Едвард Морган Форстер
Edward Morgan Forster
Портрет роботи Дори Каррінгтон, бл. 1925 р.
Ім'я при народженніангл. Edward Morgan Forster
ПсевдоЕ. М. Форстер
Народився1 січня 1879(1879-01-01)
Лондон
Помер7 червня 1970(1970-06-07) (91 рік)

·інсульт
ПохованняCanley Garden Cemetery and Crematoriumd
ГромадянствоВелика Британія Велика Британія
Діяльністьроманіст, есеїст
Галузьсценічне мистецтво
Alma materКембриджський університет
Знання мованглійська[1][2]
ЧленствоАмериканська академія мистецтв і наук і Баварська академія витончених мистецтв
Роки активностіз 1901
НапрямокГрупа Блумзбері
Жанрреалізм
Magnum opusHowards Endd, Кімната з видом, Моріс, Where Angels Fear to Treadd, The Longest Journeyd і Поїздка до Індії
БатькоEdward Morgan Llewellyn Forsterd[3][4]
МатиAlice Clara Whichelod[4]
Автограф
Нагороди
Орден «За заслуги» (Великобританія)
Орден «За заслуги» (Великобританія)
IMDbID 0286950

Е́двард Мо́рган Фо́рстер, частіше Е. М. Фо́рстер (англ. Edward Morgan Forster, 1 січня 1879(18790101), Лондон — 7 червня 1970, Ковентрі) — британський письменник, романіст, лібретист і есеїст, якого цікавила нездатність людей різних соціальних (класових, етнічних) груп зрозуміти й прийняти один одного. Належав до Bloomsbury Group.

Найбільш відомий своїми романами, зокрема «Кімната з краєвидом» (1908), «Говардс-Енд» (1910) і «Поїздка до Індії» (1924).

Він також написав численні оповідання, есе, промови та радіопередачі, а також обмежену кількість біографій та кілька театральних п’єс.

У багатьох його романах розглядаються класові відмінності та лицемірство. Його номінували на Нобелівську премію з літератури протягом 22 років.[5][6]

Біографія і творчість

ред.

Син архітектора. Закінчив Кембридж, де відвідував засідання гуртка «кембриджських апостолів». Згодом був близький до групи Блумсбері, дружив з композитором Б. Бріттеном. Отримав значний спадок, що дозволив йому вільно займатися літературою.

Перші п'ять романів Форстер написав, не маючи досвіду сексуальних стосунків[7]. За традицією письменників XIX століття він шукав свободи від умовностей поствікторіанської Англії на Сході. У 1919-21 рр. його коханою людиною був кондуктор єгипетського трамвая, після переїзду до Індію його змінив місцевий цирульник[7].

Під час проживання в Олександрії Форстер звів дружбу з Кавафісом. Саме він відкрив грецького поета для Європи, опублікувавши у 1919 році переклади його лірики в часописі Атенеум. Він же відкрив для Заходу «александрійську» тему, розвинену потім в Александрійському квартеті Лоренса Даррелла і підхоплену Йосипом Бродським.

У 1920-і роки Форстер закохався в Індію, при цьому дещо ідеалізував її. Великий успіх мав його роман «Поїздка до Індії» (1924), згодом екранізований Д. Ліном. У 1930-ті роки відійшов від літератури. Вів передачі на Бі-Бі-Сі, займався громадською діяльністю, виступав як антифашист. Серед присуджених йому нагород — Орден Кавалерів Пошани та Орден Заслуг.

Посмертно була опублікована повість Форстера «Моріс», в якій автор відверто розповів про любовний зв'язок двох юнаків в Англії початку століття[7]. Ця повість, разом з романами «Говардс-Енд» і «Кімната з видом», була екранізована відомим шанувальником творчості Форстера — режисером Джеймсом Айворі.

Список творів

ред.

Романи

ред.

Повісті

ред.
  • «Машина зупиняється» (1909) — фантастична антиутопія про залежність людей, що далеко зайшла, від техніки. Передбачені Інтернет, відеоконференції, соціальні мережі та ін.[8]

Есе

ред.
  • Aspects of the novel (1927)

Інші твори

ред.

Екранізації

ред.

Примітки

ред.
  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. CONOR.Sl
  3. Oxford Dictionary of National Biography / C. MatthewOxford: OUP, 2004.
  4. а б Kindred Britain
  5. Edward M Forster. Nomination Database. Nobel Media. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 5 квітня 2015.
  6. E Forster. Nomination Database. Nobel Media. Архів оригіналу за 12 жовтня 2014. Процитовано 26 жовтня 2016.
  7. а б в Robert K. Martin, George Piggford. Queer Forster. University of Chicago Press, 1997. Page 13.
  8. «Машина зупиняється» [Архівовано 6 червня 2020 у Wayback Machine.] Як письменник передбачив карантин і появу Zoom 100 років тому

Посилання

ред.
Попередник:
Торнтон Вайлдер
Президент міжнародного ПЕН-клубу
1946-1947
Наступник:
Франсуа Моріак