мати--Kamelot 13:07, 1 вересня 2011 (UTC)

Згоден --Perohanych 13:19, 1 вересня 2011 (UTC)

Статтю Бучанське бюро технічної інвентаризації номіновано на вилучення

Стаття Бучанське бюро технічної інвентаризації, значний внесок до написання якої зробили Ви, була номінована на вилучення. Якщо Ви зацікавлені у обговоренні з цього приводу, будь ласка, залиште свій коментар на сторінці обговорення номінацій за 9 вересня 2011. — NickK 23:12, 9 вересня 2011 (UTC)

Тиждень Полтавщини №2

Доброго дня. Запрошую прийняти участь у Тиждень Полтавщини №2. --KuRaG 10:29, 11 вересня 2011 (UTC)

Е-консалтинг

Пане Юрію, вітаю! Ви на 100% впевнені, що компанія відповідає Вікіпедія:Критерії значимості/Організації? --Erud 16:04, 15 вересня 2011 (UTC)

Не певен, через те й хотів глянути статтю. Компанія взагалі досить відома і багато в чому оригінальна. --Perohanych 16:30, 15 вересня 2011 (UTC)

Участие в Вики-конференции

Здравствуй, Юрий!

Мне удалось выбраться на Вики-конференцию! Я отметился на странице конференции. Готов прочитать доклад про патрулирование/сверку. Или ещё что-нибудь рассказать :-). Dr Bug (Vladimir V. Medeiko) 02:52, 16 вересня 2011 (UTC)