Клячківський Дмитро Семенович
Дмитро́-Рома́н Семе́нович Клячкі́вський (псевдо: «Блонд», «Охрім», «Роман», «Клим Савур», «Білаш», «Панас Мосур», «Омелян Кримський» та інші) (4 листопада 1911, м. Збараж, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина, нині Тернопільська область, Україна — 12 лютого 1945, між селами Оржівські хутори та Суськ Рівненщини, УРСР) — український військовий діяч, провідник ОУН Львова (друга полов. 1941), Крайовий Провідник ОУН ПЗУЗ (01.1942—02.1945); організатор і перший командир УПА на Волині (05.1943—11.1943), командир УПА-Північ (11.1943—02.1945), член ГВШ УПА. Полковник УПА (посмертно)[1][2][3]. Причетний до необґрунтованих репресій щодо вояків УПА та цивільного (українського й польського) населення[4].
Дмитро-Роман Клячківський | |
---|---|
Полковник | |
Загальна інформація | |
Народження | 4 листопада 1911 Збараж, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина, нині Тернопільська область, Україна |
Смерть | 12 лютого 1945 (33 роки) біля Оржівських хуторів, Рівненщина, Українська РСР, СРСР |
Alma Mater | Станиславівська українська гімназія |
Псевдо | «Блонд», «Охрім», «Роман», «Клим Савур», «Білаш», «Панас Мосур», «Омелян Кримський» |
Військова служба | |
Роки служби | 1942–1945 |
Приналежність | Українська держава (1941) |
Війни / битви | Друга світова війна |
Командування | |
УПА-Північ | |
Нагороди та відзнаки | |
Клячківський Дмитро Семенович у Вікісховищі |
Лицар Золотого Хреста Заслуги (1952, посмертно) та Золотого Хреста бойової заслуги 1-го класу (посмертно).
Життєпис
ред.Юні роки
ред.Народився 4 листопада 1911 року в Збаражі (Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина, нині Тернопільської області, Україна). Син бідних селян, за іншими даними — син банківського клерка.[5] Закінчив Українську Станиславівську гімназію (1932) і торгові курси у Львові (1933), студент юридичного факультету Львівського університету, член ОУН, служив у польській армії (1934—1935). Працював у «Народній торгівлі» у Станиславові в 1934 році.
У жовтні 1937 р. був заарештований польською поліцією, деякий час перебував в ув'язненні. Згодом член Управи спортової організації «Сокіл» у Збаражі у 1938 році.
Перша радянська окупація Західної України (09.1939—06.1941)
ред.Репресії в Західній Україні після вересня 1939 року спонукали до розширення бази націоналістичного підпілля, яке протистояло чекістам. Репресії НКВС були скеровані насамперед проти «соціально ворожих елементів» з числа заможних верств населення та учасників національно-політичних об'єднань (у вересні—грудні 1939-го до судів передали 10,2 тисячі справ). В цей період Клячківський був обласним провідником «Юнацтва» ОУН Станіславівщини (1939—1941), де займався організаційною роботою серед молоді під псевдом «Блонд».
Був заарештований енкаведистами 10 вересня 1940 в Долині, але його не змусили визнати причетність до ОУН і здати інформацію про інших учасників підпілля.
А в січні 1941 у Львові відбувся Процес 59-ти, як стверджували чекісти, більшість засуджених не визнавали себе винними і лишалися непримиренними ворогами СРСРвлади. І в подальшому, якщо буде така можливість, за будь-яких умов вестимуть боротьбу проти совєтської влади". 19 осіб засудили до розстрілу, 34 осіб — до 10 років ув'язнення, 14 осіб — до різних строків позбавлення волі. Клячківський був засуджений до смертної кари, яка була замінена на 10 років тюремного ув'язнення. На початку липня 1941 року він зумів втекти з Бердичівської тюрми[джерело?].
Друга світова війна
ред.Оцінка ситуації Проводом ОУН і програма дій
ред.Керівництво ОУН Степана Бандери спочатку відкидало можливість створення власних мілітарних структур, засуджувало партизанщину як спосіб діяльності, вважаючи, що необхідно чекати на обопільне виснаження Німеччини та СРСР. Наприкінці вересня — на початку жовтня 1941 біля Львова відбулася І-ша Конференція керівників ОУН(б), в якій узяло участь близько 15 провідників організації, включаючи шефа СБ Миколи Арсенича. На ній було вирішено перевести більшу частину кадрів до підпілля, не вступати у відкритий конфлікт із нацистами для збереження сил та подальшої політичної боротьби за самостійну українську державу, створювати легальну мережу в адміністративних, громадських та культурно-освітніх установах, розгортати антигітлерівську та антисовєтську пропаганду, готувати військові кадри та вести збір зброї.
