Жаров Петро Васильович
Петро Васильович Жа́ров (25 травня 1915, Вінниця — 13 лютого 1970, Київ) — український радянський живописець і педагог; член Спілки радянських художників України з 1944 року.
Жаров Петро Васильович | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 12 (25) травня 1915 Вінниця, Російська імперія | |||
Смерть | 13 лютого 1970 (54 роки) | |||
Київ, Українська РСР, СРСР | ||||
Поховання | Берковецьке кладовище | |||
Країна | Російська імперія УНР СРСР | |||
Жанр | історичний живопис, портрет і пейзаж | |||
Навчання | Київський державний художній інститут (1941) | |||
Діяльність | художник | |||
Вчитель | Світлицький Григорій Петрович і Шовкуненко Олексій Олексійович | |||
Відомі учні | Павлов Євген Федорович, Городнічева Галина Іванівна і Малаков Георгій Васильович | |||
Працівник | Республіканська художня школа імені Тараса Шевченка | |||
Член | Спілка радянських художників України | |||
| ||||
Біографія
ред.Народився 12 [25] травня 1915 року у місті Вінниці. У 1931—1934 роках навчався у Григорія Світлицького; у 1934—1941 роках — у Київському художньму інституті, був учнем Олексія Шовкуненка. Дипломна робота — картина «Набат (Татарська навала на Русь)».
У 1943—1970 роках викладав у Київській художній школі імені Тараса Шевченка. Серед учнів — Валентина Виродова-Готьє, Галина Городнічева, Олександр Лопухов, Ігор Чамата.
Помер у Києві 13 лютого 1970 року. Похований в Києві на Берковецькому кладовищі.
Творчість
ред.Працював у галузі станкового живопису. Серед робіт:
- «Набат (Татарська навала на Русь)» (1941);
- «Німецькі ночі в Києві» (1944);
- «Ріг Успенського собору» (1944; Національний музей у Львові);
- «Заборонена зона» (1945);
- «Теплий зимовий день» (1945);
- серія «Лаврські етюди» (1945—1946);
- «Герой Радянського Союзу Сластихін» (1946; Національний музей у Львові);
- «Лавра. Руїни Успенського собору» (1946);
- «У класі» (1947);
- «За „язиком“» (1948);
- «Втеча із заслання Йосипа Сталіна» (1949);
- «Українська ніч» (1950);
- «Осіння пісня. Петро Чайковський» (1958);
- «На рідній землі» (1959);
- «На сполох» (1960—1961);
- «Із клубу» (1963);
- «Після репетиції в клубі» (1968).
Автор панно «Панфіловці», «Парашутний десант», «Партизани в лісі», «Відпочинок партизан» (усі — 1944). Писав ікони, розписував церкви.
Брав участь у республіканських виставках хз 1944 року, всесоюзних — з 1946 року.
Література
ред.- Жаров Петро Васильович // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 155.;
- Жаров Петро Васильович // Словник художників України / відпов. ред. М. П. Бажан. — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — 272 с.;
- Жаров, Петр Васильевич // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь. — Москва : «Искусство», 1983. — Т. 4, книга 1 (Елева—Кадышева). — С. 79. (рос.);
- Є. М. Осауленко. Жаров Петро Васильович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2009. — Т. 9 : Е — Ж. — 711 с. — ISBN 978-966-02-5720-7.