Дубній

хімічний елемент з атомним номером 105

Ду́бній (Db)[1] — синтетичний хімічний елемент із атомним номером 105. Дубній є високорадіоактивним — найстабільніший відомий ізотоп[en], дубній-268, має період напіврозпаду дещо більше доби. Цей факт значно обмежує можливості щодо дослідження елемента.

Дубній (Db)
Атомний номер105
Зовнішній вигляд простої речовиниНевідомий, ймовірно сріблясто-білий
Властивості атома
Атомна маса (молярна маса)262 а.о.м. (г/моль)
Радіус атома139 пм
Енергія іонізації (перший електрон)кДж/моль (еВ)
Електронна конфігурація[Rn] 5f14 6d3 7s2
Хімічні властивості
Ковалентний радіус66 пм
Радіус іонапм
Електронегативність (за Полінгом)4, 3, 2
Термодинамічні властивості
Густинаг/см³
Молярна теплоємністьДж/(К·моль)
ТеплопровідністьВт/(м·К)
Температура плавленняК
Теплота плавленнякДж/моль
Температура кипінняК
Теплота випаровуваннякДж/моль
Молярний об'ємсм³/моль
Кристалічна ґратка
Період ґраткиÅ
Температура ДебаяК
Інші властовості
Критична точкан/д
H He
Li Be B C N O F Ne
Na Mg Al Si P S Cl Ar
K Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br Kr
Rb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I Xe
Cs Ba * Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At Rn
Fr Ra ** Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Cn Nh Fl Mc Lv Ts Og
* La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu
** Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr
CMNS: Дубній у Вікісховищі

Дубнію не існує в природі, натомість його створюють штучним шляхом. Першим заявив про відкриття елемента радянський Об'єднаний інститут ядерних досліджень (ОІЯД) 1968 року, а 1970 про успішний синтез заявила американська Лабораторія імені Лоуренса в Берклі. Обидві команди запропонували свої назви для нового елемента та використовували їх за відсутності офіційного затвердження. Тривалу суперечку було вирішено 1993 року офіційним розслідуванням щодо повідомлень про відкриття, здійсненим об'єднаною робочою групою IUPAC та IUPAP[en], що завершилось офіційним поділом честі відкриття між обома командами. 1997 року елементові було офіційно надано назву «дубній» — на честь міста Дубна, місця розташування ОІЯД.

У періодичній системі хімічних елементів дубній розташований у 5 групі, він є третім елементом 6d-серії перехідних металів. Обмежене дослідження хімічних властивостей елемента показало, що дубній поводиться як типовий елемент 5 групи та є важчим гомологом танталу; деякі відхилення від періодичного закону виникають через наявність релятивістських ефектів.

Історія

ред.

Відкритий у 1967 році в центрі ядерних досліджень м. Дубна при обстрілі америцію ядрами неону:

 

так і групою вчених під керівництвом Альберта Ґіорсо Університету Каліфорнії (Берклі)[2] , однак за іншим механізмом і спочатку назвали новий елемент ганій (Hahnium, за іменем Отто Гана):

 
 
 
 

Свою назву має цей елемент офіційно з 1997 року. До цього часу використовувались різні назви.

Кількість

ред.

Елемент синтезований у дуже невеликих кількостях лише із дослідницькою метою. Наприклад при експериментах А. Ґіорсо вдавалося синтезувати лише 6 атомів за годину, отже кількість недостатню для проведення систематичних досліджень.

Походження назви

ред.

Радянські дослідники пропонували назвати новий елемент нільсборієм (Ns) на честь Нільса Бора, американці — ганієм (Ha) на честь Отто Гана, одного з авторів відкриття спонтанного поділу урану, комісія ІЮПАК — жоліотієм (Jl) на честь Жоліо Кюрі. До офіційного рішення елемент мав тимчасову назву «уннілпентій» (від латинських числівників 1, 0, 5). Символи Ns, На, Jl можна було бачити в таблицях елементів, виданих в різні роки. Врешті, за ІЮПАК цей елемент отримав назву дубній — на честь Дубни.

Примітки

ред.
  1. Національний стандарт України ДСТУ 2439:2018 «Хімічні елементи та прості речовини. Терміни та визначення основних понять, назви й символи». — [Чинний від 01.10.2019.] — К. : ДП «УкрНДНЦ», 2019. — 12 с.
  2. Albert Ghiorso, Matti Nurmia, Kari Eskola, James Harris, Pirkko Eskola: New Element Hahnium, Atomic Number 105, в: Physical Review Letters, 1970, 24 (26), S. 1498–1503; DOI:10.1103/PhysRevLett.24.1498.

Література

ред.
  • Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк: Вебер, 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0