Єрмін Лев Борисович

Лев Борисович Єрмін (нар. 17 березня 1923(19230317), станція Звєрево, тепер місто Ростовської області, Росія — покінчив життя самогубством 9 листопада 2004, місто Москва) — радянський державний діяч, 1-й секретар Пензенського обласного комітету КПРС, 1-й заступник голови Ради міністрів Російської РФСР, голова Державного агропромислового комітету РРФСР. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1961—1971 роках. Член ЦК КПРС у 1971—1989 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 6—11-го скликань. Кандидат економічних наук (1968).

Єрмін Лев Борисович
Народився	17 березня 1923(1923-03-17) Звєрево, Ростовська область, СРСР
Помер	9 листопада 2004(2004-11-09) (81 рік) Москва, Росія
Поховання	Троєкуровське кладовище
Громадянство	СРСР,  Росія
Національність	росіянин
Діяльність	військовослужбовець, політик
Alma mater	ДонДАУ
Науковий ступінь	кандидат економічних наук
Знання мов	російська
Учасник	німецько-радянська війна
Членство	ЦК КПРС
Посада	депутат Верховної ради СРСР
Партія	КПРС
Конфесія	атеїзм
Нагороди

Життєпис

Народився в родині робітника-залізничника. У 1941 році закінчив середню школу.

У 1941—1947 роках служив у Червоній армії, учасник німецько-радянської війни. Старший сержант, командир гармати 688-го артилерійського полку 239-ї стрілецької дивізії 1-го Приббалтійського фронту. Брав безпосередню участь в бойових діях на Західному, Волховському, Ленінградському, Прибалтійському, Українському фронтах.

Член ВКП(б) з 1943 року

З 1945 по 1947 рік служив у окупованій Німеччині, Австрії, Угорщині, Туркестанському військовому окрузі.

У 1947—1952 роках — студент Азово-Чорноморського сільськогосподарського інституту.

У 1952 році — головний агроном Манич-Веселовської машинно-тракторної станції (МТС) Ростовської області.

У серпні 1952—1953 роках — секретар Веселовського районного комітету КПРС Ростовської області.

У 1953—1959 роках — 1-й секретар Раздорського районного комітету КПРС Ростовської області.

У 1959—1961 роках — інструктор відділу партійних органів ЦК КПРС по РРФСР.

У 1961 році — 2-й секретар Пензенського обласного комітету КПРС.

14 серпня 1961 — січень 1963 року — 1-й секретар Пензенського обласного комітету КПРС. У січні 1963 — 14 грудня 1964 року — 1-й секретар Пензенського сільського обласного комітету КПРС. 14 грудня 1964 — 29 квітня 1979 року — 1-й секретар Пензенського обласного комітету КПРС.

18 квітня 1979 — 20 квітня 1989 року — 1-й заступник голови Ради міністрів Російської РФСР (з питань сільського господарства).

Одночасно 28 листопада 1985 — 20 квітня 1989 року — голова Державного агропромислового комітету Російської РФСР.

З квітня 1989 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві.

У 1996—1998 роках — заступник голови адміністрації Пензенської області — керівник представництва адміністрації Пензенської області при Уряді Російської Федерації.

У 2002—2004 роках — голова Пензенського земляцтва в Москві.

Трагічно загинув (покінчив життя самогубством) 9 листопада 2004 року. Похований в Москві на Троєкуровському кладовищі.

Нагороди і звання

• три ордени Леніна (1966, 1971, 1973)
• орден Жовтневої Революції (1973)
• орден Трудового Червоного Прапора (1966)
• орден Вітчизняної війни ІІ ст.
• орден Слави ІІІ ст.
• медаль «За бойові заслуги»
• медаль «За оборону Москви»
• медаль «За оборону Ленінграда»
• медаль «За визволення Праги»
• медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
• медаль «За освоєння цілинних земель»
• медалі
• Почесний громадянин міста Пензи (1974)
• Почесний громадянин Пензенської області (1998)
• Почесний громадянин міста Звєрєво Ростовської області (25.06.2009, посмертно)

Джерела

• Ермин Лев Борисович [Архівовано 7 листопада 2019 у Wayback Machine.] (рос.)