Але у квітні 1942 року на ІІ-й Конференції ОУН(б) під Львовом, було прийнято рішення про створення власних «військових сил». За вказівкою проводу ОУН(Б) почали формуватися «групи самооборони» (боївки) за схемою: «кущ» (3 села, 15—45 учасників) — повітова сотня — курінь (3—4 сотні). До середини літа на Волині боївки нараховували до 600 озброєних учасників.
Клячківський — перший командир УПА
ред.У другій половині 1941 року — Провідник ОУН м. Львова, під псевдо «Охрім» Крайовий Провідник ОУН ПЗУЗ (01.1942—02.1945); член Проводу ОУН, організатор і перший командир УПА на Волині (05.1943—11.1943).
Крайовий командир УПА-Північ (11.1943-02.1945). Член ГВШ УПА. Майор (22.01.1944), полковник УПА (посмертно). З лютого по серпень 1944 Дмитро Клячківський перебував на німецькій частині за лінією фронту, тому керував усім повстанським рухом краю Яків Бусел («Галина»), як заступник провідника ОУН і заступник командира УПА-Північ .
Відіграв значну роль в організації та розбудові відділів УПА на Поліссі і Волині. Займався розробкою тактики боротьби з гітлерівцями, формуванням кінних підрозділів УПА, організацією самооборони.
Спогад командира УПА «Вороного» про «Клима Савура»:
«В перших днях травня 1943 року в с. Дермань – Залужжя прибув командир УПА-Північ Клим Савур. Завжди від нього била рішучість, безкомпромісність, сила волі. Сам був невисокий, блондин, лице продовгасте, а погляд очей мав якийсь особливий, незвичайний, яким пронизував людину наскрізь, заглядав у душу. Був дуже інтелігентний і скромний. З природи не говорив багато, більше слухав. Голос мав чистий, металевий. Було під час квартирування любив співати або підтягувати за повстанцями.»
12 лютого 1945 року загинув у бою з переважаючими силами НКВС біля Оржівських хуторів Клеванського району на Рівненщині.
Захищали свого командира Богдан Куницький — друг Клима Савура з довоєнного підпілля і «Орлик» (Михайло Колосюк) з хутора Адамків[7]. Ймовірно, похований у Рівному[8].
Ставлення істориків
ред.Автор монографії «Командир УПА-Північ Дмитро Клячківський — „Клим Савур“» Ігор Марчук відзначає його значний вклад у створення УПА та ведення боїв із нацистами, радянськими партизанами та згодом з НКВС.[9][10]
Деякі дослідники, зокрема, Ярослав Грицак, вважають Клячківського ініціатором Волинської трагедії 1943 року[11][12][13]. Окремі історики, зокрема Наконечний, Філяр, Попек, Прус використовували фальсифікати для обґрунтування існування письмового «наказу» Клячківського про знищення польського населення.[14]
Нагороди
ред.- Згідно з Постановою УГВР від 8.02.1946 р. і Наказом Головного військового штабу УПА ч. 1/46 від 15.02.1946 р. полковник УПА, командир УПА-Північ Дмитро Клячківський — «Охрім» нагороджений Золотим хрестом бойової заслуги УПА 1 класу.
- Згідно з Постановою УГВР від 11.10.1952 р. і Наказом Головного військового штабу УПА ч. 5/52 від 12.10.1952 р. полковник УПА, командир УПА-Північ Дмитро Клячківський — «Клим Савур» нагороджений Золотим хрестом заслуги УПА.
Вшанування пам'яті
ред.- Посмертно іменований УГВР полковником УПА.
- 9 липня 1995 року на батьківщині Дмитра Клячківського у місті Збаражі йому було встановлено пам'ятник. У зборі коштів на пам'ятник найбільшу активність проявив Іван Додик, а також єпископ Австралії, Нової Зеландії і всієї Океанії, уродженець Збаража Кир Іван Прашко. Автори пам'ятника — скульптор Володимир Мельник та архітектор Василь Скочеляс.
- Ще один пам'ятник було встановлено у місті Рівному на вулиці Соборній, 16.
- На місці смерті в урочищі Лісничівка, поблизу селища Оржів на Рівненщині встановлено пам'ятний знак.
- У багатьох містах України є Вулиця Героїв УПА, до яких належить і Дмитро Клячківський.
