Адміральська вулиця (Миколаїв)
Адміра́льська ву́лиця — вулиця в історичній частині міста Миколаєва. Одна з найстаріших вулиць міста, утворена фактично з початком розбудови міста в кінці XVII століття.
| Вулиця Адміральська Миколаїв | |
|---|---|
 Вид на вулицю Адміральську з повітря. Праворуч Соборна площа | |
| Місцевість | Історичний центр |
| Район | Центральний |
| Колишні назви | |
| Карла Маркса | |
| Транспорт | |
| Тролейбуси | № 6, 7, 9 |
| Покриття | асфальт |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | див. список |
| Архітектурні пам'ятки | див. список |
| Державні установи | Миколаївська обласна державна адміністрація Господарський суд Миколаївської області |
| Навчальні заклади | Музична школа № 1 імені Миколи Римського-Корсакова Гуманітарна гімназія № 2 Миколаївський будівельний коледж |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | r5185182 |
| Мапа | |
 | |
 Адміральська вулиця у Вікісховищі | |
Розташування
ред.Вулиця Адміральська — поздовжня вулиця в городовій частині старої частини Миколаєва. Нині вона обмежена із заходу вулицею Артилерійською, а зі сходу вулицею Набережною.
Історія
ред.Вулиця Адміральська — головна вулиця в перше сторіччя існування Миколаєва. Назва запропонована поліцмейстером Павлом Федоровим у 1822 році, але не затверджена генерал-губернатором Миколаєва адміралом Олексієм Грейгом.
Повторно запропонована поліцмейстером Григорієм Автономовим. Затверджена адміралом Михайлом Лазарєвим у 1835 році. Назва дана по будинку головного командира Чорноморського флоту, збудованому у 1793 році, від якого починалася ця вулиця. Оскільки флотом командував адмірал, то його будинок у просторіччі називали «адміральським», звідки й пішла назва вулиці.
На цій вулиці мешкала міська знать — офіцери морського відомства, чиновники, купці. Тут будували красиві кам'яні дво- і триповерхові будинки, адміністративні будівлі, торгові приміщення.
Замощення вулиці Адміральської почалося в 1820-ті роки. Тривалий час вона не мала освітлення, а лише в 1823 році, починаючи від будинку головного командира Чорноморського флоту і до штурманського училища, що знаходилося за будівлею 2-ї жіночої гімназії, були встановлені гасові ліхтарі.
Після Жовтневого перевороту, в 1920-ті роки, вулицю перейменовано на вулицю Карла Маркса. До 175-річного ювілею міста вулиці повернули її історичну назву — Адміральська.
Російсько-українська війна
ред.21 березня 2022 року авіаударом з літаків Су-34[1] збройних сил Російської Федерації знищено готель «Інгул», що розташовувався в районі перетину Адміральської вулиці з вулицею Інженерною[2][3].
Вранці 29 березня 2022 року атаковано будівлю Миколаївської ОДА. Удар крилатої ракети, ймовірно типу 3М-14 РК «Калібр», припав на четвертий поверх будівлі, зруйнувавши всі дев'ять поверхів в центральній її частині.
Вибуховою хвилею пошкоджено житлові та адміністративні будинки поблизу, зокрема Миколаївський палац творчості учнів та державний архів Миколаївської області[4]. Внаслідок атаки загинуло 36 людей, більше 37 осіб було поранено[5][6].
Неодноразово було пошкоджено будівлю гімназії № 2, зокрема у квітні 2022 року внаслідок атак касетними боєприпасами, 14 вересня внаслідок удару з російської установки С-300, після ракетного удару по будівлі Миколаївського адміралтейства 27 квітня 2023 року, а а також 20 липня 2023 року через атаку житлових будинків кількома кварталами далі по вулиці[7][8].
В ніч на 22 вересня російські війська випустили по місту дев'ять ракет С-300. Пошкоджено житлові будинки, газопровід, водогін, подвір'я кінотеатру, адміністративні будівлі та будівлю Миколаївського академічного художнього драматичного театру[9][10].
Під час ракетного обстрілу міста 1 жовтня 2022 року російські війська влучили в житлову будівлю в безпосередній близькості до Євангелістсько-лютеранської кірхи Христа Спасителя. У мешканців будинку зафіксовані легкі травми, у навколишніх будівлях повибивало скло, також побило автівки, які стояли у дворі[11].
