Глибочок (Куяльницька сільська громада)

село Глибочок
Країна	Україна
Область	Одеська область
Район	Подільський
Громада	Куяльницька сільська громада
Код КАТОТТГ	UA51120110120030654
Облікова картка	Глибочок
Основні дані
Засноване	1902
Населення	508
Площа	1,92 км²
Густота населення	264,58 осіб/км²
Поштовий індекс	66343
Телефонний код	+380 4862
Географічні дані
Географічні координати	47°43′45″ пн. ш. 29°29′29″ сх. д. / 47.72917° пн. ш. 29.49139° сх. д.Координати: 47°43′45″ пн. ш. 29°29′29″ сх. д. / 47.72917° пн. ш. 29.49139° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	111 м
Водойми	Ягорлик
Відстань до; обласного центру	210 км
Відстань до; районного центру	8,2 км
Найближча залізнична станція	Подільськ
Відстань до; залізничної станції	8 км
Місцева влада
Адреса ради	66350, Одеська обл., Подільський р-н, с. Куяльник, вул. Куяльницька, буд. 26 А
Карта
	Глибочок
	Глибочок
Мапа

Глибочо́к — село Куяльницької сільської громади в Подільському районі Одеської області, Україна. Населення становить 508 осіб. Відстань до райцентру становить близько 8 км і проходить автошляхом місцевого значення.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Глибочок.

Історія

В ході Російсько-Турецької війни 1768-1774 років вздовж річки Ягорлик велися воєнні дії, в яких приймали участь поселенці прикордонної залоги. Бої відзначалися надмірною жорстокістю, в результаті чого на узбережжі Ягорлика з обох сторін залишилися поховання у вигляді насипних могил. Московитські війська, які перейшли на Лівий берег Ягорлика, не змогли надовго там закріпилися і були витіснені знову на правий берег річки, а потім відійшли вглиб Поділля. Залога, через яку проходили турки, зазнала від них значних руйнувань, і фактично була знищена.

Турки пересунулися далеко на Південь, але через рік, в 1775 році повернулися і знову напали на прикордонну залогу, знищивши всіх поселенців. В 1779 році, коли з'явилася велика кількість населених пунктів як на правому так і на лівому березі прикордонних річок Ягорлик – Кодима, їх налічувалося більше 14 на Правому березі Ягорлика, аж до Дністра. На місці розгромленої і спаленої залоги в низинній частині балки почалося забудова населеного пункту, який дістав назву Туркевичі. Першу хвилю поселенців складали вільні люди з Правобережної України, другу – поляки, що тікали від польської шляхти на вільні землі. В 1895 році була побудована церква з парканом із каменю, який сільські чоловіки возили возами з кар’єрів сучасного Окнянського району. При церкві була початкова школа трирічна школа.

За річкою Ягорлик на лівому березі простягався широкий лан незайманих земель, які після прокладання залізниці були закладені в земельний банк. Ці землі орендувалися, і тільки в 1910 році банк вирішив їх продати вільним громадянам. Так, в 1910 році на Лівобережній стороні річки Сухий Ягорлик з’явилося поселення власників землі, з упорядкуванням самого поселення вздовж річки і ділянок землі до залізниці. Через те, що село розкинулося на великих ділянках сільсько-господарських угідь, то і свою першу назву отримало Широкий Лан. Ця назва була до кінця 30-х років ХХ століття, а саме село входило до місцевого самоуправління Туркенівської сільської ради. А вже в 1932 році село Туркевичі було перейменовано на Глибочок (та обєднали Туркевичі і Широкий лан), розташовані в глибокій балці річки Сухий Ягорлик. В 1936 році церква була зруйнована.

Село Глибочок відзначено на археологічній карті Подільської губернії Юрія Сіцінського (1901) в окремій книзі «Памятники старины в Подолии». Згідно карті, на території села Глибочок є три давніх кургани як пам'ятки стародавніх поселень.

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 60 жителів села^[1].

У 1950-х — 1960-х роках до Глибочка було приєднано село Широколанівка, яке до 1 лютого 1945 року носило назву Італьянка і було перейменоване зігдно Указу Президії Верховної Ради УРСР «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільрад і населених пунктів Одеської області.^[2]^[3]

Колишній орган місцевого самоуправління — Олексіївська сільська рада.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 198 осіб, з яких 87 чоловіків та 111 жінок.^[4]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 508 осіб.^[5]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:^[6]

Мова	Відсоток
українська	88,98 %
російська	5,31 %
молдовська	3,74 %
вірменська	1,57 %
болгарська	0,20 %
інші	0,20 %

Див. також

Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Одеська область)

Примітки

↑ Глибочок. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.^{[недоступне посилання]}
↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 956, 984.
↑ Карта РККА L-35 (Б и Г), 1941(рос.)
↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 жовтня 2019.
↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 жовтня 2019.
↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 жовтня 2019.

Це незавершена стаття з географії Одеської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[Голодомор_УІНП-1] Глибочок. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.^{[недоступне посилання]}

[2] Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 956, 984.

[3] Карта РККА L-35 (Б и Г), 1941(рос.)

[населення_1989-4] Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 жовтня 2019.

[населення_2001-5] Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 жовтня 2019.

[населення_2001_мова-6] Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 жовтня 2019.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]