Добраничівська стоянка

археологічна пам'ятка

Добраничівська стоянка — археологічна пам'ятка, поселення доби пізнього палеоліту.

Добраничівська стоянка
СтатусМузей
КраїнаУкраїна Україна
РегіонЯготинський район, Київська область
Населений пунктДобраничівка
ТипСтоянка
Історія
Датуванняблизько 13 тисяч років
ПеріодиПізній палеоліт
Археологічна культураЕпіграветська культура
Дослідження
Відкрито1952
Дата дослідження1953, 1967, 1969, 1970
ДослідникиШовкопляс Іван Гаврилович
ПідпорядкуванняЯготинський історичний музей
Артефактижитла з мамонтових кісток, знаряддя, вироби
Місце збереження матеріалівЯготинський історичний музей
Добраничівська стоянка. Карта розташування: Україна
Добраничівська стоянка
Добраничівська стоянка
Мапа

Розташування

ред.

Стоянка розташована на території села Добраничівка Бориспільського району Київської області, на лівому березі річки Супій (притока Дніпра).

Загальний опис

ред.

Розкрито чотири господарсько-побутових комплекси, що складалися зі стаціонарних округлих жител з мамонтових кісток типу чуму народів Півночі Росії, ям-сховищ, внутрішніх і зовнішніх вогнищ та виробничих центрів. Комплекс крем'яних знарядь та виробів з гірського кришталю характеризувався різцями кутового і бокового типів, кінцевими скребачками скорочених пропорцій, їх подвійними зразками, копальнями й сокировидними знаряддями, проколками, а також різноманітними мікролітами із затупленим краєм — ланцетоподібними вістрями, прямокутниками тощо. Кістяні знаряддя представлені проколками та молотками з рога північного оленя, знахідки мистецтва — унікальною стилізованою жіночою фігуркою із середньодніпровського бурштину, рештки фауни — кістками мамонта й північного оленя, а також бізона, вівцебика, ведмедя, вовка, лисиці, зайця та інших тварин.

Датування

ред.

Згідно з попередніми радіокарбоновими датами, вік пам'ятки визначається близько 13 тисяч років. Комплекс пам'ятки пов'язується з епіграветською культурною традицією, яка представлена аналогічними пам'ятками в селі Гінці Лубенського району Полтавської області, селі Межиріч (див. Межиріцька стоянка), місті Фастів (Фастівська стоянка) і Семенівкою I—III біля села Семенівка Баришівського району Київської області.

Історія досліджень

ред.

1952 року при прокладанні дороги через село робітники натрапили на купи кісток і черепів з бивнями і повідомили про знахідку археологів. Досліджувалась з 1953 р. І. Г. Шовкоплясом. Культурний шар залягав у лесі на глибині 1,5—2,5 м. Досліджувалася археологічними експедиціями у 1953, 1967, 1969 і 1970 роках. Залишки одного з господарсько-побутових комплексів Добраничівської стоянки є основною частиною експозиції спорудженого над ними музею (відкритий 1977 р.), який є філією Яготинського історичного музею.[1]

Фотогалерея

ред.

Посилання

ред.

Джерела

ред.

Література

ред.
  • Шовкопляс И. Г. Добраничевская палеолитическая стоянка // Краткие сообщения Института археологии Академии наук СССР. — 1955. — № 59.
  • Гладких М. И. Каменный инвентарь Добраничевской стоянки // Краткие сообщения Института археологии Академии наук СССР. — 1955. — № 59.
  • Шовкопляс И. Г. Добраничевская стоянка на Киевщине (некоторые итоги исследования) // Материалы и исследования по археологии. — 1972. — № 185.
  1. Доісторична Україна – Google Мої карти. Google My Maps. Архів оригіналу за 15 липня 2021. Процитовано 28 листопада 2019.