Прокопій Кесарійський
Прокопій Кесарійський (грец. Προκόπιος, лат. Procopius; (500 — помер після 562) — візантійський пізньоантичний історик.
Життя
Народився у Кесарії Палестинській в аристократичній родині. Прокопій Кесарійський, будучи з 527 року радником полководця Велізарія, брав участь у походах проти персів, вандалів і остготів. Автор «Історії війн Юстиніана» (8 книг, завершена в 553), «Про будови» (553—555); опис будівництва при імператорі Юстиніані (482 або 483—565) та «Таємної історії» (близько 550; памфлет проти Юстиніана і Феодора).
Твори Прокопія Кесарійського — важливе джерело з внутрішнішньої і зовнішнішньополітичної історії Візантії й сусідніх держав кінця 5-6 століття, містять цінні відомості про східних і південних слов'ян та гунно-тюркські племена, суспільний устрій, господарство, організацію війська, побут тощо, подають історію їх вторгнення на Балкани.
У книзі «Таємна історія» (550 рік), що розповідала про скандальну хроніку імператорського двору, вперше вжив термін «анекдот»[1]
Виноски
- ↑ Українські анекдоти: від козацьких часів і по наші дні / Упорядник і автор передмови В. Чемерис. - Київ: Український письменник, 1995.- 382 сторінки. Сторінка 3. ISBN 5-333-01464-7
Література
- J. Haury (Hg.): Procopii Caesariensis Opera omnia, 4 Bde., Leipzig 1905—1913. Нове виправлене і доповнене видання: G. Wirth (Hg.), ibid. — Leipzig 1962—1964.
- Procopius. Buildings, History of the Wars, and Secret History, Ed. H. B. Dewing and G. Downey, Loeb Classical Library, 7 Vol., Cambridge/MA 1914-40. (грецькі тексти з англійським перекладом)