1 листопада 2022 року російськими ракетами С-300 частково зруйновані Перша українська гімназія імені Миколи Аркаса та Миколаївський політехнічний фаховий коледж. Будівля гімназії була пам'яткою архітектури місцевого значення, внесеною до державного реєстру[12][13].
27 квітня 2023 року ракетою типу «Калібр» атаковано будівлю Миколаївського адміралтейства. Після удару здійнялася пожежа, був пошкоджений дах і частина лівого фасаду адміралтейства, а також житлові будинки[14]. За даними ДСНС, постраждали 23 людини, одна загинула[15].
В ніч проти 20 липня 2023 року Адміральська вулиця була повторно атакована. Внаслідок ракетного обстрілу збройних сил Російської Федерації пошкоджено житлові будівлі, постраждала пам'ятка архітектури місцевого значення — будинок Менкіні. Ударом ракети Х-22 в критичній близькості до будівлі було вибито усі шибки й двері, сильно пошкоджено дах, фасад й саму конструкцію будівлі[16][17]. В результаті обстрілу загинуло дві особи, а пошкоджену частину житлового будинку згодом було демонтовано[18].
-
Ракетний удар по Миколаївській обласній адміністрації 29 березня 2022 року -
-
Ракетний удар по будівлі Миколаївського адміралтейства 27 квітня 2023 року -
-
Ракетний удар по житловим будинкам 20 липня 2023 року -
-
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
Пам'ятки та будівлі
ред.- Одна з перших будівель на вулиці Адміральській, 4 — будівля головного командира Чорноморського флоту, споруджена в 1790—1793 роках за проектом і спостереженням відомого російського архітектора Петра Неєлова, в строгому стилі російського класицизму. Одноповерховий будинок з бельведером (вишкою) будувався для Миколи Мордвинова, призначеного в 1793 році в Миколаїв головним командиром Чорноморського флоту. У дворі був розпланований сад, побудовані оранжерея і флігель, призначений для штабу та канцелярії Чорноморського флоту. У 1970-х роках за рішенням Миколаївського міського комітету Компартії України та міськвиконкому цю будівлю було реставровано, і в ньому зараз знаходиться єдиний в країні Миколаївський музей суднобудування і флоту. Уздовж чавунної огорожі музею, по обидва боки від входу, встановлені погруддя видатних флотоводців — Михайла Лазарєва, Федора Ушакова, Фадея Беллінсгаузена, Григорія Бутакова, Павла Нахімова та Володимира Корнілова, які зробили свій внесок у розбудову Миколаєва та розвиток Чорноморського флоту.
- В будинку № 9—11 з 1803 року перебувало Чорноморське гідрографічне депо, яке відіграло важливу роль у становленні культури і техніки в Миколаєві. При Чорноморському депо карт перебували перша в місті бібліотека та друкарня, в якій друкувалися праці доктора астронома Карла Кнорре, художні твори. У 1833 році гідрографічне депо карт перебазувалося в будинок № 12 (нині № 16) по вулиці Адміральській. У будинку № 11 було відкрито музичне училище — відділення Російського музичного товариства Росії. Будівля збереглася до наших днів, зараз в ньому розміщується музична школа № 1 імені Миколи Римського-Корсакова, в якій організовано музей.
- У серпні 1855 року, під час Кримської війни, із Севастополя до Миколаєва була перевезена Севастопольська морська бібліотека. Перші шість років вона розміщувалася в тісному приміщенні архіву, а в 1861 році була переведена той самий будинок № 12 по вулиці Адміральській. У цьому ж будинку з 1865 року розташовувалися редакції перших у місті газети «Николаевский вестник» та журналу «Морское обозрение». Тут же в 1918 році знаходився штаб із запису добровольців в морський загін Робітничо-Селянської Червоної Армії, а в 1920 році — штаб головнокомандуючого морськими силами Південно-Західного фронту Миколи Ізмайлова.
- У грудні 1977 року біля будівлі музичної школи № 1 відкрито пам'ятник Миколі Римському-Корсакову — скульптурний портет російського композитора встановлений на високому пілоні, нижня частина якого декорована стилізованим зображенням ліри. Всі елементи пам'ятника виготовлені з мармуру. Автори — скульптор Олег Здиховський та архітектор Юрій Гретов[19].
- До наших днів збереглася, розташована на розі вулиць Фалєєвської та Адміральської, будівля Євангелістсько-лютеранської кірхи Христа Спасителя, побудована в 1848—1852 роках за проєктом архітектора Карла Акройда в псевдоготичному стилі. З 1931 року в будівлі працювали спортивні клуби, в 1992 році будівлю повернуто лютеранській громаді.
