Ісаак Семенович Брук (27 жовтня (9 листопада) 1902, Мінськ — 6 жовтня 1974) — радянський вчений у галузі електротехніки та обчислювальної техніки, член-кореспондент АН СРСР (1939).

Брук Ісаак Семенович
Народився8 листопада 1902(1902-11-08)
Мінськ, Російська імперія
Помер6 жовтня 1974(1974-10-06) (71 рік)
Москва, СРСР
ПохованняВведенське кладовище
Країна Російська імперія
 СРСР
Діяльністьінформатик, науковець, електротехнік
Alma materМосковський державний технічний університет імені Баумана
Галузьелектротехніка[1] і комп'ютинг[1]
ЗакладInstitute of Electronic Control Machinesd
Ėnergeticheskiĭ institut im. G.M. Krzhizhanovskogod
Аспіранти, докторантиNikolay Yakovlevich Matyukhind
Карцев Михайло Олександрович
ЧленствоАкадемія наук СРСР
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора

Народився в бідній сім'ї службовця тютюнової фабрики.

У 1920 році закінчив реальне училище, в 1925 — Московський державний технічний університет імені Баумана.

Основні праці присвячені проблемам електроенергетичних систем, електричних і математичних машин. З 1935 року працював в Енергетичному інституті АН СРСР ім. Кржижановського[ru].

У роки Радянсько-німецької війни продовжував дослідження в галузі електроенергетики, працював над системами управління зенітним вогнем, винайшов синхронізатор авіаційної гармати, яка стріляла через обертовий пропелер літака.

У 1947 р. І. С. Брук був обраний дійсним членом Академії артилерійських наук.

З 1948 року вів роботи з ЕОМ та управління з застосуванням засобів обчислювальної техніки. З 1956 року очолював Лабораторію керуючих машин і систем АН СРСР, з 1958 року був директором створеного на базі лабораторії Інституту електронних керуючих машин[ru] (що нині носить його ім'я).

Нагороджений трьома орденами, а також медалями.

Похований в Москві.

Посилання

ред.
  1. а б Czech National Authority Database