- На честь нього також названий 83 курінь Уладу пластунів-юнаків та пластунок-юначок імені Клима Савура.
- 24.08.2018 р. від імені Координаційної ради з вшанування пам'яті нагороджених Лицарів ОУН і УПА у с. Золота Слобода Козівського р-ну Тернопільської обл. Золотий хрест бойової заслуги УПА 1 класу (№ 026) та Золотий хрест заслуги УПА (№ 025) передані Дмитрові Бутору, племіннику Дмитра Клячківського — «Клима Савура».
- На честь Клима Савури названі вулиці у Володимирі, Тернополі, Ковелі, Костополі, Стрию.
У літературі
ред.- Дмитро Клячківський під псевдо «Клим Савур» і «Охрім» є одним з героїв роману «Білий Кречет» та «Боривітри» трилогії «Кров свята» Володимира Шовкошитного.
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Збараж: події, дати, імена: рекомендаційний бібліографічний посібник [Архівовано 15 лютого 2016 у Wayback Machine.] / уклад.: В. Радовська, Н. Сенчишин. — Тернопіль : Підручники і посібники, 2013. — 80 с. — ISBN 978-966-07-2423-5.
- ↑ Клячківський Дмитро (Клим Савур) (1910—1945). Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 11 грудня 2015.
- ↑ Верифікація старшинських ступенів УПА. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 11 грудня 2015.
- ↑ Веденєєв Д. В. Клячківський Дмитро-Роман Семенович [Архівовано 5 вересня 2018 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2013. — Т. 13 : Киї — Кок. — С. 369. — ISBN 978-966-02-6814-2.
- ↑ Клячківський Дмитро, «Клим Савур». Архів оригіналу за 27 червня 2012. Процитовано 8 серпня 2010.
- ↑ Газета «Волинь», № 1100, 24 листопада 2012
- ↑ Ігор Гошовський, «Нове про загибель Клима Савура», Газета «СВОБОДА», № 15, 9 квітня 2004
- ↑ Олещук І., Ханас М. Клячківський Дмитро-Роман Семенович… — С. 92.
- ↑ Ігор Марчук. Командир УПА-Північ Дмитро Клячківський — «Клим Савур»
- ↑ Його видали на допиті, а загинув в оточенні: що ми знаємо про Клима Савура
- ↑ Організація українських націоналістів і Українська повстанська армія: Історичні нариси / НАН України; Інститут історії України / С. В. Кульчицький (відп.ред.). — Київ, Наукова думка, 2005. с.248, 252, 253
- ↑ Ярослав Грицак. Коротка історія насильства - ZBRUC, 17.11.2021
- ↑ Мотика Ґжеґож. Від волинської різанини до операції «Вісла». Польсько-український конфлікт 1943‒1947 рр., Дух і літера, 2013
- ↑ «Друже Рубан!» Використання фальсифікатів в дискусіях про Волинь
Джерела
ред.- Веденєєв Д. В. Клячківський Дмитро-Роман Семенович [Архівовано 5 вересня 2018 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2013. — Т. 13 : Киї — Кок. — С. 369. — ISBN 978-966-02-6814-2.
- Лисенко О. Є. Клячківський Роман-Дмитро [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 357. — ISBN 978-966-00-0692-8.
- Марчук І. Командир УПА-Північ Дмитро Клячківський-«Клим Савур». — Рівне : Видавець Олег Зень, 2009. — 168 с. — ISBN 978-966-2096-57-6.
- Мірчук П. Нарис історії ОУН 1920—1939 роки. — К. : Українська Видавнича Спілка, 2007. — 1008 с. — С. 703. — ISBN 966-410-001-3.
- Олещук І., Ханас М. Клячківський Дмитро-Роман Семенович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 92—93. — ISBN 966-528-199-2.
- Позняк Н. «Таємна директива Клима Савура» та польські міфи про Волинську трагедію [Архівовано 16 серпня 2019 у Wayback Machine.] // Тиждень. — 2018. — 13 липня.
Посилання
ред.- Д. Вєдєнєєв. Пастка для «Щура». 4 листопада 2007 р. одному з засновників УПА Дмитрові Клячківському виповнилося 95 років [Архівовано 2 травня 2013 у Wayback Machine.].
- Володимир Ковальчук. Скільки ж солдатів було в УПА? Секрети розкриває Клим Савур [Архівовано 24 вересня 2014 у Wayback Machine.].
- Ігор Марчук: Останній бій Клима Савура (фраґмент з історичної розвідки).
- Як загинув і де похований Клим Савур.