Іщенко Михайло Олексійович
Михайло Олексійович Іщенко (19 травня 1950, м. Морозовськ Ростовської області, РРФСР) — український гандболіст, воротар, олімпійський чемпіон монреальської Олімпіади в складі збірної СРСР з гандболу, тренер.
Іщенко Михайло Олексійович | |||||
---|---|---|---|---|---|
Загальна інформація | |||||
Громадянство | СРСР Україна | ||||
Народження | 19 травня 1950 (74 роки) Морозовськ | ||||
Зріст | 191 см[1] | ||||
Вага | 96 кг[1] | ||||
Alma mater | Національний університет фізичного виховання і спорту України | ||||
Спорт | |||||
Вид спорту | гандбол | ||||
Команда | ZTR | ||||
Участь і здобутки | |||||
Іщенко Михайло Олексійович у Вікісховищі | |||||
|
Олімпійські медалі | |||
Гандбол | |||
---|---|---|---|
Золото | Літні Олімпійські ігри 1976 | Гандбол | |
Срібло | Літні Олімпійські ігри 1980 | Гандбол |
Біографія
ред.У 1975 закінчив Запорізький філіал Дніпропетровського металургійного інституту, пізніше — Київський державний інститут фізкультури.
Вихованець тренерів Валерія Зеленова, Леоніда Ратнера і Семена Полонського.
З 1968 по 1975 рік захищав ворота команди Запорізького індустріального інституту (м. Запоріжжя), а згодом армійських клубів м. Київ (1975–83) і м. Львів (1983–84).
Іщенко виступав на трьох Олімпіадах, починаючи з мюнхенської, на якій збірна СРСР зайняла п'яте місце. Через чотири роки, в Монреалі, команда здобула звання олімпійських чемпіонів. На московській Олімпіаді збірна СРСР виборола срібні медалі.
Працював тренером броварської команди «Світлотехнік–Колос» і чоловічої національної збірної України з гандболу.
Титули
ред.- Чемпіон Олімпійських ігор (1): 1976
- Срібний призер Олімпійських ігор (1): 1980
- Чемпіон світу (1): 1982
- Срібний призер чемпіонату світу (1): 1978
- Переможець студентського чемпіонату світу: 1971
- Срібний призер чемпіонату СРСР (1): 1971
- Бронзовий призер чемпіонату СРСР (3): 1972, 1974, 1975
- Срібний призер Спартакіад народів СРСР: (1971, 1975, 1979)
Державні нагороди
ред.Заслужений майстер спорту СРСР (1976) з гандболу. Нагороджений орденами «Знак Пошани» (1976), «За заслуги» ІІІ ст. (2002).
Література
ред.Энциклопедия олимпийского спорта: В 5-ти т. — Т. 5: Олимпийский спорт в Украине. — К., 2004. — С. 278.
Посилання
ред.- Олімпійське досьє гандболіста [Архівовано 1 жовтня 2012 у Wayback Machine.](англ.)
- Славетні запоріжці[недоступне посилання](укр.)[недоступне посилання з червня 2019]