- На розі вулиць Адміральської і Героїв Рятувальників розташована будівля Миколаївського академічного художнього драматичного театру. Будівля театру побудована в 1881 році за проектом інженера Теофіла Брусницького на місці готелю «Золотий Якір». При театрі створено музей, в якому зберігається понад п'ять тисяч експонатів.
- На розі Соборної і Адміральської вулиць в 1810 році було збудовано двоповерховий будинок міської управи з колонами і пожежною каланчею за проєктом невідомого автора. На другому поверсі будинку проходили засідання міської думи. У будівлі розміщувалися різні установи, в тому числі пожежна команда. Будинок простояв рівно 100 років. У 1910 році будівля згоріла, через рік на його місці було за проєктом Євгена Штукенберга зведено нову. У ньому в дореволюційний час розміщувалася міська дума, поліція. Після встановлення радянської влади в Миколаєві в ньому знаходилися міський комітет партії, міський викавчий комітет, окружний комітет комсомолу. Будівля була повністю зруйнована в період тимчасової окупації міста в 1941—1944 роки.
- Між вулицями Героїв Рятувальників та Соборною, під № 27 — будівля головного поштамту, побудована в 1970 році. Автори проєкту ансамблю — архітектор С. К. Якимович, інженери Н. В. Костюкова і Н. А. Пластикова.
- За адресою вулиця Адміральська, 22, розташовується будинок обласної ради народних депутатів та Миколаївська обласна державна адміністрація, на місці яких до спорудження будівлі розміщувавався старий Миколаївський зоопарк. Будівництво закінчилися в 1981 році, а 29 березня 2022 року внаслідок ракетного удару збройних сил Російської Федерації по будівлі Миколаївської ОДА будівлю було зруйновано.
- На вулиці Адміральській, № 24, знаходиться гуманітарна гімназія № 2 (колишня друга жіноча гімназія), на її території з 1794 року перебував морський кадетський корпус.
- У будинку № 41 (колишній № 25) у 1885—1886 роках проживав судновий лікар, російський поет другої половини XIX століття, автор вірша «Дубінушка» Василь Іванович Богданов.
- Замикає вулицю будівля управління Миколаївського суднобудівного заводу (колишнє Миколаївське адміралтейство, з 1911 року — завод російського суднобудівного товариства «Руссуд», з 1930 по 2017 роки — завод імені 61 комунара). Головні ворота і кам'яна стіна навколо підприємства споруджені в 1842 році архітектором Карлом Акройдом за вказівкою головного командира Чорноморського флоту і портів, військового губернатора Миколаєва і Севастополя М. П. Лазарєва. Після завершення реконструкції воріт в 1978 році вони набули первісного вигляду. На них відновлені барельєфи міфічних крилатих коней з риб'ячими хвостами — гіпокампів. Ці ворота єдині у своєму роді в Україні і мають статус пам'ятки архітектури національного значення.
- На вулиці Адміральській знаходяться будівлі колишніх флотських казарм — комплекс трьох триповерхових будівель в стилі російського класицизму XVIII століття, зведені у 1838—1842 роках за проєктом архітектора Карла Акройда. Вони розташовані поруч з колишньою Морською гімназією, а нині Миколаївським будівельним коледжем.
- Біля Палацу творчості учнів (Адміральська, № 31) на місці колишнього палацу Аркасів у місті установлено пам'ятний знак Миколі Аркасу. Встановлений у 1992 році, скульптор — Юрій Макушин.[20]
Галерея
ред.-
Вид з вулиці Адміральської на Музей суднобудування і флоту -
Вид з вулиці Адміральської на Миколаївський академічний художній драматичний театр -
-
-
-
Пам'ятний знак Миколі Аркасу на місці колишнього палацу Аркасів -
Манганаріївський сквер, вид на заводоуправління Миколаївського суднобудівного заводу -
Будинок № 9—11, де з 1803 року перебувало Чорноморське гідрографічне депо
.jpg)
В культурі
ред.Радянський поет Марк Лисянський, що довгий час мешкав у Миколаєві і навчався , присвятив Адміральській вулиці вірш «Адмиральская»[21]
Примітки
ред.- ↑ Ткач, Юлія (14 квітня 2023). Стало відомо, хто наказав бомбити «Інгул» та психлікарню у Миколаєві. НикВести (укр.). Процитовано 3 серпня 2024.
