Верхня Австрія
Верхня Австрія (нім. Oberösterreich, чеськ. Horní Rakousko) — федеральна земля на півночі Австрії. Столиця і найбільше місто — Лінц.
| Верхня Австрія | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
нім. Oberösterreich | ||||||||||
| ||||||||||
| ||||||||||
| Федеральна земля: Верхня Австрія | ||||||||||
| Адм. центр | Лінц | |||||||||
| Країна |  Австрія[1]
| |||||||||
| Країна | Австрія
| |||||||||
| ||||||||||
| Населення | ||||||||||
| - повне | 1 405 986 чол. | |||||||||
| - густота | 117 чол./км² | |||||||||
| Площа | ||||||||||
| - повна | 11 980 км² | |||||||||
| Висота | ||||||||||
| - максимальна | 343 м | |||||||||
| - мінімальна | 343 м | |||||||||
| Голова Уряду | Йозеф Пюрінгер | |||||||||
| Вебсайт | land-oberoesterreich.gv.at | |||||||||
| ISO 3166-2 | AT-4 | |||||||||
| ||||||||||
| ||||||||||
| ||||||||||
.svg)
Географія
Площа території 11 980 км² (4-а за величиною земля Австрії).
Більшу частину території займають гори й пагорби. На півночі та північному сході знаходиться низькогір'я (400–900 м) Мюльфіртель, яке є складовою південного краю кристалічного Чеського масиву. Між цим масивом та Східними Альпами розташована низовинна смуга — Інфіртель. На південь від Дунаю починається північне передгір'я Альп, яке здіймається на 300–800 м й розділено кількома невеликими річками: Траун, Кремс, Штайр і Еннс. Найпівденніша частина Верхньої Австрії — Східні Альпи з найвищою вершиною — горою Дахштайн (2995 м). Тут же знаходяться і крайні східні льодовики Альп. Основні водні артерії — це річки Дунай (111 км), Траун (132 км), Енс (90 км), Інн (68 км) та Штайр (67 км). У північних передгір'ях Альп знаходяться озера Аттерзеє (45,9 кв. км), Траунзеє (24,5 кв. км), Мондзеє (14,2 кв. км) і Галлштаттерзеє (8,4 кв. км). Водний простір займає 2,11 % всієї території або 252 кв.км.
Клімат землі Верхня Австрія — помірний континентальний. Середня річна температура складає 7- 9о С. В горах на висоті понад 2000 м — 1о С. Річна норма опадів — від 750 до 800 мм, у передгір'ях Альп — до 1000 мм, а на висоті понад 1500 м — 2000 мм. Сніг у гірських районах тримається до 7-8 місяців.
Історія
Люди заселяли територію сучасної Верхньої Австрії вже в добу палеоліту. За часів Римської імперії округа на південь від Дунаю була частиною провінції Норикум. У VI-VII століттях східну частину краю заселили баварці, а південно-східну — слов'яни. 788 року землі між містами Інн та Енс увійшли до складу франкської держави Карла Великого.
Населення
В регіоні проживає близько 1,4 млн чоловік. Лінц — третє за величиною місто Австрії після Відня та Граца. Тут проживає близько 30 % всього населення Верхньої Австрії. Щільність населення — 115 чоловік на кв. км.
80 % жителів регіону — католики.
У Верхній Австрії проживає 17 % всього населення Австрії або 1,4 млн чоловік (разом в Австрії проживає 8,2 млн чоловік). За кількістю населення Верхня Австрія поступається тільки Нижній Австрії (1,58 млн чол.) і Відню (1,6 млн чол.). Працездатне населення землі складає близько 700 тис. чоловік, з яких близько 61 % зайнято у сфері послуг (включаючи торгівлю й туризм), 33 % — у промисловості та 6 % — у сільському й лісовому господарстві. Безробіття у 2007 році складало 3,6 %, що нижче за середній показник по країні (6,2 %).
