Йоганн Йозеф Мост (нім. Johann Most Johann Most, 5 лютого 1846, Аугсбург17 березня 1906, Цинциннаті) — німецько-американський анархіст і оратор, в кінці XIX століття просував революційну стратегію «пропаганди дією». Більшу частину свого життя провів у в'язницях.

Йоганн Йозеф Мост
нім. Johann Most
Народився5 лютого 1846(1846-02-05)[1][2][3]
Аугсбург, Баварія[4]
Помер17 березня 1906(1906-03-17)[1][2][3] (60 років)
Цинциннаті, Огайо, США[4]
Країна США
 Королівство Баварія
 Німеччина[4]
Діяльністьполітик, журналіст, письменник, редактор, socialist, публіцист, анархіст
Знання мовнімецька[5][6]
Напрямокатеїзм і анархізм
Magnum opusGod pestilenced
Посададепутат рейхстагу Німецької імперіїd і депутат рейхстагу Німецької імперіїd
ПартіяСоціал-демократична партія Німеччини
Конфесіяатеїзм
Йоганн Йозеф Мост

Біографія

ред.

У 1874—1878 роках — депутат соціал-демократичної фракції в Рейхстазі. Соратник Вільгельма Гассельмана, разом з яким, був лідером угруповання в СДПН, яка критикувала політику партії.

Розчарування в парламентаризмі перетворило Й. Моста в переконаного анархіста. Переїхавши до Лондона, він заснував революційну газету «Die Freiheit», де в 1881 році висловлював захоплення з приводу вбивства Олександра II в Росії. У 1885 році вийшла найвідоміша його книга під назвою «Наука революційних військових дій: керівництво по використанню і приготування нітрогліцерину, динаміту, піроксиліну, гримучої ртуті, бомб, запалів, отрут і іншого».

У США у нього завдяки ораторської майстерності з'явилися послідовники, найяскравішими з яких виявилися Емма Гольдман та Олександр Беркман. У 1892 році Беркман здійснив «пропаганду дією», зробивши замах на Фріка, винного в репресіях проти робітників. Однак Беркман не отримав підтримки Моста, а навпаки, зазнав різкої критики. Розгнівана Гольдман публічно відшмагала Моста батогом по обличчю, звинувативши в боягузтві.

У 1906 році Й. Мост помер покинутий своїми колишніми однодумцями.

Примітки

ред.
  1. а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #118737163 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б в SNAC — 2010.
  3. а б в Енциклопедія Брокгауз
  4. а б в Catalog of the German National Library
  5. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  6. CONOR.Sl

Посилання

ред.