Вулиця Шолуденка (Київ)

вулиця в Шевченківському районі міста Києва

Ву́лиця Шолуде́нка[1] — вулиця в Шевченківському районі міста Києва, місцевість Шулявка. Пролягає від Берестейського проспекту до вулиці Коперника.

Вулиця Шолуденка
Київ
МісцевістьШулявка
РайонШевченківський
Назва на честьН. М. Шолуденка
Колишні назви
Керосинна, Фермесунгсштрасе, Шелуденка
Загальні відомості
Протяжність1,0 км
Координати початку50°26′58″ пн. ш. 30°28′35″ сх. д. / 50.449639° пн. ш. 30.476500° сх. д. / 50.449639; 30.476500Координати: 50°26′58″ пн. ш. 30°28′35″ сх. д. / 50.449639° пн. ш. 30.476500° сх. д. / 50.449639; 30.476500
Координати кінця50°27′26″ пн. ш. 30°28′49″ сх. д. / 50.457389° пн. ш. 30.480306° сх. д. / 50.457389; 30.480306
поштові індекси01135, 04116, 04655
Транспорт
Найближчі станції метро «Політехнічний інститут» (на початку),
 «Лук'янівська» (у кінці)
ТролейбусиТр 5 (на початку)
Рухдвосторонній
Покриттяасфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Державні установиГоловне управління Державної податкової служби у м. Києві, Бюро економічної безпеки України
Навчальні закладиМіжнародний Соломонів університет
Забудовапромислова, житлова багатоповерхова
Зовнішні посилання
Код у реєстрі11911
У проєкті OpenStreetMapr1733666
Мапа
Мапа
CMNS: Вулиця Шолуденка у Вікісховищі

Прилучаються вулиці Казарменна, Ростиславська і Вільгельма Котарбінського.

Історія

ред.

Вулиця з'явилася у 2-й половині XIX століття, мала назву Керосинна, від розташованих поряд гасових (рос. керосинных) складів.

1938 року тут, в Міських казармах, розмістилася Київська військово-картографічна фабрика.

Під час німецької окупації міста у 19421943 роках — Фермесунгсштрасе (нім. Vermessungsstrasse, укр. Геодезична)[2], від розташованого тут київського відділення німецької Геодезичної служби військової картографії.

Сучасна назва на честь Героя Радянського Союзу Никифора Шолуденка — з 1957 року[3].

Будівлі та заклади

ред.

Анотаційні дошки

ред.

Пам'ятники

ред.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. За текстом рішення 1957 року про перейменування — вулиця Шелуденко, пізніше назва була уточнена.
  2. Себта Т. Топонімічні перейменування в окупованому Києві // Київ і кияни. Матеріали щорічної науково-практичної конференції (Музей історії міста Києва). — К.: Кий, 2010. — Вип. 10. — С. 195–213. [Архівовано 9 серпня 2014 у Wayback Machine.]
  3. В енциклопедичному довіднику «Київ», виданому у 1981 році, помилково — з 1961 року.

Посилання

ред.

Джерела

ред.