Економіка
Промисловість
Верхня Австрія — найважливіший промисловий регіон країни. Тут розміщено понад 700 крупних підприємств, а доля промислового виробництва складає 23 % (2001). Основні промислові центри — Лінц, Браунау-на-Інні, Інн, Траун. Основні галузі: сталеливарна й целюлозна промисловість, машинобудування, кольорова металургія.
Економіка Верхньої Австрії характеризується сполученням низки крупних компаній та безлічі дрібних і середніх підприємств. На території землі діє понад 42 тис. компаній. Доля землі у ВВП країни складає 16 %, а у виробництві промислових товарів — 22 %. Провідною галуззю економіки є сфера послуг. Близько 44 % валового внутрішнього продукту землі формується у цьому секторі. У Лінці знаходиться найбільший суднобудівний завод Австрії. Найбільш потужними компаніями є: «Фест-Альпіне Шталь» (виробництво сталі й прокату), «Сіменс ФАІ» (виробництво обладнання для підприємств металургійної промисловості), «BMW Motoren» (виробництво двигунів), «ХАБАУ» (будівництво), «Штаєр-Моторс» (виробництво дизельних двигунів).
Сільське господарство
Незважаючи на те, що кількість зайнятих у сільському господарстві жителів регіону досить мала (7,1 %), загальна продуктивність цієї галузі значно зросла. Зернові культури обробляються в долинах Іннвіртелс та Еннс. Окрім того, важливе значення мають тваринництво й вирощування фруктів.
Завдяки географічному розташуванню (долина Дунаю) значна частина території землі є придатною для сільського господарства. 47 % придатних для сільського господарства площ — це луки, з яких 60 % розташовані у гірській та гористій місцевості. У цих районах знаходиться половина всіх сільськогосподарських підприємств Верхньої Австрії. Зареєстровано понад 30 тис. підприємств, які обробляють близько 570 тис. га. Верхня Австрія є основним виробником м'ясомолочних продуктів у країні. На її долю припадає 32 % молока, 30 % яловичини та 38 % свинини, що виробляються в Австрії.
Туризм
Кількість туристів, які щорічно відвідують Верхню Австрію складає понад 7 млн чоловік. Основні центри туризму розміщені в районі Зальцкаммергута. Найпопулярнішими є такі курорти як Санкт-Вольфганг, Шаллербах, Гальштат. Широко розвинуті гірськолижний, водний, кінний та піший види туризму.
За кількістю ночівель іноземних туристів земля займає четверте місце у країні (За кількістю ночівель іноземних туристів Австрія посідає шосте місце в Європі, а за прибутками від туризму на душу населення — перше), причому 85 % ночівель припадає на сільську місцевість. В середньому за рік Верхню Австрію відвідує 1,9 млн туристів. Особливу увагу туристів приваблюють відомий курорт Зальцкаммергут, популярний своїми озерами; національний парк Калькальпен, район Заувальд тощо. На території Верхньої Австрії знаходиться велика кількість історичних і культурних пам'яток.
Пам'ятки
Монастирі й абатства
У Верхній Австрії знаходиться велика кількість старовинних монастирів:
- Мондзеє — колишній монастир ордена бенедиктинців, найбільш стародавній монастир у Верхній Австрії (748).
- Ламбах — абатство ордена бенедиктинців (1056).
- Райхерсберг — абатство августинців (1084).
- Енгельсцелль — монастир ордена траппістів (1293).
- Вільхерінг — абатство ордена цистерціанців (1146)
- Монастир святого Флоріана — абатство августинців (1071).
- Кремсмюнстер — абатство ордена бенедиктинців (777).
Джерела
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Upper Austria |
- Земельний уряд
- Громади землі
- Туризм і відпочинок
- Офіційній сайт федеральної землі Верхня Австрія(нім.)
|
Це незавершена стаття з географії Австрії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- ↑ archINFORM — 1994.
- ↑ а б OpenStreetMap — 2004.