Гаспар Граціані

Гаспар Граціані
Гаспар Граціані
	Гаспар Граціані
Господар Молдовського князівства
	лютий 1619 — вересень 1620
Попередник	Раду Міхня
Наступник	Александр IV Ілляш
Народився	1580; Далмація, Хорватія
Помер	1620; Цецора, Ясси, Молдовське князівство
Відомий як	дипломат, перекладач
Країна	Венеційська республіка
	Медіафайли у Вікісховищі

Гаспар Граціані (рум. Gaspar Graziani, пол. Kasper Gratiani, італ. Gasparo Graziani, нар. 1580 — пом. вересень 1620) — господар Молдовського князівства з лютого 1619 до вересня 1620 року.

Життєпис

Ранні роки

Гаспар Граціані народився у Далмації (Хорватія) у 1580 році (ймовірно). Граціані був на службі у декількох європейських державах: він був перекладачем англійської дипломатичної місії в Османській імперії, а потім посланником одночасно тосканського герцога Козімо II Медічі і іспанського віце-короля Неаполя у Порті. Також вів переговори про звільнення християнських моряків, які були захоплені піратами.

У 1616 році султан Ахмед I нагородив Граціані званням герцога Паросу і Наксоса. У лютому 1619 року стає господарем Молдовського князівства.

Господар Молдовського князівства

Граціані з перших днів свого правління викликав ненависть у місцевого населення. У 1619 році він з жорстокістю придушив повстання в Оргіїві.

Ще в 1618 році почалася Тридцятирічна війна, яка дещо зачепила і Молдовське князівство. Османська імперія, підбурювана антигабсбургськими силами, вирішила підкорити Польщу.

У 1620 році Гаспар Граціані, якого турецький султан хотів змістити з трону, повідомив про своє бажання приєднатися до Речі Посполитої та пообіцяв Станіславу Жолкевському 25 тисяч війська, якщо він прийде йому на допомогу — битися проти турків^[1]. Через деякий час турецькі війська увійшли до Молдови. До них примкнули загони з Валахії (10 тис.), угорці, татари і антипольськи настроєні молдовани (20 тис.). Вирішальна битва турків з поляками відбулася біля міста Цецори. Гаспар Граціані перейшов на бік поляків. В результаті багатоденного бою польське військо було повністю розгромлене, його командувач Станіслав Жолкевський загинув. Молдовські бояри схопили Граціані, який спробував втекти, і вбили його.

Наступним господарем Молдови став Олександр IV Ілляш, який добився від Порти свого призначення, пообіцявши сплатити харач розміром у 40 000 золотих.

Пам'ять

Життя Гаспара Граціані слугувала основою трагедії Іоана Славіча «Гаспар Граціані» (1888).

Примітки

↑ Жовква під Львовом: могила лицаря, який завоював Москву [Архівовано 7 травня 2017 у Wayback Machine.] (укр.)

Посилання

Біографія Гаспара Граціані (укр.)
Cognome Graziani [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (італ.)
L'origine del cognome Graziani(італ.)

Попередник:	Господар Молдови 1619-1620	Наступник:
Раду Міхня	Господар Молдови 1619-1620	Александр IV Ілляш

[1] Жовква під Львовом: могила лицаря, який завоював Москву [Архівовано 7 травня 2017 у Wayback Machine.] (укр.)

[1]