Івахниківський скарб — речовий скарб кінця 8-го — початку 9-го століття, знайдений під час орання у травні 1905 року у селі Івахники Лохвицького повіту Полтавської губернії (нині село Яхники Миргородського району Полтавської області в Україні). Скарб захований найбільш ймовірно в 30-40 роках IX століття, в часи появи на південній межі лісостепу нових кочових племен давніх мадярів.

Перебуває у Державному історичному музеї у Москві [1].

Вміст скарбу

ред.

Матеріали: білий метал, срібло, мідь, скло
Технології: кування, тиснення, лиття.

Серед предметів скарбу зустрічаються архаїчні форми прикрас, що доживають свій вік на час приховування скарбу, — пластинчасті фібули, нові форми, що зустрічаються упродовж наступних століть, — кручені гривни.

Повний набір жіночих слов'янських прикрас:

6 шийних гривен з круглих кручених срібних дротів із замками на кінцях;
діаметр гривен: від 14,7 см до 15,5 см; вага: від 94,3 грами до 131,4 грами.

2 срібні орнаментовані пластинчасті фібули ромбоподібної форми з мідними підкладками на звороті;
довжина: 15,5 см і 17,3 см; ширина: 7,3 см і 7,5 см; вага: 53,6 грамів і 67,4 грами.

2 срібних персні з овальними щитками, в одному з яких збереглася вставка з чорного каменю;
вага срібла в перстнях: 2,8 грамів і 7 грамів.

2 мідні трапецієподібні підвіски, 4 мідних бубонці, які складаються з двох півкульок, діаметр 1,6 см.

976 скляних синіх, зелених, жовтих намистин, для яких — ребристі та спіральні низки.

Історичний зміст

ред.

Скарб знаходився у горщику, розбитому плугом. Горщик схожий з посудом Волинцівської культури. Можна припустити, що скарбом користувалося не одне покоління.

Фібулоподібні бляхи, гривни з сідлоподібним замком, що використовуються в якості головних віночків, — предмети, що відносять до «волинцівської» групи предметів Івахниківського скарбу. Подібні предмети Волинцівської культури знаходять в слов'янських старожитностях Дніпровського Лівобережжя VIII століття. Гривну з обтиснутим замком діаметром 14,7 см не зняти з шиї, якщо не розгинати, що може говорити на користь її використання в якості головного віночка.

Гривни з лопастеподібними розкованими орнаментованими кінцями замка з подвійною петлею — «роменська» група предметів скарбу;

Гривна з гранованими закінченнями замку, шумливі підвіски фінно-угорського і кривицького кіл, намиста з одночастинного рубленого бісеру — «північно-східна» група предметів скарбу;

Персні і бубонці — «салтівська» група предметів Івахниківського скарбу.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Історичний музей у Москві Івахниківський скарб. Архів оригіналу за 23 січня 2021. Процитовано 25 лютого 2021.

Джерела

ред.
  • Корзухіна Г. Ф. Русские клады IX—XIII вв. — М.; Л.: Академия наук СССР, 1954. — 158 с. (рос.) (рос.)
  • Макаренко Н. Е. Материалы по археологии Полтавской губернии // Труды Полтавской ученой архивной комиссии. Полтава, 1908. Вып. 5, табл. II: 8. (рос.)
  • Сухобоков О. В. Славяне Днепровского Левобережья (роменская культура и ее предшественники). — К.: (рос.) Наукова думка, 1975. — гл. III. (рос.).
  • Супруненко О. Б. Івахниківський скарб // Зоря. – м. Лохвиця Полтавської обл. – 1991. – 21 вересня. – № 101. – С.3.
  • Комар О. В. Часопис ДГ-2015 (рос., англ.). Стаття «The Monetary Units of Eastern Slavs in the Pre-State Period» (Грошовий рахунок східних слов‘ян у задержавний період). С. 56.
  • Комар Олексій Вікторович [Архівовано 27 лютого 2021 у Wayback Machine.], Інститут археології НАН України, часопис Stratum Plus, 2017 рік. No 5. С. 113-131, Ivakhnyky Treasure (time of concealment and cultural connections of the complex).
  • Приходнюк О. М. Технологія виробництва та витоки ювелірного стилю металевих прикрас Пастирського городища // Археологія. Київ, 1994. No 3. С. 61–75.
  • Брайчевський М. Ю. Пастирський скарб 1949 р. / Археологія. — Т. VII. — 1952. С.161—173.
  • Сухобоков О. В. Дніпровське Лісостепове Лівобережжя у VIII–ХІІІ ст. (за матеріалами археологічних досліджень 1968–1989 рр.). Київ, 1992.
  • Сухобоков О. В. Деякі спірні питання історії населення Дніпровського Лівобережжя у другій половині 1-го тис.н.е. // Старожитності Русі-України. Київ, 1994. С. 204–210.
  • Офіційний сайт Історичного музею у Москві, Ивахниковский клад (рос.) [Архівовано 23 січня 2021 у Wayback Machine.].

Посилання

ред.