Геоперехідна орбіта
Геоперехідна орбіта (ГПО) — перехідна орбіта, що використовується для досягнення геосинхронної або геостаціонарної орбіти. Є сильно витягнутою еліптичною орбітою з висотою апогею приблизно 35'700 км та висотою перигею зазвичай, але не обов'язково, кількасот км.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b6/GTO_Orbit.png/220px-GTO_Orbit.png)
(1) Земля
(2) Геоперехідна орбіта (ГПО)
(3) Геостаціонарна орбіта (ГСО)
Завершення виведення космічного апарата на геостаціонарну орбіту відбувається, коли він досягає апогею при русі геоперехідною орбітою. У цей момент розгінний блок надає апарату розгінний імпульс, що перетворює його еліптичний рух в круговий з періодом обертання навколо Землі, рівним тривалості доби.
Див. також
ред.
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |