Вікіпедія:Місце виноски

Історична довідка

В українській Вікіпедії немає формально затвердженого правила, яке б регулювало порядок вжитку виносок щодо знаків пунктуації. Довідка:Примітки, яка рекомендує розташовувати виноски до розділового знаку, заснована на опитуванні, проведеному 2010 року в Кнайпі.

Під час другого обговорення цього питання 2014 року було наведено тезу з рецензованої публікації:

Основною відмінністю складання виносок є те, що в основному тексті вітчизняних видань знак виноски розміщують до розділового знака, а в американських — після.

— О. П. Коханівський, О. О. Копишинська (2008). Особливості вітчизняного стилю складання наукових видань. Технологія і техніка друкарства (3-4): 200—204. (дзеркало)

У третьому обговоренні 2017 року було наведено посилання на ДСТУ 8302:2015 (чинний із 1 січня 2016 року), у якому, зокрема, визначено поняття «виноски» (п.3.3) та порядок їх оформлення:

• або надрядковими знаками (пп. 5.3.2, 5.4.5):

  Текст ²⁹.

  ²⁹ Посилання

• або (як варіант) основним текстом (п. 5.4.5):

  Текст [29].

  29. Посилання

ДСТУ 8302:2015 розміщує виноски до розділового знаку й відокремлює проміжком.

В обговоренні 2023 року ініціатор запропонував відокремлювати виноски від тексту через можливі промахи при клацанні (англ. misclick). Ці промахи іноді трапляються, якщо виноска стоїть впритул до вікіфікованого слова. Пропонувалося ставити перед виноскою розділові знаки або пробіли. Було відзначено, що мобільний застосунок Вікіпедії автоматично вставляє проміжок між вікіфікованим текстом і виноскою за ним (навіть якщо у вікістатті проміжку нема). Утім, більшість учасників обговорювали розташування виносок (до розділового знаку чи після), а не можливі промахи при клацанні.

Інші обговорення

• Обговорення Вікіпедії:Проєкт:Військова історія/Архів 5#Порядок знаків пунктуації і джерел — обговорення 2017 року.
• Вікіпедія:Кнайпа (технічні питання)/Архів 30#Вікіфікація приміток — обговорення 2019 року щодо автоматичного перенесення виносок поперед розділових знаків.

Проблеми

Із тим, що цей стиль просто перенесено до Вікіпедії, є кілька проблем.

По-перше, саме оформлення перенесено не у повній мірі. Бо цілковита відповідність вимагає:

• одне з двох:
  • вказувати примітку у рядку зверху, але без квадратних дужок [].
  • вказувати примітку повнорозмірним текстом у рядку, а не ^{піднятим догори}.
• відділяти примітку пробілом від тексту, а не ставити впритул.

Отже, поточне оформлення виносок у Вікі (навіть якби виноски вказувалися до розділового знаку) не відповідає жодному з варіантів, який пропонує ДСТУ.

По-друге, особливістю письмових джерел є те, що неявно очікується, що підкріплювати твердження буде тільки одне джерело і, відповідно, одна виноска. Але в електронній енциклопедії це часто не так — виносок багато, і таке оформлення починає виглядати дуже невдало.

По-третє, Вікіпедія істотно відрізняється від будь-якої іншої енциклопедії, навіть представленої онлайн. Головна відмінність — Вікіпедія пишеться постійно. Причому, пишеться дуже різними дописувачами, які можуть спілкуватися між собою прямо «на полях» за допомогою надрядкових запитів, тобто залишати спеціальні повідомлення прямо у тексті статті.

Українська вікіпедія має перейти загалом на форму вказання приміток після розділових знаків, їй не обов'язково слідувати вимогам письмових джерел: ВП:НЕПАПІР.

Практична різниця

1. Для тверджень у кількох реченнях вказання виноски після розділового знаку виглядає природним — ця виноска підсвідомо сприймається як така, що «відповідає за вміст» всіх попередніх речень, або й цілого абзацу. Виноска ж, вказана до розділового знаку, виглядає як така, що «замкнена» всередині одного речення — останнього.

Пояснювальний приклад:

Закінчив Національну академію Служби безпеки України за спеціальністю «юрист». 2011 року у званні майора був нагороджений Орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня. Працював в СБУ.

Закінчив Національну академію Служби безпеки України за спеціальністю «юрист». 2011 року у званні майора був нагороджений Орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня. Працював в СБУ.

2. Розділовий знак сповзає, якщо для твердження наведено декілька джерел. Внаслідок такого сповзання, текст стає менш читабельним, і змушує читача відволікатися на стрибок очима у пошуках розділового знаку, щоб зчитати контекст — це кінець речення, чи речення все ще продовжується, якщо там попереду кома чи двокрапка? Здійснення таких стрибків може не усвідомлюватися читачем явно, але це однак ускладнює сприйняття тексту, перетворює текст на захаращену перепонами і завадами смугу перешкод. Натомість, виноски, вказані після розділового знаку, можуть ефективно ігноруватися мозком — вони не заважають зчитувати контекст, і через них мозок легко перескакує (Банерна сліпота).

Пояснювальний приклад:

Ні Працював у компанії, і навіть попри численні епізоди демонстрації конфлікту інтересів, залишався на цій посаді і продовжував виконувати обов'язки.

Так Працював у компанії, і навіть попри численні епізоди демонстрації конфлікту інтересів, залишався на цій посаді і продовжував виконувати обов'язки.

Вгорі: виноски стають візуальними перепонами для читання тексту.
Внизу: виноски не заважають вчасно зчитувати розділові знаки, і легко ігноруються мозком: Банерна сліпота.

3. Ефект «сповзання» кратно посилюється із надрядковими запитами:

Пояснювальний приклад:

Ні Міномет 2С4 «Тюльпан» використовувався у громадянській війні в Сирії військами режиму Башара аль-Ассада^{[відсутнє в джерелі]}.

Так Міномет 2С4 «Тюльпан» використовувався у громадянській війні в Сирії військами режиму Башара аль-Ассада.^{[відсутнє в джерелі]}

Ні Працював у компанії, і навіть попри численні епізоди демонстрації конфлікту інтересів^{[неавторитетне джерело]}, залишався на цій посаді і продовжував виконувати обов'язки.

Так Працював у компанії, і навіть попри численні епізоди демонстрації конфлікту інтересів,^{[неавторитетне джерело]} залишався на цій посаді і продовжував виконувати обов'язки.