- ↑ Могілевець, Анастасія (21 березня 2022). Россияне обстреляли Центральный район Николаева: разрушили гостиницу «Ингул» и психиатрическую больницу. НикВести (укр.). Процитовано 3 серпня 2024.
- ↑ На готель «Інгул» та психіатричну лікарню в Миколаєві росіяни скинули бомби з Су-34, - розслідування. Novosti-N (ua) . Процитовано 3 серпня 2024.
- ↑ «Боляче дивитись». Що кажуть у Миколаєві після обстрілу в день мирних переговорів (укр.). BBC News | Україна. 30 травня 2022.
- ↑ Удар російської ракети по будівлі Миколаївської обласної ради. Хто загинув (укр.). Суспільне | Новини. 5 квітня 2022.
- ↑ 15 жертв: кількість загиблих внаслідок удару по Миколаївській ОВА зросла (укр.). УНІАН. 30 березня 2022.
- ↑ Бойченко, Юлія (14 травня 2024). Миколаївський ліцей №2: від обстрілу до відбудови. НикВести (укр.). Процитовано 3 серпня 2024.
- ↑ Хаіндрава, Нікіта; Рубаняк, Назарій (30 січня 2024). "Жодного цілого вікна". Миколаївський ліцей №2 відновлюють після російських обстрілів. Суспільне. Процитовано 3 серпня 2024.
- ↑ Вночі російські війська обстріляли Миколаїв. Випустили дев'ять ракет С-300. Суспільне. 22 вересня 2022. Архів оригіналу за 28 листопада 2022. Процитовано 28 листопада 2022.
- ↑ Ракета на клумбі та пошкоджена будівля театру: наслідки російських обстрілів Миколаєва. Суспільне. 22 вересня 2022. Архів оригіналу за 26 вересня 2022. Процитовано 28 листопада 2022.
- ↑ Єлісєєв, Андрій (1 жовтня 2022). Нічний обстріл Миколаєва: Ракета С-300 знесла частину п'ятиповерхівки, жертв немає. НикВести (укр.). Процитовано 3 серпня 2024.
- ↑ У Миколаєві росіяни знищили пам'ятник архітектури, що пережив дві світові війни. novosti-n.org. 1 листопада 2022.
- ↑ "Безмежно боляче". Росія розбомбила у Миколаєві відому гімназію, пам'ятку архітектури. BBC News Україна (укр.). 1 листопада 2022. Архів оригіналу за 11 листопада 2022.
- ↑ Кльосова, Світлана; Гурова, Валентина (27 квітня 2023). Російські війська вночі вдарили по Миколаєву. Що відомо. Суспільне. Процитовано 3 серпня 2024.
- ↑ Свобода, Радіо (27 квітня 2023). Удар по Миколаєву: влада підраховує кількість людей, яких треба розселити – Сєнкевич. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 3 серпня 2024.
- ↑ Ткаченко, Алена (23 червня 2023). Как россияне уничтожили дом в Николаеве, в котором когда-то занимался автор гимна Москвы (рос.). 0512.com.ua — Сайт города Николаева. Процитовано 28 квітня 2024.
- ↑ Дворцова, Елена (4 серпня 2023). Разрушенные россиянами: ЮНЕСКО насчитала восемь культурных объектов на Николаевщине, которые уничтожила РФ (рос.). 0512.com.ua — Сайт города Николаева. Процитовано 28 квітня 2024.
- ↑ Соболь, Марія (23 серпня 2023). Нічна атака на Миколаїв: завершилися пошуково-рятувальні роботи. Суспільне. Процитовано 3 серпня 2024.
- ↑ П. М. Калугин. Николаев. Памятник Римскому-Корсакову Н. А. ул. Адмиральская. // Памятники российским деятелям истории и культуры в Украине. Каталог-справочник. — Киев : Журнал «Радуга», 2008. — С. 107. — ISBN 978-966-8325-87-8. (рос.)
- ↑ Известные личности Херсонщины. Старое время (до 1917 года). Аркас Николай Николаевич [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Стихи и песни о городе Николаеве и нашем корабельном крае. Марк Лисянский // Николаев Литературный. Архів оригіналу за 9 травня 2017. Процитовано 12 травня 2017.
Література
ред.- Крючков, Ю. С. История улиц Николаева: топонимический путеводитель по городу и окрестностям. — Николаев: Возможности Киммерии, 1997. — 160 с. (рос.)