Козельники
Козе́льники (Козільники) — місцевість Сихівського району Львова, що знаходиться між вулицями Луганська і Хуторівка та Зеленою. Колишня приміська громада на південно-східній околиці Львова. Зараз територія Козельників належить до Сихівського району.
| Козельники Львів | ||||
 | ||||
| Загальна інформація | ||||
|---|---|---|---|---|
| Район | Сихівський | |||
| Адмінодиниця | Сихівський район | |||
| Головні вулиці | Бережанська | |||
 Козельники у Вікісховищі | ||||
Історія
ред._3.jpg)
Село вперше згадується в 1374 році. 30 вересня 1400 року у Львові король Ягайло своїм привілеєм надав село разом з Ганачевом львівському монастирю оо. францисканців.[1]
Сільська забудова зберігається в околицях усіх вулиць Козельник.
За польським переписом населення 1921 року у Козельниках мешкало 841 мешканець, з них 774 римо-католиків, 30 греко-католиків, 37 гебреїв. Північна частина Козельників (перед залізницею Львів-Чернівці) увійшла до меж міста 11 квітня 1930 року[2]. Решту території села включили до міста у 1955 р.
До східної частини громади Козельники, належало урочище Дубина, між нинішніми вулицями Зеленою та Пасічною, яке було власністю ордену Францисканців. У 1930-х роках ченці продали частину своїх земель й збудували монастирський комплекс, який за радянських часів увійшов до складу споруд на території заводу фрезерних верстатів (вул. Зелена, 149). У 1937—1939 роках при монастирі збудували, за проєктом архітекторів Стефана Порембовича та Романа Христовського, у стилі функціоналізму костел Христа Короля (Царя), який був посвячений римо-католицьким архієпископом Болеславом Твардовським у 1942 році. У 1946 році храм закрили і використовували як склад, а згодом перебудували під адміністративне приміщення (вул. Зелена, 149, корпус 4). Про колишнє культове призначення будинку свідчать залишки дзвіниці над правою частиною фасаду.
За радянських часів на території Козельників збудували кілька великих промислових підприємств (ВО «Полярон», завод фрезерних верстатів, завод «Електропобутприлад», меблевий комбінат, хімічний завод, домобудівний комбінат) та складських комплексів і баз. А південна частина колишньої приміської громади стала у 1980-х рр. частиною Сихівського житлового масиву.
Сучасність
ред.На території Козельник добудували сихівський міст, що сполучує Новий Львів з торговельним комплексом «Шувар». Також через Козельники проходить колія на Ходорів.
Примітки
ред.- ↑ [1] [Архівовано 1 Жовтня 2017 у Wayback Machine.] Akta grodzkie i ziemskie… — Lwów, 1872. — T. III. — S. 145—146. (лат.), (пол.)
- ↑ Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 11 kwietnia 1930 r. o rozszerzeniu granic miasta Lwowa w województwie lwowskiem // Dziennik Ustaw. — 1930. — nr 35. — poz. 286. — S. 591—592. (пол.)
Джерело
ред.- Kozielniki (po rusku Kozelnyki), wś w pow. lwowskim // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 573. (пол.)
Посилання
ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Козельники- Львів та околиці [Архівовано 17 Жовтня 2016 у Wayback Machine.] на мапі фон Міґа, 1783.
|
Це незавершена стаття про Львів. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |