Вітрик Олександр Павлович

Олекса́ндр Па́влович Ві́трик (17 квітня 1941, Рибці — 11 січня 2008, Житомир) — український скульптор; член Спілки радянських художників України з 1970 року. Заслужений художник України з 1994 року[1], лауреат Житомирської обласної премії «Смарагдова ліра» в номінації образотворчого мистецтва за 2006 рік[2].

Вітрик Олександр Павлович
Народження17 квітня 1941(1941-04-17)
Рибці, Україна
Смерть11 січня 2008(2008-01-11) (66 років)
 Житомир, Україна
ПохованняЖитомир
Країна СРСР
 Україна
НавчанняКиївський державний художній інститут (1965)
Діяльністьскульптор
ВчительЛисенко Михайло Григорович і Макогон Іван Васильович
ЧленСпілка радянських художників України
Нагороди
заслужений художник України

d


Життєпис

ред.

Народився 17 квітня 1941 року в селі Рибцях (нині у складі міста Полтави, Україна), син скульптора Павла Вітрика. 1965 року закінчив Київський художній інститут, де навчався у Івана Макогона, Михайла Лисенка.

 
Могила Олександра Вітрика.

Мешкав в Житомирі, в будинку на вулиці Театральній № 25, квартира № 8[3] та у будинку на вулиці Маликова, № 30, квартира № 20[4]. Помер в Житомирі 11 січня 2008 року. Похований в Житомирі.

Творчість

ред.

Серед робіт:

портрети
  • «Мій дід» (1970; 1995, гіпс тонований);
  • Михайла Лисенка (1972, Київ);
  • партизана Цимбала (1976);
  • письменника Бориса Тена (1980);
  • Галшки Гулевичівни (1997);
пам'ятники
  • надгробний пам'ятник Михайлу Лисенку (1974, Байкове кладовище; у співавторстві з Віктором Су­хенком);
  • «Бабин Яр» (1977, Київ, у співавторстві);
  • воїнам, які загинули під час форсування Південного Бугу (1978, Миколаїв);
  • Василю Ремеслу (1982, Пирятин; у співавторстві з Віктором Су­хенком)[5];
  • космонавтам (1988, Житомир);
  • воїнам-афганцям (1993, Чуднів);
  • лікарям, полеглим під час німецько-рвдянської війни (1982, Житомир);
  • водограй «Космос» (1991, Житомир);
  • Тарасу Шевченку (2001, Маріуполь);
  • Олександру Гербачевському (2003, Житомир);
  • Івану Франку (2004, Житомир);
паркові скульптури
  • «Лісова пісня» (1993, Житомир);
  • «Чорнобиль» (1996, Житомир).
           
Надгробок М. Лисенка.
«Бабин Яр».
Василю Ремеслу.
Тарасу Шевченку.
Івану Франку.
«Чорнобиль».

Примітки

ред.
  1. Указ Президента України від 29 квітня 1994 року № 190/94 «Про присвоєння почесних звань України працівникам образотворчого мистецтва»
  2. Житомирські журналісти отримали «Смарагдову ліру». Архів оригіналу за 11 листопада 2014. Процитовано 11 листопада 2014.
  3. Вітрик Олександр Павлович // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 554.
  4. Вітрик Олександр Павлович / Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998. С. 26
  5. Ремеслу В. М. пам'ятник // Полтавщина : енциклопедичний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : Українська енциклопедія, 1992. — С. 823. — ISBN 5-88500-033-6.

Література

ред.