Велика літера
більший різновид письмових знаків
Велика літера (заголовна буква) — термін у галузі поліграфічного оформлення і виконання видань та орфографії. Визначає розмір і форму літери.
У кириличній абетці великими літерами є А, Б, В, і так далі, малими а, б, в і так далі.
У деяких мовах, наприклад, грузинській та арабській, немає розрізнення букв на великі та малі.
Див. також
ред.Посилання
ред.| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Велика літера |
- Видання. Поліграфічне виконання. Терміни та визначення. ДСТУ 3018–95
- Огар Емілія. Українсько-російський та російсько-український словник-довідник з видавничої справи. — Львів: Палітра друку, 2002. — 224 с.
- Соколовская М. Ф. Справочник линотиписта. — Москва: Книга, 1974. — 216 с. (рос.)
- Волкова Л. А. Основы наборных процессов. — Москва: Книга, 1986. — 416 с. (рос.)
|
Це незавершена стаття з мовознавства. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |